Саме з цього часу будь-яка угода щодо купівлі-продажу майна, яка потребує завірення у нотаріуса, потребує додатково ще й «освячення» угоди з податківцями.

«Договори про відчуження чи заставу рухомого та нерухомого майна засвідчуються нотаріусом за умови письмової згоди відповідного податкового органу», — таку безапеляційну норму містить «дітище» Мін'юсту.

Власне кажучи, для цих змін залишилося мало часу, а про них ще ніхто не здогадується і не думає.

Зокрема, Реальна економіка у п'ятницю зв'язалася з п'ятьма нотаріусами, з яких лише один знав про майбутні нововведення. Чи варто запитувати про поінформованість потенційних продавців та покупців майна, які є учасниками відповідних угод?

Водночас у Мін'юсті не поспішають проводити роз'яснювальну роботу.

«Така неузгодженість паралізує роботу нотаріусів щодо оформлення угод купівлі-продажу на невизначений час», — каже директор юридичної консалтингової групи «Яремчук та партнери» Олександр Степанов.

За його словами, у цій окремій нормі, яка передбачає по суті дозвіл Податкової на угоду щодо відчуження майна, надто багато протиріч та неточностей.

По-перше, невідомо, хто саме має отримувати погодження з Податковою. Хто: покупець, продавець чи нотаріус?

По-друге, незрозуміло, що вкладається у поняття «відповідний податковий орган». Це орган за місцем реєстрації покупця, продавця, нотаріуса чи може бути майна?

На ці запитання поки що немає відповідей, як немає відповідей і на те, як ці відносини регламентуватимуться і на підставі яких Податкова може відмовити у проведенні правочину.

Зрештою, зазначає Степанов, відповідні нововведення обмежують конституційні права людини і, звісно, підлягають оскарженню.

«Будь-яка особа, яка вважає, що порушуються її права на розпорядження своїм майном, може звернутися до адміністративного суду і, напевно, доб'ється скасування наказу Мін'юсту», — вважає юрист.

З ним погоджуються та інші його колеги. Хоча, на думку адвоката юридичної фірми «Василь Кісіль та партнери» Наталії Доценко-Білоус, якщо на документ дивитися з іншого боку, то він, безумовно, сприяє прозорості ринку. У міжнародній практиці, за її словами, до таких заходів стриманіше ставляться і не вважають це наступом на свободу людини.

Втім, Степанов все ж таки сподівається, що відповідна норма в зареєстрованому наказі міністерства юстиції — тимчасове явище. Мовляв, це є технічна помилка.

«Якщо не технічна помилка, то це впроваджується лише з однією метою — для поповнення бюджету через контроль за видатками та доходами громадян. Так зване визначення доходів непрямими методами — якщо ти витрачаєш гроші, то ти де береш, а якщо ти їх де береш, треба платити податки», — наголошує Степанов.

Зокрема, як приклад такого залучення населення до «відкритості», він також наводить зобов'язання автосалонів повідомляти покупців.

Тому, покупцям нерухомості та дорогих авто є про що задуматися. Менше приводів для занепокоєння нотаріуси, незважаючи на авральне введення відповідних норм.

На думку Доценка-Білоус, запровадження таких змін виводить нотаріусів з-під удару. Сьогодні вони виступають податковими агентами та можуть бути притягнуті до відповідальності.

«Вони не можуть перевірити, а наскільки реальна ціна угоди, чи не занижена вона. І у зв'язку з цим наражаються на ризики кримінального переслідування», — пояснює вона.

За її словами, відповідні факти зловживань чи невідповідностей, ймовірно, вже перевірятиме Податкова. Ця установа, яка отримує більше важелів для отримання потрібної інформації, якраз виграє від нових законодавчих ініціатив найбільше.

Зрештою, кажуть експерти, використання цієї інформації навряд чи може бути підставою для перевірок чи переслідувань фізичної особи.

«Це непряма інформація, яка лише за сукупності інших фактів та наявності іншої інформації, може бути підставою для будь-яких подальших дій Податкової та негативних наслідків для особи», — каже Доценко-Білоус.

Утім, українцям не дуже подобається «світити» власними можливостями.

Це вже не перша спроба законодавців відстежувати прибутки громадян. У середині 2010 року було внесено зміни до закону про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, які зобов'язують фіксувати у фінансовому моніторингу операції з нерухомістю.

Тоді населення не було у захваті, що вилилося у зниження кількості угод на ринку нерухомості. І цього разу навряд чи буде інший сценарій.

Втім, у суботу вранці, 3 березня, без жодних повідомлень про коригування у документі на сторінці Верховної ради було внесено зміни.

Зокрема, формулювання, яке містилося у пункті 2.2 другого розділу наказу Мін'юсту про необхідність «письмової згоди відповідного податкового органу» для відчуження майна, зникло з документа.

Натомість у пункті 2.2 другому розділі документа міститься така інформація: «Договори про відчуження або заставу рухомого та нерухомого майна засвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави».

У прес-службі Мін'юсту повідомили, що не мають до цього відношення і що документи, розміщені на сайті Ради, «не є еталонними». У відомстві не пояснили, яка з наведених вище версій є правильною та порадили звернутися до міністерства з офіційним запитом.

Водночас прес-служба Верховної ради на телефонні дзвінки у суботу не відповідала.