Після пандемії та на тлі воєнних подій багато готелів закрилися, частина змінила формат, інші працюють із високими витратами на утримання. Попри це, останні два роки ринок поступово оживає. В Україні на середину 2024 року функціонувало понад 2 000 готелів, і вже у 2025-му очікується відкриття ще понад 1,4 тисячі номерів. У західних регіонах — Львів, Закарпаття, Івано-Франківщина — завантаженість сягає 60−70%, тоді як по країні середній показник тримається на рівні 35%. Це створює відчуття оптимізму, ніби готельна нерухомість знову стає гарною нагодою для вкладень.
На користь такого рішення працює кілька аргументів. Передусім, девелопери обіцяють пасивний дохід: купив номер, віддав його в управління і щороку отримуєш 8−12% у доларах. Для інвестора це звучить спокусливо: нічого не робиш, а гроші надходять. До того ж поріг входу у порівнянні з класичною квартирою нижчий — можна інвестувати десятки тисяч, а не сотні. Ідея виглядає привабливою: ніби отримуєш і бізнес, і нерухомість водночас.
Але саме тут і криється головна пастка. У реальності більшість управляючих компаній не прописують жодних гарантій у договорах. Те, що у рекламних буклетах виглядає як «12% річних», на практиці часто залишається лише прогнозом. Ви можете отримати 12%, а можете 3% — і жодних юридичних підстав вимагати решту не буде.
Ще один момент, про який мало хто говорить, — це ліквідність. Квартира, навіть у кризу, завжди має покупця. Її можна продати швидко, хай і з дисконтом. А от готельний номер — це зовсім інша справа. Ви продаєте не просто квадратні метри, ви продаєте бізнес. А бізнес, який залежить від керуючої компанії, від туристичних потоків, від війни чи світових криз, готові купити далеко не всі. Якщо завтра вам знадобляться гроші, виставити на продаж номер буде складно, а знайти покупця ще складніше.
Захід України: чому зараз дорого
Сьогодні найбільший попит сконцентрований у західних регіонах. І це зрозуміло: значна частина родин не може виїхати за кордон у повному складі, чоловіки залишаються в країні, і сімейний відпочинок переноситься до Карпат, Буковеля.
Ціни тут вражають. У багатьох комплексах доба коштує 150 євро і більше. Іноді це дорожче, ніж у подібних готелях Італії чи Іспанії. У Туреччині за ті ж гроші можна отримати тижневий all inclusive із перельотом.
Фактично українські гірськолижні курорти за ціною випередили частину Європи. Але чи довго це триватиме? Сьогодні високі ціни підтримуються штучно обмеженим вибором для українських туристів. Коли війна закінчиться, українці знову оберуть море, Європу, Туреччину. Туристів у Карпатах стане менше, а номерів — більше.
Це означає падіння завантаженості й різке зниження доходів. І тоді головне питання для власників: хто купить ці номери за тією ціною, за якою ви їх придбали?
Читайте також: В Україні чи Польщі: де вигідніше орендувати житло
Де реально заробляють інвестори.
Заробити на готельній нерухомості можна. Але не на готових номерах із рекламою «10% річних», а на вході у проєкт ще на етапі передпродажу.
Саме так роблять досвідчені інвестори: вкладають на старті за найнижчою ціною, а коли комплекс добудовується й набирає маркетингової сили, продають із націнкою 15−20%. Це швидка спекулятивна гра, яка працює. Але доступ до неї мають лише ті, хто входить у закриті інвестклуби або має прямі контакти з девелоперами.