За що і який податок сплачується
За податковим законодавством власники квартир та будинків в Україні зобов'язані один раз на рік сплачувати податок на нерухоме майно. Сума розраховується на кожен квадратний метр понад пільгової квадратури.
Ставка встановлюється місцевими органами влади, але не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати на початок звітного періоду. Цього року українці платять податок на нерухомість за 2020 рік.
Враховуючи мінімальну заробітну плату на початок 2020 року (4 723 грн), ставка податку становить до 70,85 грн за кв. м. Її потрібно сплатити впродовж 60 днів після отримання повідомлення.
Якщо до 1 липня повідомлення не надійшло, власник має сам звернутися до податкового органу за місцем реєстрації, дізнатися суму й сплатити її.
Читайте також: 50% портфеля — нерухомість, 40% — позики, решта — «розваги»
Кому треба платити податок на нерухоме майно
Податок сплачують власники, в яких є нерухоме майно, що перевищує такі пільгові норми:
- 60 квадратних метрів для квартири;
- 120 квадратних метрів для приватних будинків;
- 180 квадратних метрів для різних видів житла загалом.
Площа розраховується незалежно від кількості квартир, будинків, часток об'єктів нерухомості у власності особи. Тобто, якщо у вас є 2 квартири площею 40 та 45 кв. м, загальна їх квадратура складе 85 кв. м — це на 25 квадратів понад норму. На них буде розрахований податок. У 2021 році він складе 25×70,85 = 1 771,25 грн.
Також закон передбачає збільшення податку на 25 тис. грн у разі перевищення площі 300 кв. м для квартир та 500 кв. м для приватних будинків.
Проте є законні способи знизити податкову ставку. Часто це дозволяє не просто зробити її меншою, але й не сплачувати податок зовсім.
Читайте також: Що не так з іпотекою під 7% річних та програмою 5−7−9
Два способи, як платити менше
У Сімейному та Цивільному кодексах України передбачено порядки, за якими ви можете знизити свою базу оподаткування в контексті податку на нерухоме майно.
Купівля квартири в складчину
Якщо площа об'єкта перевищує пільгову квадратуру, ви можете купити його в складчину з іншим членом родини. Це особливо зручно для дітей та батьків, подружжя. У такому випадку кожен з покупців отримує частку квартири. До реєстру майнових прав вносяться дані окремо за кожним власником.
І хоча придбана в шлюбі квартира вважається спільною сумісною власністю сімейної пари, можна зареєструвати її частково між чоловіком та дружиною.
Наприклад, якщо ви самостійно купуєте квартиру квадратурою 80 кв. м, будете зобов'язані щороку сплачувати податок на 20 кв. м понад пільгової житлової площі. Але, оформивши собі у власність частку квартири 40 кв. м, а решту 40 кв. м — на чоловіка/дружину, звільняєтеся від податку, адже потрапляєте під пільги.
Ще одна ситуація, коли у покупця вже є нерухоме майно. У такому випадку в разі купівлі квартири варто виділити оптимальну частку для кожного власника.
Наприклад, у вас вже є квартира 45 кв. м, а ви купуєте ще одну площею 70 кв. м. Якщо оформите її собі у власність, за вами буде зареєстровано 115 кв. м площі — за 55 квадратів доведеться платити податок. Якщо ж ви оформите собі у власність лише 15 кв. м, а решту 55 кв. м — на іншого члена сім'ї, податок платити не потрібно.
Читайте також: Скільки коштує оренда столичного житла
Розділ майна між подружжям
Сімейним кодексом передбачено пункт, за яким подружжя може укладати договори між собою. Серед них можна укласти договір про розподіл майна, придбаного в шлюбі. Якщо квартира вже куплена на одного з подружжя, то, хоч вона і вважається спільною сумісною власністю, а кожен з пари має однакові права на неї, в Державному реєстрі вся площа все одно записана на одного власника.
В разі перевищення пільгової квадратури власник має платити на неї податок. Щоб знизити податкове навантаження, подружжя може розділити це майно, перевівши його зі статусу спільної сумісної власності у спільну часткову.
Для цього потрібно укласти договір про розподіл майна й нотаріально його засвідчити. Кожен із подружжя отримає половину житла.
Наприклад, якщо у вас є куплена в шлюбі квартира площею 80 кв. м, але оформлена на одного з подружжя, кожен з пари може оформити на себе 40 кв. м. В такому разі чоловік та дружина стають власниками окремих часток квартири. У розглянутому випадку площа часток потрапляє під пільгові умови.
Відмінність розподілу майна, що придбане в шлюбі, від купівлі в складчину в тому, що тут подружжя зазвичай може розділити нерухомість лише порівну, тоді як під час купівлі в складчину частки можуть відрізнятися.
Читайте також: Як повернути пенсійний збір при купівлі квартири
Після укладення договору у нотаріуса, він вносить зміни до Державного реєстру. З цього моменту квартира стає спільною частковою власністю, а замість одного власника реєструється дві особи з відповідними частками.
Після розподілу майна рекомендується звернутися до податкового органу для звірки даних.
Врахуйте, що під час розподілу майна потрібно сплатити податок у розмірі 1% від вартості об'єкта, послуги нотаріуса, реєстрацію права власності. Але навіть з такими витратами оптимізувати базу оподаткування вигідно.
Іноді повністю позбутися сплати податку не можна. Це залежить від площі житла, наявності у подружжя іншої нерухомості.
Наприклад, якщо ви розділяєте квартиру площею 140 кв. м. між двома особами, вкластися в пільгову квадратуру ніяк не вийде, адже під час розподілу кожен отримає 70 кв. м, що на 10 кв. м більше пільгової норми. Власники будуть зобов'язані платити за цю квадратуру. Але це все одно вигідніше, ніж якби один власник платив за зайві квадрати в разі оформлення на нього цілком всієї квартири.