Е-гривня. Коли і для чого її запустить Нацбанк

Про те, як йде розробка технології сайту Ліга.нет розповів Олександр Яблунівський, донедавна директор Департаменту платіжних систем Нацбанку. «Мінфін» пропонує ознайомитися з його основними висловлюваннями на цю тему.

Перспективи цифрових грошей

Цифрова валюта під егідою Нацбанку може сильно вплинути на ринок платежів: це потенційний конкурент звичній безготівці, на якій зараз заробляють платіжні системи і банки.

Незважаючи на теоретичний статус ідеї, НБУ дуже оптимістично дивиться на її перспективи: вже через 5-7 років близько 20% всіх гривень в обігу будуть повністю цифровими. Цифрова гривня буде таким же зобов'язанням української держави, як і паперова. Просто її не буде існувати фізично.

Тести вже йдуть

Україна серед піонерів впровадження електронних грошей – поки що цей інструмент практично досліджували не більше 10 центробанків.

Свій пілотний проект по е-гривні НБУ почав у 2016 році. НБУ дійшов до етапу тестрирования в максимально практичних умовах: регулятор випустив 5500 цифрових гривень і розповсюдив їх серед своїх співробітників. Вони проводили перекази між собою, робили покупки (у проекті Нацбанку допомагали роздрібні торговці). Все – через мобільний додаток для Android. Банки і платіжні системи в процесі задіяні не були.

Оновлення безготівкових платежів

До 2022 року ринок безготівкових платежів може змінитися до невпізнання. У тому числі це пов'язано з тим, що НБУ вирішив запровадити в Україні європейську директиву PSD2. Цей документ буквально ламає звичні правила гри платіжної індустрії: банки втрачають монополію на володіння даними свого клієнта. Вести рахунки та ініціювати платіжні операції зможуть фінкомпанії, мобільні оператори, поштовики і торговці. Нові правила будуть прописані і в українському законодавстві.

Вигідні депозити з додатковим бонусом від «Мінфіну»

Найпростіший приклад практичних змін: маючи рахунки у двох банках («А» і «Б») ви зможете управляти ними і проводити платежі з одного мобільного додатку, незалежно від того, хто його розробник – банк, фінкомпанія або торговець (з відповідною ліцензією або реєстрацією).

Розрахунок карткою в супермаркеті вже не буде єдиною безготівковою опцією: достатньо буде авторизуватися в зручному платіжному додатку. Гроші будуть безпосередньо переказуватися з рахунку клієнта на рахунок продавця. Додатковий посередник у вигляді банка-еквайєра, який зараз обов'язково присутній при оплаті карткою через термінал, стає непотрібним, безготівкова операція істотно здешевлюється.

Банки відкриють код

Технологічна сторона змін – концепція Open Banking. Вона передбачає, що банки зроблять загальнодоступною частину програмного коду доступу (відкриті API), яку в свої додатки зможе вбудувати будь-який бажаючий учасник ринку, який отримав дозвіл на подібні операції від регулятора.

Читайте також: Керівник електронного бізнесу Альфа-Банку Україна про майбутнє платіжних технологій в Україні

Банкам ще належить виробити «галузеві стандарти» і домовитися, як саме повинні виглядати відкриті API. За оцінками Нацбанку, на це піде не менше двох років.

Зміни не означають, що банки програють, навпаки, вони, особливо ті, які вкладаються в технології, також отримають нові можливості. У тому числі в синергії з небанківськими гравцями для активізації клієнтської бази.

НБУ має намір зайняти в цьому сенсі агресивну позицію – банки будуть зобов'язані відкрити API. Вже до кінця жовтня НБУ опублікує перші деталі нового регулювання. На рівні Верховної Ради законодавчі зміни, ймовірно, будуть розглянуті вже у 2020 році.