Єдиного погляду на те, чим є й чим повинна бути криптовалюта — немає. Згідно з дослідженням «Мінфіну», більшість бачить в ній «бульбашка». Але це зовсім не заважає їй розвиватися і дорожчати.
Так, зовсім недавно біткоін - найвідоміша криптовалюта світу — побив черговий ціновий рекорд та наблизився до позначки в $7 800. Правда, після цього, ціна впала нижче $6 000, але відразу через пару днів знову злетіла до $7 000.
Чому такі курсові коливання характерні для криптовалют, що, взагалі, вони з себе представляють та що на них чекає у майбутньому, пояснив член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран у своєму блозі на NewsOne.
Обережно, криптоінвестіції: чим загрожують інвестиції в криптовалюту
Ще в листопаді 2016 роки за один біткоін давали $707, а вже 8 листопада 2017 — більше за $7 440. Таке різке зростання курсу залучив до цієї криптовалюта дуже велику увагу громадськості, а ідея інвестування в криптовалюту все частіше й все більше заволодіває думками громадян.
Ще б пак, інвестиції в криптовалюту зараз сприймаються населенням як рецепт того, як $700 за півроку-рік перетворити у $7 000. Але, як ви розумієте, примножити свої гроші в 10 разів без ризику за короткий період часу — неможливо.
Філософія незабезпеченої та нерегульованої свободи
Фундаментальною основою того ж біткоіну, як криптовалюти, виступає обчислювальна потужність комп'ютерної мережі. Однак стверджувати, що біткоін чимось забезпечений не можна, оскільки обміняти його на обчислювальну потужність неможливо.
Ідеологія біткоіну в тому й полягає, що будь-яка безготівкова валюта вимагає наявності захищеної мережі. Широке число блокових ланцюжків (блокчейнов) надійно захищає таку «валюту» від хакерів, але й одночасно породжує парадокс незабезпеченості.
Через такий парадокс самі консервативно налаштовані гуру ринку відкрито називають криптовалюту фінансовими пірамідами, й вони по-своєму праві. Але мають рацію лише частково й при певних обставинах. Виходить, що питання існування криптовалюти - це виключно питання віри певної групи людей в технології, і не більше того.
Для прикладу порівняємо біткоіни зі звичайною валютою, скажімо, польським злотим. Злотий використовують на території Польщі як засіб платежу з однієї лише причини — тому що так постановила держава. Директивна природа класичних валют — це основа їх існування. Без втручання держави «суспільний договір» про те, що вважати грошима, був неможливий. У всякому разі, так було до появи біткоіну.
В ідеології криптовалюти вже немає директивної складової: вам ніхто не нав'язує, щоб ви той же біткоін вважали валютою. Але саме тому й число людей, які вважають криптовалюту грошима, дуже мінливо й змінюється, як і капіталізація самого біткоіну.
Також практично неможливо змусити приймати біткоін в якості валюти для оплати звичайних покупок нарівні, скажімо, з євро або доларом, хоча цей недолік нівелюється наявністю обміну.
Оскільки визнання криптовалюти валютою — це як би добра воля її власника, то саме через відсутність державних директив криптовалюта дуже слабо регулюється. Певні потуги з боку державних структур, спрямовані на регулювання обігу криптовалют є, але в порівнянні з класичними валютами вони дуже слабкі й не мають глобального характеру.
Уже кілька років є спроби запустити в оборот забезпечену криптовалюту, але успішними створення цих продуктів назвати поки складно.
Три вади криптовалюти
Отже, криптовалюта, зокрема біткоін, — це ніяка ні валюта, ні гроші, а просто фінансовий актив, який не має прямого забезпечення й умов гарантованого обігу, а також характеризується досить слабкою регуляцією з боку держави. Питання в тому, чи може цей фінансовий актив існувати тривалий час?
Безумовно, існувати біткоін буде, але за своєю природою він завжди буде мати три характеристики, які несумісні з визначенням грошей та їх функціями:
- Криптовалюта буде відчувати значну волатильність курсів обміну основних світових валют;
- Навіть «світова криптовалюта» в рамках глобальної економіки завжди як проект буде носити мікромасштаби в порівнянні з масштабами самої економіки.
- Існують великі операційні ризики, пов'язані з обміном криптовалюти на необхідну для розрахунків грошову одиницю, та пов'язані ці ризики з тим, що будь-яка держава, будь-який центральний банк — це потенційні конкуренти незабезпеченим криптовалютам.
З нестабільністю курсу все ясно, й це доведено біткоіном: вранці він може коштувати $7 400, а вже ввечері — менше за $6 000. І якщо ціни більшості операторів ринку встановлені в доларах та євро, то розраховуватися такою волатильною валютою дуже незручно.
Найбільшим проектом на світовому ринку криптовалют зараз вважається біткоін. На 13 листопада його капіталізація ледь перевищувала $100 млрд. Тобто у світі знаходилося в обігу біткоіни всього на $100 млрд. Для порівняння, на початок листопада 2017 року США грошовий агрегат М1 становив близько $3 552 млрд.
Тобто весь проект біткоін займав на початок листопада всього 2,8% від грошової маси, яка обслуговує розрахунки в економіці США, але при цьому позиціонувався як глобальний, тобто охоплює користувачів по всьому світу.
З відношенням держави до біткоіну не все так однозначно. Розглянемо конкретний приклад. Уявімо, що ви володієте взуттєвою фабрикою у Варшаві та постачаєте взуття в Україну. У вас є стандартний шлях постачання, який передбачає офіційний канал оплат за вашу продукцію: ви отримуєте з України євро та обмінюєте їх на злоті, щоб утримувати фабрику, розраховуватися за сировину і т.д.
Якщо замість євро ви приймаєте від покупців біткоіни, ви не просто економите на податках та маєте можливість штовхати «контрабанду» в Україні, ви починаєте впливати на попит на євро та польський злотий. Якщо за товар ви отримуєте біткоіни й далі розраховуєтесь їм за польську сировину, то в цій схемі злотий, як й євро, вже як би й не потрібні.
Зрозуміло, що в ідеалі повністю перейти на біткоіни у більшості бізнесу не вийде. Але в цілому Народний банк Польщі матиме від такого переходу масу приводів для невдоволення, втім, як й польській податковій владі.
Шлях до свободи від директивних установок
Саме в тому, що біткоін обходить директивні установки держави, й полягає його принадність та якийсь секрет популярності. Якщо придивитися до динаміки ставлення влади до біткоіну в різних країнах, то можна виявити чітку закономірність: чим менше схильна монетарна влада до жорсткого регулювання, тим менше у неї тяга до заборони біткоіну.
З великих емітентів резервних валют поки тільки Китай фактично оголосив біткоін нелегальним на своїй території. Фінансові регулятори цієї країни виступили з різкою заявою, в якій прирівняли усі криптовалюти до фінансових пірамід. Але чи так це?
Коли держава, використовуючи свої права, друкує грошей більше, ніж випущено товарів або соромиться вилучити з обігу гроші при різкому падінні ВВП — не включаються чи тут ті ж механізми «незабезпеченість» національних валют товарами?
Так і є, якщо друкувати гроші без покриття товарами й послугами, ми отримаємо той же ефект незабезпеченості, але без позбавлення від директивної природи.
З-поміж емітентів резервних валют, найбільш дипломатичними виявилися влада Великобританії, яка вказала, що «процедура випуску криптовалют погано врегульована, інвестори не можуть скористатися наявними інструментами захисту своїх прав, а ціна «валют „зазнає значних коливань».
Певну атаку на криптовалюту провели в Швейцарії, заявивши, що її випуск повинен підкорятися чинному законодавству, та паралельно почавши з десяток розслідувань щодо можливого шахрайства з криптовалютою.
Агентство фінансових послуг Японії вказало на необхідність дотримуватися законодавства Японії, що регулює фінансовий ринок. В іншому випадку працюючим з криптовалютою особам загрожує кримінальна відповідальність.
Але найбільш «просунутим» в цьому питанні виявився американський регулятор ринку цінних паперів — Комісія з цінних паперів та бірж США, яка заявила, що випуск криптовалюти може прирівнюватися до випуску фінансових інструментів.
Тобто у США, Японії та Швейцарії немає прямої заборони криптовалют, на відміну від жорстких заяв влади КНР. З іншого боку, ні в США, ні в Японії або Швейцарії державні чиновники не відчувають особливого захоплення у зв'язку з появою проектів по створенню криптовалюти.
Понад обережний оптимізм
Потрібно розуміти, що навіть біткоін в порівнянні з монетарною історією та філософією, яка зміцнювалася сотнями років в головах учасників ринку, — це дуже молодий проект.
Як би ви не ставилися до криптовалют, але в будь-якій країні вона буде конкурувати з державою в фінансовій системі. Всі проекти криптовалют, включаючи біткоін, живуть в режимі саморегулювання, й не у всіх емітентів таких валют вистачає волі та витримки утриматися від спокуси й не претендувати на активи.
Тому в США, Японії, Швейцарії й навіть в лояльній (начебто) Великобританії в провадженні знаходиться достатня кількість справ, в яких емітенти криптовалют підозрюються в шахрайстві.
Знаючи приблизно як діє SEC в США, можу сказати, що дійшли до ринку арешти (як наприклад, арешт 1 листопада уродженця України Максима Заславського за підозрою в шахрайстві при первинному розміщенні криптовалют) — це тільки «квіточки».
Самі «жирні» справи SEC спливуть по вже існуючим проектам. І результати цих справ ніяк не сприятимуть зміцненню віри у криптовалюту.
Я думаю, що в суперництві між криптовалютою (з їх слабким саморегулюванням) та класичними (директивними) грошима (з регуляторами, при владі) перемога виявиться на стороні директивних грошей.
При всіх наявних недоліках, таких як: корупція, зарегульованість, схильність зловживати емісійним доходом і т.д., — державна влада можє забезпечити більш-менш постійну вартість випущених ними грошей. І нехай на ринках, що розвиваються ця вартість змінюється швидше ніж на розвинених, але все одно, в порівнянні з коливаннями курсів криптовалют, поки вони виглядають більш-менш стабільними.
Прихильники криптовалют не розуміють, що для виконання всіх функцій грошей криптовалюта повинна мати якийсь технологічний або фінансовий якір, стабілізуючий її курс до однієї зі світових резервних валют. При цьому, повинні бути абсолютні гарантії від операційних ризиків, які з огляду на число відкритих справ, власникам криптовалют ніхто дати не може.
Поки ж все йде до того, що криптовалюту офіційно визнаватимуть фінансовим інструментом, схожим на цінні папери, а її випуск і правила поводження будуть досить жорстко регулюватися. Однак, це обережний оптимістичний сценарій.
У будь-якого з Центральних банків-емітентів резервних валют є дуже велика спокуса спочатку поставитися ліберально до проектів по криптовалютам, що би сприяло появі сотень кримінальних справ, а потім оголосити їх пірамідами та закрити тему, перевівши ці валюти на нелегальний стан, як це зробив Китай.
Парадокс полягає в тому, що якщо держава серйозно візьметься за регулювання криптовалют, то вона повинна буде поділитися директивною природою співвідношення ціни та якості з даними валютами, що само по собі малоймовірно.
Поради обивателеві
Ставтеся до біткоіну й інших криптовалют як до дуже спекулятивних акцій. Їх поточні характеристики в цілому наближені саме до даного сегменту фінансового ринку. Не варто в них зберігати заощадження або гроші для угод.
Транзакції через криптовалюту цілком можуть бути, але якщо ви не любите сюрпризи, то такі транзакції повинні бути дуже «швидкими».
Майнінг (видобуток криптовалют) — заняття також ризиковане, проте в набагато меншому ступені, ніж торгівля цими валютами. Так, якщо вам доступне дармове джерело енергії й ви готові до технічних експериментів за $3 000-5 000, то спробувати цілком можливо. Майнінг сьогодні несе такі ж ризики, як й відкриття бізнесу в будь-який з країн, що розвиваються.
Остерігайтеся агресивних маркетологів та занадто агресивних рекламних компаній при первинних розміщеннях криптовалют. Поки загальна статистика показує, що з цих проектів виживає тільки до 10%.
Різні «інвестиційні пропозиції» щодо розміщення класичної валюти в портфель криптоактівів — це досить небезпечні інвестиції, повернення яких я б поставив під сумнів. Хоча короткі спекулятивні ігри на такому портфелі цілком можуть бути.
Відстежуйте ставлення до криптовалют державних регуляторів у вашому регіоні, так як повна їх заборона (як в Китаї) може означати втрату симетричного доступу до ваших криптоактивів й додаткові комісійні витрати при їх обміні.