Позовні заяви в суд

Зразок позовної заяви про стягнення коштів (повернення депозиту)

Зразок 1

До ____________ суду

Позивач: П.І.Б.

місце проживання: ____.

ідентифікаційний номер: ____.тел.____.

Відповідач: Банківська установа «___________»

місце знаходження: ____.код ЄДРПОУ: ____.тел. ____.

Ціна позову: _______________ грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення коштів (повернення депозиту)

_______ року між П.І.Б. (далі — Позивач) та банківською установою «_______» (далі — Відповідач) був укладений депозитний договір № _______ (далі – Договір). Доказ (всі докази є додатками до даної позовної заяви):- копія депозитного договору №, укладеного _______ року. Відповідно до п. _______ Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв на депозитний рахунок, а саме відповідно до п. _______ Договору це депозитний рахунок №_______ (далі – Депозитний рахунок) грошові кошти у сумі _______ грн. (далі — Внесок) на умовах Договору, вказане також підтверджується _______ (доказ отримання кредитною спілкою грошей) згідно з чим, Позивачем _______ року був переданий Відповідачу, а останнім отриманий на Депозитний рахунок Внесок в повному обсязі. Доказ:- копія _______ (доказ отримання кредитною спілкою грошей). Відповідно до п. _______ Договору процентна ставка за користування Внеском протягом строку Внеску складала _______ % річних. Відповідно до п. _______ Договору строк Внеску до _______ року. Відповідно до п. _______ Договору Відповідач був зобов’язаний перерахувати суму Внеску і суму нарахованих процентів за останній період користування ним на поточний рахунок Позивача, в день, наступний за останнім днем строку Внеску. Відповідно до п. _______ Договору проценти на суму Внеску нараховуються за фактичну кількість днів користування Внеском з дня, наступного за днем надходження коштів на Депозитний рахунок Позивача, та включно до дня, який передує дню його повернення Позивачу. Таким чином, _______ року Відповідач мав би повернути відповідну суму Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів Позивачу. Однак, на даний час Позивачу сума Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів Відповідачем не відповідно не повернута та не сплачена, що є порушенням умов Договору. Позивачем було направлено Відповідачу лист від _______ року про негайне перерахування суми Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів відповідно до умов Договору, однак, Відповідач не вчинив жодних дій відповідно до змісту вказаного листа, як і не надав на нього відповідь. Доказ:- копія листа від _______ 2009 року. Відповідно до п. _______ Договору суперечки у яких Позивачем та Відповідачем не досягнуто згоди, вирішуються у порядку, передбаченому чинним законодавством України, з огляду на що, Позивач звернувся до суду з врахуванням вищезазначеного посилаючись на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та зміст Договору, останній є зобов’язанням. Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки, Відповідач не повернув Позивачу у визначені Договором строки суму Внеску та не сплатив суму нарахованих за користування ним процентів, то Відповідач порушив умови Договору, оскільки такий його обов’язок був ним передбачений. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа зобов'язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, а тому сума Внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів може бути стягнута з Відповідача Позивачем у судовому порядку відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, в силу ст. 625 Цивільного кодексу України з Відповідача сума Внеску разом з сумою нарахованих за фактичний термін користування ним процентів може бути стягнута з Відповідача на користь Позивача з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також _______ % річних від простроченої суми, так, як вказаний розмір процентів встановлений Договором. Позивач скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та відповідно просить стягнути з Відповідача на користь суму Внеску з урахуванням індексу інфляції, розрахунок якої додається до даної позовної заяви, а також відповідну суму процентів за фактичну кількість днів користування Внеском, розрахунок якої також додається до даної позовної заяви.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст. 16, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 1212 Цивільного кодексу України, 3, 15, 31, 113, 118, 119, 123, 124 Цивільного процесуального кодексу України, —

ПРОШУ:

1. Стягнути з Відповідача на користь Позивача суму Внеску з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі _____ грн. _______ коп., а також _______ процентів річних за фактичну кількість днів користування Внеском та _______ процентів річних від простроченої суми Внеску в розмірі _______ грн. _______ коп.

2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Додатки: 1.Квитанція про сплату державного мита (для відповідача копія).

2.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення (для відповідача копія).

3.Копія депозитного договору № _______, укладеного _______ року.

4. Копія _______ (доказ отримання кредитною спілкою грошей).

5.Копія листа від _______ 2009 року.

6.Копія паспорта та ідентифікаційного номера.

7. Копія даної позовної заяви з додатками. _______ року ____________________ (підпис, прізвище та ініціали)

Зразок 2

До ____________ суду

Позивач: П.І.Б.

місце проживання: ____.

ідентифікаційний номер: ____.тел./факс: ____.

Відповідач:

Банківська установа«___________»

місце знаходження: ____.

код ЄДРПОУ: ____.тел./факс: ____.

Ціна позову: _______________ грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА про стягнення коштів (повернення депозиту)

Між мною і відповідачем _______ (дата) було укладено Договір № _____ про банківський строковий вклад (депозит) у національній валюті на суму _______ грн. (_______________ гривень) (далі — Договір № _____).Договором № _____ допускається його дострокове розірвання та передбачається порядок такого дострокового розірвання, зокрема, відповідно до положень пунктів _______.„___«__________ 2008 року в суворій відповідності до встановленого порядку я подав(подала) письмову заяву з повідомленням про дострокове розірвання Договору № ____ за ____ банківських днів до дати розірвання.Відповідно до частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором, договір є розірваним. Таким чином, Договір №___ є розірваним з передбачуваної дати розірвання.Відповідач письмово відмовився повертати мені гроші, відмовившись, таким чином, виконувати й свої зобов'язання, передбачені Договором №_____ і законодавством.„Обґрунтовуючи» свою відмову, відповідач посилається на постанову №413 Правління Національного банку України за 4 грудня 2008 року і лист Національного банку України НБУ №22-310/946-17250 за 06.12.2008. Підстави, на яких базується відмова у поверненні грошей вважаю такими, що суперечать законодавству України та порушують мої законні права тому, що:1. Постанова Правління НБУ №413 не містить жодних вказівок про заборону дострокового розірвання депозитних договорів. Тому трактування в листі НБУ №22-310/946-17250 за 06.12.2008 змісту абзацу 5 пункту 2 постанови №413 як заборону дострокового повернення депозитів є НЕВІДПОВІДНИМ. Крім того, така форма як лист не може бути нормативно-правовим актом НБУ, оскільки відповідно стаття 56 Закону України Про національний банк України подає вичерпний перелік форм нормативно-правових актів НБУ: нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.2. Таке „тлумачення« суперечить вимогам:- статті 41 Конституції України (Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.)- частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України (За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.);- статті 629 Цивільного кодексу України (Договір є обов'язковим для виконання сторонами.);- статті 22 Конституції України (Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані.);- статті 64 Конституції України (Конституційні права не можуть бути обмежені.).3. Відповідно до статті 8 Конституції України нормативно-правові акти приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй. Відповідно до статті 56 Закону України Про Національний банк України нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України; при цьому нормативно-правові акти Національного банку не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.Крім того, трактування змісту абзацу 5 пункту 2 постанови №413 листом НБУ №22-310/946-17250 як заборони дострокового повернення депозитів вкладникам, тобто громадянам, викликає додатковий обов'язок Національного банку України подати обидва вказані акти на державну реєстрацію з огляду на вимоги Указу Президента України Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади №493/92 за 03.10.1992, Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади №731 за 28.12.1992, а також Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого Постановою КМУ №731, оскільки постанова №413 — на думку самого ж автора (НБУ) — містить норми, які зачіпають права й інтереси громадян.Пункти 1 і 3 Указу Президента України Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади №493/92 за 03.10.1992 встановлюють, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади №731 за 28.12.1992 зобов'язує міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер; не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку.Пункт 4а Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №731 за 28.12.1992, вказує, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України. Пунктом 15 цього ж Положення встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.Розділ „Законодавство України» на офіційному сайті Верховної Ради і Кабінету Міністрів України www.rada.gov.ua не містить постанови Правління Національного банку України №413 за 4 грудня 2008 року.Пошук на офіційному сайті Міністерства юстиції України www.minjust.gov.ua даних про реєстрацію постанови № 413 виявив, що відповідних даних про цей акт немає ні в розділі ЗАРЕЄСТРОВАНО, ні в розділі ВІДМОВЛЕНО, ні в розділі СКАСОВАНО.Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.Пунктом 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №731 за 28.12.1992, передбачено, що в разі порушення вимог про направлення для виконання нормативно-правових актів лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування ці нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.Таким чином, ПОСТАНОВА ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ №413 ЗА 4 ГРУДНЯ 2008 РОКУ Є НЕЧИННОЮ І НЕ МОЖЕ БУТИ ЗАСТОСОВАНА. З цієї ж причини постанова № 413 не може вважатись обставиною непереборної сили.Відповідач повинен був знати (не міг не знати) про вимоги Конституції, законів та інших актів законодавства України, а також про наслідки порушення таких вимог. Отже, застосування відповідачем нечинного акта, яким порушуються мої законні, зокрема й конституційні, права, для „обґрунтування" ним своїх дій з відмови мені в поверненні коштів і самі ці дії [посадових осіб] відповідача є свідомими.Виходячи зі змісту сукупності норм частини першої статті 215 та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, з урахуванням попереднього викладу, є достатні підстави для визнання дії відповідача з відмови мені в поверненні коштів недійсним правочином.Отже, постанова Правління НБУ № 413 не може служити обґрунтуванням відмови відповідача у виконанні ним свого зобов'язання за Договором №______ і за законодавством про видання мені вкладу. Інших причин для такої відмови відповідач не висунув.В результаті свідомого застосування постанови Правління НБУ № 413, яка не набрала чинності і не могла бути застосованою, посадові особи відповідача протиправно не повертають мені ________гривень, які було ввірено йому згідно з Договором №____, тобто знаходились у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути ці гроші на свою користь чи користь третіх осіб.Внаслідок такого привласнення посадові особи відповідача незаконно володіють і користується вилученими грошима.При цьому важливо зазначити, що відповідно до статті 60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

На основі викладеного прошу суд: а) відповідно до сукупності норм частини першої статті 215 та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, визнати дії відповідача з відмови мені в поверненні коштів недійсним правочином; б) керуючись нормами статей 8, 41 Конституції України, статей 629, 1060 Цивільного кодексу України статей 3, 15 Цивільного процесуального кодексу України, стягнути з відповідача на мою користь суму колишнього вкладу і проценти, розраховані за умовами Договору №____ в розмірі _______________грн. (__________________________ гривень ____ копійок); в) відповідно до пункту 1 частини першої статті 94, частини першої статті 98 Кримінально-процесуального кодексу України винести ухвалу про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченими статтею 191 Кримінального кодексу України.

До Позовної заяви додаються:

1) копія Договору №____________;

2) копія моєї Заяви про дострокове розірвання Договору №_______;3) копія письмової відмови відповідача;4) текст Постанови Правління НБУ №413 за 4 грудня 2008 року;5) текст листа НБУ №22-310/946-17250 за 6 грудня 2008 року;6) інформація про пошук у розділі „Законодавство України« на офіційному сайті Верховної Ради і Кабінету Міністрів України постанови № 413;7) інформація про пошук у розділі „Законодавство України» на офіційному сайті Верховної Ради і Кабінету Міністрів України листа №22-310/946-172508) копія цієї Позовної заяви. Відповідно до пункту 37 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито я звільнений від сплати державного мита (судового збору).„___"__________2009 р. ____________ Підпис