В Верховной раде изучают возможность применения европейского опыта решения проблемы устаревшего жилищного фонда — в частности, малометражных «хрущевок». Об этом сообщила глава
3 мая 2024, 9:15
Читати українською
Проблема хрущевок в Украине. Какие варианты решения рассматривают в парламенте
► Читайте «Минфин» в Instagram: главные новости об инвестициях и финансах
Среди популярных в ЕС методов — надстройка дополнительных этажей, перестройка квартир ради увеличения их площади, застройка площади между домами, а также снос целых районов ради нового строительства на их месте.
По словам Шуляк, все это может стать продолжением новой — ориентированной на опыт ЕС, жилищной политики, которую в Украине сейчас разрабатывают для получения 50 млрд евро в рамках программы Ukraine Facility. Соответствующий законопроект — «Об основных принципах жилищной политики» планируют презентовать в течение следующих двух месяцев.
Неэффективный закон
В Украине процессы, связанные с реконструкцией устаревшего жилья до сих пор регулирует закон «О комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилищного фонда», принятый в 2006 году.
Парламентарша отметила, что данный закон абсолютно неэффективен:
- во-первых, потому, что предполагает согласие на переселение всех жильцов дома,
- во-вторых, за неимением государственного финансирования.
Последний раз решить проблему устаревшего жилищного фонда в Украине попытались в 2021 году, когда был зарегистрирован законопроект № 6458. Он предусматривал, в частности, что под реконструкцию устаревшего жилья подпадают дома разной этажности, а не только 5-этажки. При этом заказчиками таких проектов могут являться исполнительные органы сельских, поселковых и городских советов.
Законопроект также расширял перечень возможных источников финансирования проектов реконструкции и приводил алгоритм принятия решений по реконструкции или сносу.
Кроме того, предполагалось усовершенствовать процедуру выдачи компенсации владельцам устаревшего жилья и различные возможные варианты отселения жителей во время реконструкции. Впрочем, полномасштабное вторжение существенно изменило приоритеты в реализации государственных решений.
«С необходимостью модернизации устаревшего жилищного фонда сталкивается большинство урбанизированных государств современного мира. Выбор моделей, механизмов, инструментов в той или иной стране зависит как от масштаба самой проблемы, так и уровня развития экономики государства и его социальной ориентации.
Поэтому и Украине следует разрабатывать свой вариант решения проблемы устаревшего жилья, принимая во внимание опыт ЕС, как это происходило на примере законопроекта «Об основах жилищной политики», — отметила Шуляк.
Глава профильного комитета ВР также сообщила, что в странах ЕС программа ликвидации зданий с неудовлетворительными условиями проживания предусматривает ряд субсидий домовладельцу на снос и реконструкцию изношенного жилья, а сама реконструкция осуществляется преимущественно без выселения или отселения жильцов с максимально возможным соблюдением нормальных бытовых условий.
Важным пунктом, который следует учитывать, является то, что в ЕС наряду с реновацией жилья действует так называемый редевелопмент. Если реновация означает принудительный снос зданий независимо от их технического состояния, извлечение из-под земли инженерных сетей и выемку фундаментов, то редевелопмент означает изменение функционального назначения территорий с целью их эффективного использования.
По сути, редевелопмент — это процесс вторичного, комплексного развития территории — ее «возрождения».
В Украине возможным сценарием решения проблемы устаревшего жилья могут быть надстройки дополнительных этажей и мансард, реконструкция дома без отселения жильцов и энергосбережение за счет модернизации инженерного оборудования.
Также речь может идти об изменении архитектурно-планировочной и объемно-пространственной организации квартир в здании и заполнении разрывов между зданиями новым домом.
Автор:
Источник:
Минфин
Комментарии - 14
Облась вьезжает ежедневно на работу в Киев вот и сплошная получается пробка в Киеве.
Хоть по сносить половину домов Киева, проблема с пробками не решится.
Вони намагаються протягнути через Кабмін те, що не вдалося через парламент — клон скандальної містобудівної «реформи». Звісно, що зауваження експертів урядовці не врахували.
Основний аргумент «експериментальної» стратегії мінінфраструктури — потреба побороти корупцію в органах самоврядування. Звідси, мовляв, ростуть ноги у «незручного для місцевої влади» проєкту 5655, авторкою якого є голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк та всіх інших кроків команди «реформаторів», відповідальних за відновлення. Принаймні зараз про це пишуть і Шуляк і віцепрем'єр Олександр Кубраков. Виправити ситуацію нібито можна, якщо дати Держінспекції архітектури та містобудування контролювати видачу містобудівних умов.
Але!
Насправді закони вже зараз дає всі інструменти для держнагляду за діями органів самоврядування. Правда останні 4 роки він не здійснюється. І саме це — можливість для політиків використовувати корупцію на місцях, як обґрунтування для «реформи» в інтересах будівельного лобі.
Контроль за роботою Державної інспекції має проводити… віцерем'єр Олександр Кубраков. Для цього є відповідна урядова постанова. Окрім цього є ще й положення про Мінінфраструктури. Держінспекція може не здійснювати архбуднагляд лише за вказівкою віцепрем`єра. При цьому він особисто несе відповідальність за стан справ у доручених сферах держуправління (ст. 45 закону «Про Кабмін»).
Якщо уряд не забезпечує тут належну роботу — має бути парламентський контроль. За законом, коли мова йде про містобудування й органи місцевої влади — за це відповідає парламентський комітет, який очолює авторка проєкту 5655 Олена Шуляк.
Відповідно і Кубраков, і Шуляк, які на форумах та презентаціях розповідають про корупцію на місцях не виконують своїх повноважень.
Таке посилення корупції на місцях можуть створювати свідомо. Лобісти містобудівної «реформи» по суті так взяли країну в заручники, аби розповідати про те, як потрібний урядовий «експеримент». А все, що треба робити — виконувати свої повноваження.
Георгій Могильний, аналітик громадської ініціативи «Голка».
Про це повідомляє Київська міська прокуратура.
Між комунальним підприємством та генпідрядником було укладено договір на виконання робіт з будівництва Подільського мостового переходу.
Надалі, у червні 2023 року між КП «Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», генпідрядником та підрядною організацією підписані акти приймання виконаних будівельних робіт в частині витрат на експлуатацію машин і механізмів (компресори дизельні, крани на автомобільному ходу, насоси борові, бурова установка для влаштування паль).
Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи, завищення витрат на оренду вказаної техніки становить понад 24 млн гривень.
Подільською окружною прокуратурою міста Києва скеровано до суду обвинувальний акт відносно виконувача обов’язків директора КП «Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, під час здійснення будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві (ч. 2 ст. 367 КК України).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Прокурором в інтересах територіальної громади заявлено позов щодо відшкодування спричиненої шкоди.
Слідство відносно генпідрядника та підрядних організацій триває.