Населення в Україні не закредитоване. Порівняно з іншими країнами відношення кредитів до ВВП у нас лише 3%. Це абсолютно мізерна сума. Можна сказати, що це початок кредитування з нуля.

На сьогоднішній день населення активно почало брати кредити. Таку активність можна пояснити відкладеним попитом, який створився ще в 2014-2015 році, відновленням реальної заробітної плати та кредитною політикою банків.

У банків не так багато інструментів, на яких вони заробляють, а споживче кредитування — один із них. Через те, що відсоткові ставки за споживчими кредитами значно вищі за інші відсоткові ставки.

Банки стали значно більш агресивними. До певної міри вони штовхають населення до споживчого кредитування. Для такого підштовхування є маса інструментів.

Перший – це легкість отримання кредиту. Тобто канал надходження грошей від банку до клієнта дуже спростився. Наприклад, платіжні картки. Банки дають так званий пільговий період. Тобто фактично вони до певної міри заманюють клієнтів і провокують їх до того, щоб вони більше користувались кредитними коштами.

Другий інструмент – це інтернет-кредити. Коли людина може отримати підтвердження свого кредиту буквально в онлайн-режимі. Вона може подати заявку, отримати підтвердження та може одразу отримати гроші.

Каналів, якими банки доносять кошти до населення існує багато. З боку продавців також бачимо пожвавлення. Це відбувається за рахунок комісійних. Комісією продавці діляться з банками. Через це все більше заохочення до споживчого кредитування йде від продавців. Тобто у розстрочку вікна, у розстрочку холодильники, беріть зараз, платіть коли-небудь і так далі.

Банку вигідно надавати пільговий період для повернення кредиту. По-перше, це додаткові ресурси. По-друге, клієнта прив’язують до банка. Це дуже важливий фактор. Тому що недоотримання доходів зараз може призвести до розстрочки, з якої будуть уже відсотки. По-третє, комісійні. Фактично магазини та приватні підприємці діляться частиною свого прибутку і це осідає в комісійних доходах банку.

Для банків найголовніша проблема – це повернення кредитних коштів. Хороший клієнт не хоче втрачати свою кредитну історію. До того ж банки вже напрацювали скорингові системи. Тобто клієнт, який звертається за позикою онлайн або хоче отримати кредитний ліміт на карту, проходить через скорингову систему. Така система досить непогано працює у банків, які активно працюють на ринку. НБУ до певної міри застерігає ті банки, які мало працювали з населенням, щоб вони були більш обережними.

Якщо поділити портфель населення, то одна чверть – це старі іпотечні кредити. Серед цих кредитів понад 90% неповернених. А три чверті – це споживчі кредити. Загалом повернення таких кредитів складає понад 50% — 55%.