У жовтні 2022 року до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та його бенефіціара Тімура Турлова були застосовані персональні санкції. Серед них — «блокування активів», «зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань». Обмеження запроваджені на 5 років. При цьому після спливу такого строку санкції можуть бути застосовані знову.

Особливістю застосування санкцій до фінансової компанії є те, що блокуються активи як самої компанії, так і її клієнтів. Фактично «підсанкційною» особою стає кожен інвестор. У зв’язку з цим, одним рядком у списку РНБО під санкції потрапили кошти тисяч українських клієнтів «Фрідом». Із відкритих джерел відомо, що інвесторами «Фрідом» в Україні було 12,7 тис. осіб із активами на загальну суму 3,5 млрд грн.

До червня 2025 року у «Фрідом Фінанс Україна» запровадили тимчасового керівника (аналог тимчасової адміністрації). Одним із його завдань визначають пошук шляхів для повернення активів клієнтів.

Однак за пів року роботи тимчасового керівника такі рішення не знайдені.

Чи є шанс повернути кошти

Зараз активно обговорюється повернення коштів інвесторам за участі НКЦПФР. Зокрема, розглядають варіант ліквідації «Фрідом» та повернення коштів інвесторам. Однак, НКЦПФР не демонструє зацікавленість у швидкому вирішенні питання.

На наш погляд, держава має декілька незалежних від НКЦПФР інструментів захисту прав інвесторів «Фрідом» у поточному законодавчому регулюванні:

1. Внесення змін до санкцій

Закон про санкції дозволяє вносити зміни до застосованих обмежень. Відповідне рішення має прийняти РНБО та ввести в дію Президент.

Зміни мають полягати у новій редакції застосованих санкцій до «Фрідом Фінанс». Для захисту прав інвесторів достатньо обмежити дію санкцій «блокування активів» та «зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань». Вказані санкції мають застосовуватись «окрім фінансових операцій на користь інвесторів у фінансові інструменти».

Перевагами такого рішення є можливість реалізації тут і зараз. Процедура внесення змін до санкцій вже застосовується в українській санкційній практиці.

Наприклад, у червні 2024 року РНБО внесла зміни в санкції до бенефіціарів гірничих підприємств. Якщо раніше була зупинена дія всіх дозволів на користування надрами — нова редакція санкцій обмежила дію конкретними дозволами. Таке рішення розблокувало роботу окремих родовищ.

Недоліком такого вирішення, у випадку «Фрідом», є відсутність контролю за інвесторами. На рахунках «Фрідом» можуть бути інвестиції суб'єктів, пов’язаних із агресором. Розблокування таких коштів дозволить вивести їх за межі України і використати проти нашої Держави.

2. Дозвіл на отримання коштів від «Фрідом»

У 2024 році Мін'юст спільно з Інститутом законодавчих ідей запропонували запровадити в Україні спеціальні дозволи на вчинення підсанкційних дій. Такий дозвіл пропонують видавати фізичній, юридичній особі, або ж безпосередньо підсанкційному суб'єкту.

У випадку «Фрідом», дозвіл мав би передбачати розблокування активу-інвестиції та згоду на проведення фінансової операції з перерахунку коштів на рахунок інвестора.

Водночас відкритим є питання, хто має видавати такий дозвіл, на яких підставах та на яких умовах. У законопроєкті пропонують уповноважити Кабмін визначити відповідний порядок.

Читайте також: У Фрідом Фінанс зайшло нове керівництво: чи допоможе це повернути гроші клієнтам

Видача 12 тис. дозволів вочевидь вимагатиме значних ресурсів, в тому числі часу. Тому оптимальним рішенням була б видача дозволів на окремі види підсанкційних дій. Наприклад, за категорією суб'єктів або сумами інвестицій.

Із переваг: «дозвільне» повернення коштів унеможливить розблокування російських інвестицій. Це було б під контролем уповноваженого на видачу дозволів органу.

Однак строк запровадження дозволів в Україні поки що невідомий. Відповідний законопроєкт ще навіть не зареєстровано у Верховній Раді.

Розгляд законопроєкту, прийняття порядку Кабміном може зайняти від декількох місяців до декількох років. За цей час мільярди гривень втратили б свою цінність для інвесторів під впливом інфляції.

Проблема українських інвесторів «Фрідом» виникла через необачне застосування санкцій державою. Тому, саме держава має ініціативно виступити на захист прав клієнтів компанії.