Що ж все-таки робити з проблемою валютних позичальників?

Проблемі реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті вже більше п’яти років. Ще в далекому 2006-му році чимало провідних банкірів висловлювали занепокоєння щодо іпотечного кредитування фізичних осіб в іноземній валюті. Але, як казав Леонід Макарович, «маємо те, що маємо». Тому головне питання на сьогодні – як вирішити проблему валютних кредитів?

Короткий екскурс в історію.

У квітні 2014 року представники громадської організації «Правдива країна» (до складу якої на той час входили Я. Авраменко, Т. Руденко, Ю. Сало, А. Савєльєв та інші) провели акцію під стінами Національного банку України з вимогою вирішити проблеми валютних позичальників у зв’язку із девальвацією гривні. Тоді курс гривні до долара США становив 11,38 грн./дол. США. Після тривалих перемовин з активістами колишній Голова Національного банку України Степан Кубів запропонував їм зібрати провідних юристів, фінансистів та банкірів і створити Громадську раду при Національному банку України як окремий спеціальний майданчик для роботи з представниками громадськості і вирішення першочергових проблем банківської системи.

І вже в червні того ж 2014 року Громадська рада при Національному банку України розпочала свою роботу.

Зважаючи на те, що при Національному банку України ніколи за всю історію його діяльності не створювалися громадські ради та враховуючи норму статті 53 Закону України «Про Національний банку України», де зазначені гарантії невтручання в діяльність Національного банку України, процес повноцінного функціонування Громадської ради при Національному банку України був ускладнений. Тому протягом перших 3 – 4 місяців своєї роботи Громадська рада вирішувала організаційні питання.

Незважаючи на наявні організаційні проблеми, уже в листопаді 2014 року було порушено питання щодо необхідності організації та проведення нарад за участю керівництва Національного банку України, керівників банків з найбільшим портфелем іпотечних кредитів в іноземній валюті, Громадської ради при Національному банку України, представників банківських асоціацій для напрацювання механізму вирішення питання реструктуризації валютних іпотечних кредитів. Результатом цих нарад стало розроблення Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, положення якого визначають методологічні основи вирішення зазначеного питання.

Крім того, варто зазначити, що 23 грудня 2014 року на вимогу позичальників, які висловили незгоду з умовами, зазначеними в Меморандумі, і наполягали на конвертації всіх споживчих кредитів в іноземній валюті за курсом, встановленим на момент підписання кредитного договору (приблизно 5,05 грн./дол. США) кілька народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді України проект Закону України № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». Цим законопроектом передбачається примусова конвертація всіх споживчих кредитів в іноземній валюті, виданих на купівлю дорогого авто чи житла, за курсом, встановленим на момент підписання договору. Крім того, у законопроекті не визначено обмеження суми кредиту, що підлягатиме реструктуризації. Тобто, людина, яка отримала валютний кредит на придбання дорогого котеджу, матиме повне право конвертувати цей кредит у гривню за курсом 5,05 грн./дол. США. Це означає, що соціальної спрямованості законопроекту не забезпечено абсолютно.

Отже, на сьогодні є два варіанти вирішення проблеми реструктуризації валютних кредитів – шляхом добровільної конвертації на умовах Меморандуму, який запропонували банки, або шляхом примусової конвертації, передбаченої зазначеним законопроектом. Не слід також забувати, що відповідно до домовленостей нашої держави з Міжнародним валютним фондом будь-який закон щодо примусової конвертації споживчих кредитів в іноземній валюті, який буде прийнятий парламентом, повинен бути ветований Президентом України.

Як відомо, народні депутати України все ж підтримали в другому читанні цей законопроект, але, зважаючи на необхідність доопрацювання, прийняли рішення відправити його на третє читання.

Що це може означати для позичальника?

Це сигнал про те, що соціальна складова питання є ключовою для його вирішення.

Однак проблему потрібно розв’язувати. Національний банк України поділяє принцип добровільності в питанні реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, тому підтримує Меморандум, який, звертаю увагу, запропонували представники банківської спільноти. Вирішення питання щодо обов’язковості його виконання, яке турбує позичальників, полягає у тому, що саме позичальники мають зорганізуватися та контролювати дотримання банками, які запропонували цей Меморандум, узятих на себе зобов’язань.

Що мається на увазі?

Громадською радою при Національному банку України буде створено комісію, яка розглядатиме скарги в разі невиконання банками взятих на себе зобов’язань щодо реструктуризації кредитів за умовами Меморандуму. І саме позичальники повинні увійти до складу цієї комісії. Таким чином питання хоч і поступово, але все ж вирішуватиметься. Також виникає питання щодо банків, які не підписали Меморандум. У травні 2015 року в Національному банку відбулася нарада з керівниками цих банків, які заявили про те, що реструктуризують споживчі кредити, але на умовах власних програм реструктуризації. І, зрозуміло, якщо позичальник погоджується на таку реструктуризацію – це позитив, оскільки на один проблемний кредит в іноземній валюті стане менше. Не можна також не згадати про банки, які долучилися до Меморандуму, але станом на сьогодні віднесені до категорії неплатоспроможних (ПАТ “КБ «НАДРА», АТ «Дельта Банк» та інші). Уже підготовлено проект закону, що передбачатиме можливість для тимчасового адміністратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати в таких банках реструктуризацію валютних кредитів. Тож тепер рішення за парламентом.

На завершення хочеться нагадати, що банк – це посередник. Тобто є вкладник, який довірив банку свої кошти, і є позичальник, який отримав ці кошти як кредит для купівлі житла. Тому слід пам’ятати, що не можна вирішувати проблему однієї особи за рахунок іншої. У Меморандумі, який запропонували банки, зазначені умови, за яких банки готові йти на поступки і взяти на себе частину валютних ризиків. А прийняття закону, який зобов’яже всіх конвертувати валютні споживчі кредити в гривню за курсом 5,05 грн./дол. CША, призведе до збитків, які банкіри оцінюють у 100 млрд. грн.

Виникає питання: хто зазнає цих збитків?

Відповідь така: банк, який відповідно до цього закону буде зобов’язаний конвертувати валютні споживчі кредити за курсом 5,05 грн./дол. США, унаслідок проблем з виконанням нормативів може опинитися на межі банкрутства. І тоді проблема може лягти на плечі вкладника, який довірив банку свої гроші.