- 15 декабря 2015, 18:50
Зовнішня торгівля України товарами за січень-жовтень 2015 року
Коефіцієнт покриття експортом імпорту, як і за 10 місяців 2014 р., склав 1,01.
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 213 країн світу.
Якщо поглянути на графік експорту тв імпорту товарів за 10 місяців 2015 року, то хорошою новиною є те, що експорт перевищує імпорт загалом на 290,1 млн.дол.
Поганою новиною є те, що цей абсолютний профіцит у відносному вимірі становить лише трохи менше одного відсотку від обсягу експорту. Тісне переплетення графіків свідчить про те, що сальдо зовнішньої торгівлі близьке до нуля і пульсує біля нього.
Причину такої нульової пульсації неважко зрозуміти, якщо пригадати методи НБУ утримання курсу гривні шляхом відсікання заявок на купівлю валюти. Саме тому імпорт не росте, проте практично повторює динаміку експорту. Щоб зрозуміти нікчемність результативності зовнішньої торгівлі України просто подивіться на зовнішню торгівлю Німеччини:
Тільки в 2013 році профіцит зовнішньої торгівлі Німеччини склав 197 млрд. євро. Щоб приховати малозначимість зовнішньої торгівлі України Держкомстат показує динаміку зовнішньої торгівлі у відсотках до відповідного періоду попереднього року, замість млрд. дол. США чи хоча б млн. дол. США.
Якщо порахувати середньомісячний профіцит зовнішньої торгівлі України, то він складає лише 29 млн. дол. США. Зрозуміло, що повертати короткострокові борги Україні практично нічим. Таким темпами Україні буде потрібно близько 200 років, щоб повернути тільки 59 млрд. дол. короткострокового боргу. А потрібно повернути за 1 рік.
Це при умові, що відсотки за борги не будуть сплачувати. Практично ж отриманого профіциту не вистачає навіть на сплату відсотків суб'єктами боргових зобов'язань, бо їх потрібно сплачувати.
Це означає, що за незмінної динаміки Україна не зможе повернути борги навіть за 1000 років. Необхідний різкий ріст профіциту зовнішньої торгівлі, інакше країна буде працювати лише на відсотки, а борги будуть стрімко зростати. Оскільки ж динаміку ВВП органи статистики старанно приховують, то є підстави припускати, що ВВП продовжує падіння і сподівання на ріст профіциту зовнішньої торгівлі, а особливо різкий ріст, в найближчому майбутньому абсолютно примарні.
Основу товарної структури українського експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них – 26,0%, продукти рослинного походження – 20,3%, механічні та електричні машини – 10,1%, мінеральні продукти – 8,5%, жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,2%, готові харчові продукти – 6,4% та продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 5,8%.
Мінеральні продукти складали 32,8% від обсягу вартості імпорту, механічні та електричні машини — 15,7%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 13,4%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 7,0%, недорогоцінні метали та вироби з них – 5,4%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 4,4%, готові харчові продукти – 4,2%.
Обсяг експорту товарів до країн ЄС становив 10471,7 млн.дол., або 33,4% від загального обсягу експорту, та зменшився порівняно з відповідним періодом попереднього року на 28,4%.
Імпорт товарів із країн ЄС становив 12546,8 млн.дол., або 40,5% від загального обсягу, та зменшився проти 10 місяців 2014 р. на 27,9%.
[1] Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.
Примітка. За 10 місяців цього року з материкової території України до ВЕЗ «Крим» вивезено товарів на суму 702,0 млн.дол. США, ввезено з ВЕЗ «Крим» до материкової території України товарів на суму 25,5 млн.дол.
Товарну та географічну структуру зовнішньої торгівлі товарами за січень-жовтень 2015 року ви можете переглянути на сайті Держкомстату www.ukrstat.gov.ua/
Слід відмітити, що експорт товарів в країни-партнери зростає, окрім РФ; імпорт же спадає за винятком США, Угорщини, Польщі, Китаю, Німеччини. Зрозуміло, що на фоні малозначимості показників торгівлі товарами ці зрушення не можуть бути значимі. Потрібен профіцит на мільярди доларів щомісяця, інакше з борговогу зашморгу нам просто не виплутатись.
Враховуючи відмову основних тримачів боргових зобов'язань українських міст, банків та підприємств ( все те, що називається суб'єктами богових зобов'язань) від їх реструктуризації, слід очікувати дефолтів цих суб'єктів і вже на протязі 2016 року. Якщо дефолт, скажімо, м. Києва призведе до втрати містом можливості здійснювати зовнішні запозичення, то значно серйозніші наслідки матимуть дефолти корпорацій і особливо банків. Це може спровокувати відтік коштів з банківської системи з наступною її руйнацією. Надії, що це якось минує Україну, звичайно, є, але я б на це не розраховував. Практично нових кредитів вже ніхто не дає. Лише МВФ дає, але й то, лише для звіту, як говорив Коломбо. Залишається молитися.
|
120
|
- 11:45 Stripe будет принимать платежи в крипте, SEC отложила решение по опционам на спотовые биткоин-ETF: что нового на рынке
- 10:33 Курс валют на 26 апреля: доллар в банках подешевел, евро — подорожал
- 09:27 НБУ вводит в обращение памятную монету «Чернобыль. Возрождение. Аист черный» (фото)
- 08:02 Официальный курс: НБУ снизил гривну на 20 копеек
- 25.04.2024
- 18:39 В НБУ говорят, что курсовые колебания не несут никакой угрозы
- 18:17 Блокнот с надписью «Buy Bitcoin» продали на аукционе за $1 млн
- 17:54 Активы «дочек» росбанков уже проданы на 5 млрд гривен — Минэкономики
- 17:41 Курс валют на вечер 25 апреля: доллар и евро на межбанке ушли вниз
- 17:15 Украина рассчитывает получить $38 миллиардов помощи в 2024 году
- 16:16 Парламент легализовал труд домашних работников
Комментарии - 6
Как вы считаете, если мы поступим как когда-то Исландия это поможет или уже поздно?