Фаворит інвесторів
Для більшості українців доступний досить обмежений перелік інвестиційних інструментів, які не потребують великих капіталовкладень та не передбачають значних ризиків. Традиційно, найпопулярнішими є депозити та готівкова валюта. Однак із кожним роком дедалі більше зростає вага ОВДП, які передбачають вищу дохідність, порівнюючи з банківськими вкладами, та не оподатковуються. А купити облігації онлайн так само просто, як і відкрити банківський вклад.
Наразі в портфелях громадян ОВДП на 129,3 млрд грн, а ще напочатку року, менш як три місяці тому, їх було на 17,3 млрд грн менше, тобто зростання становить 15,5%.
Для держави ОВДП — також вагомий інструмент фінансування дефіциту бюджету. Цього року уряд вже залучив через облігації 117,2 млрд грн, а загалом за період від початку повномасштабної війни — понад 2,1 трлн грн.
Якщо подивитись на частку громадян у загальній статистиці розподілу облігацій, то вона здається невеликою — 6,44%. Лідери тут — традиційно банки та НБУ. Водночас частка громадян постійно зростає, а у нових розміщеннях українці відіграють дедалі більшу роль. Якщо зіставити загальне розміщення ОВДП урядом і зростання портфеля фізосіб, то виявиться, що вони викупили близько 15% нових цінних паперів (відразу уточнимо, що це не точний показник, а орієнтовні цифри, адже громадяни могли купувати у брокерів старі випуски). Для порівняння: загальний пакет облігацій у юросіб, страхових компаній та нерезидентів наразі становить 12,91%.
Цікавою є ще одна особливість інвестицій громадян в ОВДП. Останнім часом суттєво зріс інтерес саме до гривневих паперів. На них припадає 62,6% від загального обсягу портфеля. Хоча, традиційно, співвідношення гривневих та валютних облігацій було приблизно рівним.
Частково свою роль тут відіграє простіша купівля саме гривневих облігацій — вони представлені в «Дії», а деякі брокери не пропонують фізособам валютні — через складнощі переказу доларів чи євро. Однак важлива також і дохідність, яка за гривневими паперами є приблизно в 4,5 раза вищою.
Справжній король інвестицій
Та якими масштабними не були б інвестиції українців у державні папери, вони тьмяніють на фоні купівлі готівкової валюти. Загальні її обсяги поза банками оцінюються орієнтовно в $130 млрд, а це 5,7 трлн грн в еквіваленті. Для порівняння: всі кошти громадян на банківських рахунках та всі ОВДП у їх портфелях разом — це 1,55 трлн грн.
У своєму прагненні захистити заощадження завдяки валюті українці не зупиняються. Як відзначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, за підсумками минулого року, населення купило на $6,83 млрд готівкової валюти більше, ніж продало. За поточним курсом це 299 млрд грн — у 2,3 раза більше, ніж весь портфель громадян у ОВДП. При цьому у 2024 році наші співвітчизники збільшували валютні заощадження ще активніше — купили на $9,84 млрд (430 млрд грн) більше, ніж продали.
Цього року втеча у валюту видається виправданою. Якщо наприкінці 2025 року середній курс продажу долара в банках, за даними «Мінфіну», становив 42,35 грн/$, то зараз це вже 44,11. Це означає, що приблизно за три місяці національна валюта втратила 1,76 грн, або ж 4,16%.
Причина падіння гривні щодо долара, з одного боку, в глобальній тенденції — на тлі війни в Ірані та енергетичної кризи американська валюта зміцнюється щодо євро. Однак є і суто національні чинники — імпортери збільшують закупівлі валюти для придбання дорогого пального, а ЄС все не може вирішити долю кредита для України на 90 млрд євро.
Як це часто відбувається, на тлі девальвації українці збільшують купівлю валюти. За словами Шевчишина, минулого тижня наші співвітчизники в середньому купували її на $58 млн більше, ніж продавали. Це на 28% перевищує середні показники.
Долар чи облігації, що зараз краще
В той час, як ціна долара зростає, дохідність за ОВДП, навпаки, знижується. На початку цього року Міністерство фінансів розміщувало облігації з погашенням приблизно через рік із дохідністю 16,35%, в середині лютого ставка знизилась до 15,34%, а за результатами аукціону 17 березня становить 15,12%.
Дохідність облігацій йде на спад насамперед через зниження облікової ставки Нацбанком наприкінці січня з 15,5% до 15%. Додатковими чинниками, які дозволили Мінфіну знизити вартість запозичень, стала відносно невисока інфляція — 7,6% за підсумками лютого у річному вимірі, та високий попит на державні папери.
Зростання долара разом зі зниженням дохідності облігацій наводить на думку, що інвестиції у валюту можуть стати вигіднішими за купівлю державних паперів.
Порахуємо, що кожен інструмент дасть на практиці. Як вже зазначалося, на останніх аукціонах ОВДП пропонувалися з дохідністю 15,12%. Доходи від них не оподатковуються, тому вважатимемо це чистим заробітком.
Долар же зараз можна купити за середнім курсом 44,11 грн/$. Для того, щоб він приніс таку ж дохідність, як і держоблігації, він має подорожчати на ті самі 15,12%, тобто його курс має сягнути 50,78 грн. Відповідно, будь-який менший курс через рік означатиме, що ОВДП є вигіднішими.
Звісно, валюту можна не лише «тримати під матрацом», а й інвестувати. Середня ставка за доларовими депозитами становить майже символічні 1,24%, а коли Мінфін востаннє розміщував відповідні ОВДП, дохідність за ними була 3,43%. Тому, якщо ви придбаєте американську валюту за поточним курсом, а потім вкладете її у облігації, на дохідність гривневих паперів ви вийдете, якщо долар зросте на 11,3%. Тобто курс має становити 49,09 грн.
Звісно, в історії є приклади і значно суттєвішого падіння гривні. Але за поточної ситуації експерти не бачать причин для цього. Головним гравцем на валютному ринку України залишається Нацбанк, який, хоча й готовий на декілька відсотків відпустити курс, коли до цього підштовхують обставини, загалом підтримує курсову стабільність. На початок березня його золотовалютні резерви становили $54,8 млрд, що дозволяє спокійно чекати, коли ЄС почне виділяти нову допомогу.
До того ж міжнародні оглядачі не вірять у тривалу війну США та Ізраїлю проти Ірану. Відповідно, нафта дешевшатиме, долар здаватиме позиції проти євро, а українські імпортери пального скоротять витрати на валюту. Після цього цілком може повернутись до звичних показників і придбання валюти населенням, що додатково послабить тиск на гривню.
В ICU прогнозують, що на кінець року курс становитиме 45 грн/$. За консенсус-прогнозом банків, який підготував аналітичний центр при Київській школі економіки, долар коштуватиме 45,2 грн. До такого показника схиляється й інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Андрій Шевчишин очікує, що на кінець року долар може коштувати 45−46 грн/$. «Цифра лякає, але це всього лише приріст на 6%, і це не критично для економіки», — відзначає він.
Звісно, прогнози — це не гарантія, що гривня уникне суттєвої девальвації. Та курс 50,78 грн/$ та 49,09 грн/$ — це ті орієнтири, на які потрібно зважати, формуючи власний портфель та визначаючись між валютою чи гривневими інструментами.