Як живеться
Анексія Криму та початок війни на Сході спонукали українську владу до введення санкцій проти російських компаній й приватних осіб. Обмеження торкнулися й українських банків, в капіталі яких бере участь російська держава.
У «чорному» списку опинилися БМ Банк і ВТБ (обидва підконтрольні російському ВТБ Банку), Сбербанк (100% капіталу належить Сбербанку Росії, головним акціонером якого є російський центробанк), Промінвестбанк (на 99,7% належить російському Внєшекономбанку). П'ятою в цьому списку була ще одна «дочка» російського Ощадбанку — VS Bank (Україна). Але в кінці минулого року її купив Сергій Тігіпко та приєднав до своєї фінустанови — Таскомбанку.
Зараз російським «дочкам» заборонено будь-яким чином виводити капітал за межі України. У той же час обмеження не поширюються на проведення розрахунків на території країни, виконання зобов'язань перед вкладниками й клієнтами банків, збільшення капіталу тощо. У березні цього року РНБО продовжила санкції проти банків й президент Петро Порошенко затвердив це рішення. Банки з приватним російським капіталом обмеження не торкнулися.
Введення санкцій не надто вплинуло на результати роботи російських «дочок», у яких й без того вже були проблеми. Так, тільки за 2017 рік їх чисті активи скоротилися на третину. При цьому портфель депозитів фізосіб зменшився на 28%, а юросіб — на 34%.
Відразу після введення обмежень щодо російських «дочок» в Нацбанку натякнули, що тим пора задуматися про відхід. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова тоді заявила, що у російських держбанків немає майбутнього в Україні і назвала два найімовірніших сценарії: продаж або згортання діяльності.
«Це повинен бути або реальний інвестор, який розуміє, що з цим робити, або вони повинні потихеньку зменшуватися в розмірах і дуже тихо йти. Обидва ці шляхи можливі", — заявила Рожкова. Вона також пообіцяла, що фінустановам під санкціями не стануть створювати проблеми, поки вони дотримуються закону і виконують нормативи.
БМ Банк
Першим до ради регулятора прислухався БМ Банк (колишня назва — Банк Москви), підконтрольний російському ВТБ Банку. 19 березня його акціонери прийняли рішення припинити банківську діяльність фінустанови, але зберегти юридичну особа.
Банк залишить ринок тихо й мирно. За 180 днів він виконає всі свої зобов'язання перед клієнтами, в першу чергу — перед вкладниками. Частину своїх активів він цілком може розпродати. Офіційне клопотання в НБУ про відкликання банківської ліцензії банк направить у вересні. Плани щодо подальшої діяльності юрособи акціонери поки не розкривають. Але є чутки, що група ВТБ не проти спробувати свої сили на небанківському фінансовому ринку і зареєструвати фінансову компанію.
Такий фінал БМ Банку — цілком закономірний. У 2017 році фінустанова активно шукала покупця. Так, на початку 2017 року голова групи Андрій Костін заявляв, що на БМ Банк претендує 4 покупця, і ситуація проясниться вже до березня. Тоді ж Костін пообіцяв, що якщо продати БМ не вийде, його приєднають до іншої української «доньки» групи — ВТБ Банку Україна.
У березні ситуація не прояснилася, але з'явилися нові дедлайни продажу. Їх озвучив перший заступник голови ВТБ Юрій Соловйов, який розповів, що на фінустанову претендує український інвестор, а також консорціум інвесторів з Європи й США. Саму угоду повинні були укласти протягом 3-4 місяців.
Минув час і до осені БМ вирішив скоротити мережу відділень. Він закрив кілька представництв в Івано-Франківську, Львові, Києві, Кривому Розі та Умані. Про продаж вже не йшлося. Банк фактично «випав» з інформаційного простору й знову «сплив» тільки з повідомленням про здачу банківської ліцензії.
А ось родич БМ Банку — ВТБ Україна — вирішив скористатися другим рецептом від НБУ й максимально стиснути свій бізнес. На початку 2018 року голова ВТБ Андрій Костін заявив, що фінустанова згорне діяльність і залишить тільки один або два офіси в Києві. Експерти не виключають, що до кінця року ВТБ також заявить про вихід з ринку.
Покупців поки немає
Що стосується двох інших доньок російських держбанків — Промінвестбанку й Сбербанку — їм також доводиться несолодко. Санкції не тільки ускладнюють їм роботу в Україні, але й не дають покинути її.
«Банки з російським державним капіталом потрапили під перехресний вогонь санкцій, який ускладнює їм як роботу на українському ринку, так і вихід з нього. З одного боку, НБУ забороняє їм погашати борги перед материнськими структурами. З іншого, американські санкції забороняють покупку акцій банків, випущених після введення санкцій, емісію яких банки проводили в процесі докапіталізації. Тим самим вони обмежують коло потенційних інвесторів», — пояснює аналітик банківського сектора ICU Михайло Демків.
ВіЕс банк перебував під українськими санкціями, але не під американськими. Через це йому вдалося знайти покупця, — стверджує Демків.
Незважаючи на обмеження, в ЗМІ дуже часто з'являється інформація про претендентів на покупку того чи іншого активу з російським держкапіталом. Найактивніше обговорюється покупка Сбербанку. Ще в минулому році його сватали двом російським бізнесменам — Григорію Гусельникову і Саїду Гуцерієву. Примітно, що останній потрапив в список осіб, наближених до російського уряду і особисто президента Путіна.
Чутки виявилися правдивими — бізнесмени дійсно подали в НБУ документи для укладення угоди. Але регулятор їх забракував під приводом, що вони не дозволяють повністю перевірити інвесторів на відповідність українському законодавству. За однією з версій, підставою для відмови стала недостатність власних коштів покупців і непідтверджені дані про джерела походження їхніх капіталів.
Наступний претендент на український Ощадбанк не змусив себе довго чекати. Їм став білоруський Парітетбанк. У грудні минулого року він подав документи в НБУ, де вони знаходяться на розгляді до сих пір. Сильно сподіватися на укладення угоди не доводиться. Як стверджує російський КоммерсантЪ, регулятор навряд чи дозволить купівлю, адже головний акціонер Паритету — Віктор Шейман — знаходиться під санкціями США і ЄС. Але все це чутки, офіційної заяви поки не було.
На Промінвестбанк також претендувало кілька покупців. Серед них і угорська OTP Group. Але восени минулого року угорці передумали.
«З Промінвестбанком не вийшло тому, що він не відповідав нашому портфелю. Ми шукаємо, в першу чергу, такий банк, який здатний генерувати бізнес, тобто банк, який дає не тільки інфраструктуру або портфель, тому що це короткостроковий ефект: портфель закінчиться, а інфраструктуру не потрібно купувати, тому що вона у нас і так є», — розповів голова ради директорів OTP Bank Шандор Чані.
Крім ОТП покупкою Промінвеста свого часу цікавилися бізнесмени Нурусулім Аркалаев, Сергій Тронь, Олександр Ярославський, Максим Микитась та екс-глава СБУ Валерій Хорошковський. Хтось сам відмовлявся від покупки, комусь НБУ показував «червоне світло». В результаті дочку Внєшекономбанка так і не вдалося просватати. Вона як і раніше в пошуку покупців.
Жорстка дорога
Якщо операції з продажу не відбудуться, у російських банків залишиться два шляхи. Перший — піти по стопах БМ Банку або ВТБ.
«Найвірогіднішим сценарієм буде зниження обсягів балансів банків за рахунок погашення та продажу частин кредитних портфелів з паралельним зменшенням обсягу депозитів. Я не виключаю, що, крім БМ Банку, інші також можуть вирішити здати ліцензію. Це — цілком цивілізований спосіб виходу з ринку», — прогнозує Демків.
Інший можливий шлях веде прямо до Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). І хоча у Фонді кажуть, що не чекають такого сценарію, там до нього цілком готові. У будь-якому випадку, все буде залежати від політичної ситуації.
«Ми готуємося до будь-якого сценарію. Після того, через що ми пройшли за останні 4 роки, нас мало чим можна здивувати. Я не думаю, що при прийнятті таких політичних рішень, Фонд будуть питати. Як нас не питали про Дельту або Приват », — говорив в інтерв'ю« Мінфіну »заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Що всередині
І влада, і експерти в один голос стверджують, що у разі реалізації найгіршого сценарію (тобто передачі банків у ФГВФО) шоку для системи не буде. Адже їх частка на ринку вже не настільки велика, щоб викликати великі потрясіння.
«Мінфін» вирішив подивитися, чи це так. Виявилося, що за станом на 1 січня 2018 року на 4 «дочки» російських держбанків припадало лише 5,62% від чистих активів всієї банківської системи України. Левова частка припадає на Ощадбанк. Більш того, Сбербанк — єдиний прибутковий фінустанова в цьому списку.
Основні показники «дочок» російських держбанків*
| Банк | Чисті активи, млрд грн | Частка на ринку | Загальні зобов'язання, млрд грн | Частка на ринку | Депозити фізосіб, млрд грн | Частка на ринку | Депозити юросіб, млрд грн | Частка на ринку | Фінрезультат за 2017 рік, млрд грн |
| Сбербанк | 42,363 | 3,17% | 37,126 | 3,17% | 7,982 | 1,67% | 3,168 | 0,74% | |
| Промінвестбанк | 20,091 | 1,50% | 13,943 | 1,19% | 4,145 | 0,87% | 4,436 | 1,04% | |
| ВТБ | 11,498 | 0,86% | 10,208 | 0,87% | 3,307 | 0,69% | 1,568 | 0,37% | |
| БМ Банк | 1,147 | 0,09% | 0,898 | 0,08% | 0,544 | 0,11% | 0,273 | 0,06% | |
| Усього | 75,101 | 5,62% | 62,178 | 5,31% | 15,979 | 3,34% | 9,446 | 2,21% | - |
*банки розташовані за розміром чистих активів — від більшого до меншого. Для наочності вказали загальні співвідношення головних показників 4-х банків до загальної банківської системи. Дані НБУ на 01.01.2018
Якщо розглядати ринок платіжних карт та інфраструктуру, частка російських «дочок» ще менша. Наприклад, сукупно на них припадає 189 000 активних платіжних карт (тобто карт, за якими була зафіксована хоча б одна видаткова операція за три останніх місяці). Тобто на 4 банки зараз припадає лише 0,55% від загальної кількості активних карт, випущених українськими банками.
Карти та інфраструктура «дочок»*
| Банк | Активні карти клієнтів, одиниць | Частка на ринку | Банкомати, одиниць | Частка на ринку | Термінали, одиниць | Частка на ринку | Відділення, одиниць | Частка на ринку |
| Сбербанк | 102 862 | 0,30% | 258 | 1,39% | 4 597 | 1,83% | 118 | 1,24% |
| Промінвестбанк | 47 059 | 0,14% | 151 | 0,81% | 145 | 0,06% | 56 | 0,59% |
| ВТБ | 35 079 | 0,10% | 75 | 0,40% | 43 | 0,02% | 31 | 0,33% |
| БМ Банк | 4 060 | 0,01% | 15 | 0,08% | 20 | 0,01% | 16 | 0,17% |
| Всего | 189 060 | 0,55% | 499 | 2,68% | 4 805 | 1,92% | 221 | 2,33% |
*банки отранжіровани за кількістю активних платіжних карт. Дані НБУ на 01.01.2018
«Мінфін» також вирішив подивитися, яку частку на ринку мають банки з приватним російським капіталом. Таких зараз чотири: Альфа-Банк, Укрсоцбанк і Банк Форвард і Перший Інвестиційний Банк.
Частка цих чотирьох банків більше, ніж «дочок» російських держбанків. Але вона також порівняно невелика.
Основні показники*
| Банк | Чисті активи, млрд грн | Частка на ринку | Загальні зобов'язання, млрд грн | Частка на ринку | Депозити фізосіб, млрд грн | Частка на ринку | Депозити юросіб, млрд грн | Частка на ринку | Фінрезультат за 2017 рік, млрд грн |
| Альфа-Банк | 49,530 | 3,71% | 45,552 | 3,88% | 23,607 | 4,93% | 17,758 | 4,16% | |
| Укрсоцбанк | 29,248 | 2,19% | 24,092 | 2,05% | 10,907 | 2,28% | 8,330 | 1,95% | |
| Банк Форвард | 1,809 | 0,14% | 1,965 | 0,17% | 1,508 | 0,32% | 0,033 | 0,01% | |
| Перший Інвестиційний Банк | 1,5 | 0,12% | 1,3 | 0,11% | 0,374 | 0,08% | 0,878 | 0,21% | |
| Всего | 82,087 | 6,16% | 72,909 | 6,21% | 36,396 | 7,61% | 26,999 | 6,33% | - |
*банки розтаовані за розміром чистих активів — від більшого до меншого. Для наочності вказали загальні співвідношення головних показників 4-х банків до загальної банківської системи. Дані НБУ на 01.01.2018
У роздрібному сегменті ця трійка значно випереджає «дочки» держбанків. На них припадає 6% (2 млн) від усіх платіжних карт. Велику частину цього показника забезпечує Альфа-Банк.
Карти та інфраструктура*
| Банк | Активні карти клієнтів, одиниць | Частка на ринку | Банкомати, одиниць | Частка на ринку | Термінали, одиниць | Частка на ринку | Відділення, одиниць | Частка на ринку |
| Альфа-Банк | 1 634 272 | 4,69% | 124 | 0,67% | 266 | 0,11% | 187 | 1,97% |
| Укрсоцбанк | 448 099 | 1,29% | 578 | 3,11% | 7 296 | 2,90% | 231 | 2,43% |
| Банк Форвард | 8 570 | 0,02% | 0 | 0 | 20 | 0,01% | 20 | 0,21% |
| Перший Інвестиційний Банк | 8 386 | 0,02% | 40 | 0,22% | 151 | 0,06% | 33 | 0,35% |
| Всего | 2 099 327 | 6,02% | 742 | 4,00% | 7 733 | 3,08% | 471 | 4,96% |
*банки розташовані за кількістю активних платіжних карт. Дані НБУ на 01.01.2018
Олекса Рябуха