Відповідальність НБУ у руйнації банку = 0

Є очевидним, що зазвичай НБУ застосовує до порушників єдиний превентивний метод — ліквідацію.
Проте постає логічне запитання — для чого доводити банк до стану ліквідації, натомість зневажати дієвими заходами аби не допустити того?
Адже з кожною ліквідацією чергового банку, який не зміг впоратися без сторонньої підтримки з економічними негараздами, втрачається довіра у людей до банківської системи у цілому.
Натомість держава отримує шалений пакет проблем, який буде вирішувати у судах роками, витрачаючи на судову владу купу народних коштів.
Так, ви не знайдете жодного судового рішення за позовом НБУ з вимогами до проблемного банку припинити правопорушення. І як би той банк не виконав рішення суду, можна було б казати про його вину і ставити питання про ліквідацію.
Натомість НБУ на коліні приймає державні «рішення» щодо визнання банку неплатоспроможним.
Тобто відбувається те саме свавілля, що і в решті державних органів, коли тебе притягають до відповідальності за надуманими причинами.
Таким чином ми ходимо по колу і для збереження капіталів замість українських банків обираємо інше.