Бельгія - Росія 1:0. І за десант, і за спецназ

Чемпіонат світу-2014. Група H. Другий тур

22 червня. Ріо-де-Жанейро. Стадіон «Маракана». 73 819 глядачів

Бельгія — Росія — 1:0

Гол: Оріджі 88

Бельгія: Куртуа – Айдервейрельд, ван Бюйтен, Компані (к), Вермален (Я. Вертонґен 31) – Вітцель, де Брюїн –Дріс Мертенс (Меральяс 75), Феллаїні, Е. Азар – Лукаку (Оріджі 57)

Тренер – Марк Вільмотс

Росія:Акінфеєв – Алєксєй Козлов (А. Єщенко 63), Іґнашевіч, В. Березуцкій (к), Комбаров – В. Файзулін, Ґлушаков, Шатов (Дзаґоєв 84) – Самєдов (Кержаков 89), Кокорін, Канунніков

Тренер – Фабіо Капелло

Судді: Брих – Борш, Лупп (усі – Німеччина)

Попередження: Вітцель 54, Айдервейрельд 74 – Ґлушаков 38

______________________________________________________________________

«Давай за жізнь, давай брат до конца
Давай за тєх, кто дома ждьот тєбя»

(А. Шаґанов і гурт «Любе»)

І знову ФІФА підготувала завзятим борцям з фашизмом злий підступ. Наче лайнсмена Майдани у стартовому для росіян матчі проти Кореї було мало. Сприйнявши, мабуть, як «ісконно православниє сімволи» свастику часів Третього Рейху на секторах, де розташувалися вболівальники братнього для нас народу, чиновники з Міжнародної федерації футболу підготували інший каверз, навіть святотатство певною мірою: у день 73-річчя початку «Великої Вітчизняної» війни зустріч за участю країни-переможця довірено судити німцю Феліксу Бриху. То б ще якось пояснювалося, будь той німець представником НДР. Так ні ж – західний, уродженець Мюнхена. Та ще й асистент у нього – Марк Борш, що співзвучно з національною стравою сучасних носіїв ідеалів «корічнєвой чуми». Не знаємо достеменно чому, але легенда російського футболу Фьодор Чєрєнков уже попередив громадськість всія РФ, що «судьї в матчє с Бєльґієй будут нє на нашей сторонє».

«Пара солдатскіх ботінок істоптанних войнамі новимі, войнамі старимі»

Фьодор Фьодоровіч, мабуть, знає, про що каже. Він-бо пам’ятає ненависного шведа Фредрікссона, який засудив радянську збірну в зустрічі проти тих же бельгійців на чемпіонаті світу-1986. До того, коли суддівство було справедливим, команда СССР розправлялася з «червоними дияволами» на мундіалях переконливо: 4:1 у 1970-му, 1:0 – у 1982-му. Дарма, що голи у тих матчах забивали кияни Бишовець та Хмельницький, грузин Асатіані і вірменин Оґанесян, а Бєланов у 1986-му зробив хет-трик. Коли новітній російський монарх говорив, що «Рассія виіграла би і бєз помощі Украіни», він майже напевне не лише «Велику Вітчизняну» мав на увазі.

Але то – «вєка ушедшєво воспомінанія». Могутня російська збірна зустрічалася з бельгійцями на мундіалі й після 1991-го. З етнічними українцями Нікіфоровим і Онопком у складі. Але «то таке». Приїхавши на азійський чемпіонат світу-2002 у статусі фаворита власної групи, «мєдвєді» під керівництвом Олєґа Івановича Романцева зганьбилися, програвши 0:1 Японії і 2:3 Бельгії. При цьому до 3:1 рахунок на 82-й хвилині матчу довів нинішній наставник «червоних дияволів» Марк Вільмотс.

«І снова в атаку сєбя ми бросаєм»

Втім, то були часи, коли Велика Російська імперія щойно здіймалася з колін. Нині – інші часи, коли Росія вважає себе найкращою в усьому. Обираючи склад на цей матч, найоплачуваніший поміж усіх тренерів мундіалю Фабіо Капелло вочевидь прислухався до порад легенди російського спорту, депутата Госдуми Ніколая Валуєва. Той у доступній для кожного співвітчизника манері пояснив: «Сіньору Капелло надо что-то срочно прідумать. Відєлі, как он в рєкламє бутилочкі пєрєставляєт? Вот так надо і сєйчас найті оптімальний состав».

Дон Фабіо знайшов. Правда, воротарську позицію залишив недоторканою навіть не дивлячись на те, що Іґорь Акінфєєв став головним героєм поєдинку з корейцями. Щоб переконати загал у своєму виборі, італійський наставник пригадав загалу, що Акінфєєв входить до четвірки найкращих голкіперів світу. Хто б сумнівався? У порівнянні з поєдинком проти корейців, не знайшлося місця у складі правому оборонцеві Андрєю Єщенку, замість якого вийшов Алєксєй Козлов. Юрія Жиркова на місці лівого вінґера замінив Максім Канунніков. У центрі оборони знову діяли Сєрґєй Іґнашевіч та капітан Васілій Березуцкій, а зліва у захисті розташувався Дмітрій Комбаров. Тріо півоборонців склали чистий «хвилеріз» Дєніс Ґлушаков. А над ним розташувалися Віктор Файзулін та Олєґ Шатов. Справа від центрфорварда Алєксандра Кокоріна грав його тезка Самєдов.

«Нєбо затянуто сєримі тучамі»

Марк Вільмотс, який за свою роботу на чолі збірної Бельгії отримує в 13 разів менше, ніж його італійський колега біля керма Росії (515 тисяч євро в рік проти 6 693 750), змінив у порівнянні зі стартовим складом і грі з Алжиром трьох гравців. Яна Вертонґена, якого на лівому краї оборони повністю переграв Феґулі, замінив Томас Вермален. Прогнозовано в основі вийшли Маруан Феллаїні та Дріса Мертенса, чия поява з лави у другому таймі гри з африканцями виявилася знаковою. Ці двоє склали тріо атакувальних хавбеків разом з Еденом Азаром. А на вістрі наступу вийшов Ромелу Лукаку. Той самий, який забив росіянам двічі в 2010-му, в останньому з побачень цих команд, під час товариського матчу у Воронежі, який закінчився перемогою бельгійських гостей 2:0.

Але найприємнішою для вболівальників «червоних дияволів» звісткою була участь в матчі капітана Венсана Компані. Отримавши пошкодження у зустрічі з алжирцями, цей стоппер все ж вийшов у центрі оборони поряд з Даніелев ван Бюйтеном. Справа в захисті діяв Тобі Айдервейрельд, а у воротах грав Тібо Куртуа. Опорну зону закривали Аксель Вітцель та Кевін де Брюїн.

«Нєрви гітарной струною натянути»

Матч розпочався цілком прогнозовано: бельгійці прибрали м’яч до своїх ніг і відразу окреслили наміри здолати російську оборону за рахунок комбінаційної гри з ухилом на правий фланг. Щоправда, «мєдвєді» оборонялися організовано, а одного разу навіть гарно вийшли в контратаку. Втім, цей випад три в два завершився невдачею через те, що російські гравці вибігли на чужу половину надто щільно. Куди небезпечнішим на 11-й хвилині був удар Файзуліна метрів з 20-ти. Куртуа в стрибку м’яч відбив, а трохи згодом його команда відповіла своїм небезпечним випадом. То де Брюїн, зміщуючись зліва в центр, проскочив поміж двох суперників і віддав передачу вправо на Мертенса. Той увійшов до карної зони абсолютно без опіки і міг бити сам. Та Дріс вирішив віддавати передпачу вздовж воріт на Лукаку. Бєрєзуцкій цей намір розгадав і цим свою команду врятував.

Бельгійці зустрічали суперника на його половині поля, застосовуючи пресинг. Високо на опопнентів виходили не лише чотири гравці групи атаки, але й опорні хави де Брюїн та Вітцель. У росіян виникали проблеми з переходом центральної лінії, а дії підопічних Вільмотса ставали щораз чіткішими. Мертенс, підхопивши м’яч у середині поля, ща рахунок дриблінгу накрутив трьох російських гравців, але пробив метрів з 22-х трохи неточно. Через п’ять хвилин Дріс вже виходив на ударну позицію після довгої діагоналі від де Брюїна. Отримавши оперативний простір, Мертенс у супроводі двох росіян ліворуч увійшов до карної зони і вистрелив у дальній верхній кут – знову трохи невлучно.

«Дождь барабаніт с утра і до вєчєра»

Перевага «червоних дияволів» ближче до середини матчу була відчутною. Росіяни якщо й переходили на чужу половину, то не мали варіантів для продовження атаки. Натомість Мертенс робив з Комбаровим, що хотів. Не вистачало бельгійській команді одного – швидкості виконання групових маневрів. Середній темп гри дозволяв підопічним Капелло, нехай і з запізненням, але перекривати загублені зони.

Проте найнеприємнішим для Вільмотса моментом за підсумком першого тайму була травма Вермалена. Томас отримав пошкодження ще на передматчевій розминці. За перші 30 хвилин гри біль не вщух і тренерові довелося випускати на лівий фланг оборони Вертонґена. Вкотре накрутив Комбарова і пробив з гострого кута Мертенс на 35-й хвилині вже за Янової присутності на полі. У тому епізоді, відбивши м’яч у стрибку, надійно зіграв Акінфєєв.

Зрештою, кінцівка першого тайму була радше за росіянами. «Мєдвєді» нарешті навели лад в обороні і провели ряд небезпечних випадів. Два з них завершилося кутовими. Після подачі другого з корнерів Файзулін, добре піймавши м’яч на ногу, пробив зльоту метрів з 20-ти – куля пролетіла над поперечиною. Та найнебезпечнішою в першій половині була атака росіян на 43-й хвилині. Ґлушаков навісив зліва, а загублений Компані Кокорін пробив головою метрів з шести поруч зі стійкою.

«Врємя застившеє кажется вєчностью»

Головний висновок за підсумками перших 45-ти хвилин – бельгійці виглядали переконливіше, але не увімкнувши швидкостей оборони суперника вони пройти не зможуть. З перших хвилин другого тайму темп гри не збільшився і за таких умов росіяни почували себе комфортно, переходячи в наступ набагато сміливіше, ніж до перерви. Щоправда, особливої небезпеки ці акції не таїли.

Вільмотс зрозумів, що за таких умов його команді на перемогу претендувати складно й провів аналогічну з попереднім поєдинком заміну. Замість Лукаку, який за 56 проведених на полі хвилин відзначився одним ударом в оборонця, вийшов інший центрфорвард Дівок Оріджі. Першою активною дією на полі цей нападник претендував на призначення пенальті. То де Брюїн, підхопивши м’яч неподалік від власного штрафного майданчика, розігнав контратаку, Протягнувши м’яч від лінії однієї карної зони майже до лінії іншої, Кевін віддав передачу на Азара, а вже той, повозившись з оборонцями суперників, відпасував в район одинадцятиметрової позначки на Оріджі. Того випередив Іґнашевіч. Питання лишень у тому, чи не допоміг собі Сєрґєй руками.

Наступною була заміна від Капелло. З поля пішов Козлов, який впродовж години, бігаючи по п’ятах Азара, витратив усі сили, але розбігтися одному з лідерів суперників не дав. Замість Алєксєя вийшов Єщенко.

«Ти потєрпі, браток, нє умірай пока»

Зрештою, ефективнішою виявилася трохи пізніша перестановки від Вільмотса. Мова як про Оріджі, так і про вихід Кевіна Меральяса замість Дріса Мертенса. Бельгія наче й не приховувала нічийних намірів, і в кінцівці зустрічі виглядала втомленішою. Але після неточного удару низом від Єщенка у дальній кут свіжі виконавці за підтримки Азара, який був непомітним весь матч, несподівано ожили. Перший дзвінок для росіян пролунав разом зі штрафним, який, змусивши зіграти Іґнашевіча рукою, заробив Айдервейрельд. Меральяс, пробивши метрів з 20-ти на техніку. Влучив у стійку. Невдовзі Кевін, пройшовши двох гравців на лівому фланзі, віддав у межах штрафного майданчика передачу на Азара. Еден, прибравши фінтом Зідана Березуцкого, пробив у дальній кут трохи неточно.

Розв’язка настала на… 88-й хвилині. Загубивши м’яч неподалік від штрафного майданчика суперників справа, в оборону підопічні Капелло поверталися якось ліниво. Певним чином, приспав росіян, трохи притормозивши розвиток атаки, Оріджі. Але щойно Дівок віддав передачу на Азара, як той зірвався, проскочив на швидкості трьох оборонців і, протягнувши м’яч до лицьової лінії, скинув «кулю» під удар Оріджі. Нападник бельгійців бив метрів з семи без опіки і увігнав м’яч під поперечину – 1:0.

В заключні хвилини гри шансів відігратися росіяни не мали. «Мєдвєді» виглядали приреченими й, опустивши руки, ледь не пропустили після аналогічної з гольовою атаки вдруге. Знову перехоплення бельгійців, знову Оріджі віддає на хід Азару і той, промчавши до карної зони суперників, віддає на Меральяса. Кевін бив удотик в ближній від себе кут, але Акінфєєв відбив м’яч ногою.

Що ж, досвідчений Капелло зі своїми стратегічними розрахунками промахнувся. Тепер заключний матч проти Алжиру може стати таким же матчем престижу, як зустрічі з Камеруном у 1990-му і 1994-му. В 1/8 фіналу Росію може вивести лише диво. А значить, поки дон Фабіо буде готувати команду до домашнього мундіалю й щороку отримуватиме майже по сім мільйонів євро, пересічний росіянин зможе зосередитися на невпинній боротьбі з фашизмом. Бо як не вони, то хто?

Примітка. При підготовці матеріалу використано рядки безсмертного хіта «Давай за жізнь» у виконанні улюбленого гурту В. В. Путіна з назвою «Любе»