Скільки принесли облігації
Гривневі ОВДП на початку минулого року можна було купити з дохідністю 15−18%, розповідає фінансовий експерт Андрій Шевчишин. Тобто в середньому вони приносили орієнтовно 16,5%.
За рік офіційний курс гривні до долара майже не змінився. Якщо на 1 січня 2025 р. він становив 42,03, то за 12 місяців був 42,35. Це означає, зростання приблизно на 0,7%. Тобто саме стільки і принесли б інвестиції у готівкову валюту.
Відповідно, придбання гривневих облігацій принесло б (виходячи із середніх відсотків) дохідність у доларах близько 15,7%. Іншими словами, якби рік тому замість купівлі $1 тис. ви ці гроші спрямували б на гривневі облігації, то зараз мали б достатньо аби придбати $1157.
Своєю чергою євро за рік відчутно підріс — від 43,68 грн до 49,79 грн. Проте, як пояснює Шевчишин, навіть цього зростання недостатньо аби випередити дохідність гривневих ОВДП. За його словами, єврова дохідність гривневих ОВДП становила 4,7%. Тобто після інвестицій у облігації, зараз ви могли б придбати 1047 євро, замість однієї тисячі рік тому.
«Для порівняння, інвестуючи в американські державні облігації на початку 2025 року можна було отримати 4,6% річних в доларі, а німецькі — 2,4% річних в євро. Отже, як бачимо, інвестиції в гривню, навіть з урахуванням девальвації були вигіднішими», — наголошує експерт.
Що чекати в новому році
Цей рік гривня розпочала з падіння, що могло налякати багатьох українців. Якщо на початок року офіційний курс до долара становив вже згадані 42,35 грн, то на момент написання статті — 43,12. Тобто приблизно за два тижні відбулося падіння на 1,8% — суттєво більше, ніж за весь попередній рік.
Така динаміка змушує задуматися, що буде вигідніше цьогоріч — знову купувати облігації, чи потримати валюту під матрацом.
Ставки за облігаціями не суттєво змінились порівняно із минулим роком. Відповідно до останніх розміщень Міністерства фінансів папери з погашенням у грудні цього року були випущені з дохідністю 16,35%, наприкінці 2028 р. — 17,8%. За словами ж керівника брокерського підрозділу ICU Андрія Величка, на вторинному ринку можна ще придбати папери зі ставкою 18,5%. Для простоти розрахунків виходитимемо із усередненої дохідності 17% річних.
Гривня цього року дещо здасть свої позиції відносно долара. Принаймні на цьому сходяться практично всі державні й міжнародні інституції та банки, з представниками яких спілкувався «Мінфін». За консенсус-прогнозом на кінець цього року курс гривні до долара становитиме 44,55. Найбільш песимістично на майбутнє національної валюти дивляться фахівці Банку Південний, де очікують курсу 45,3 грн/$.
Виходячи з цих цифр за консенсус-прогнозом гривня за рік подешевшає на 5,2% або ж на 7% за негативним сценарієм. В цих випадках доларова дохідність гривневих ОВДП становитиме 10−12% за різними сценаріями зміни курсу.
Звісно, дохідність валюти можна підвищити, розмістивши її на депозиті, або купивши доларові облігації. Такі ОВДП на останніх аукціонах розміщувались з дохідністю трохи менше 4%. Депозити в американській валюті в середньому приносять 1,34%, а найщедріші банки платять близько 2,5%.
Таким чином, якщо інвестувати придбані долари і при цьому зниження гривні відбудеться за найпесимістичнішим сценарієм заробити вдасться орієнтовно 8−11%. А значить гривневі облігації все одно демонструють кращу дохідність.
Чи може гривня впасти ще суттєвіше?
Прогнози, які збирав «Мінфін», базуються на базовому сценарії. У кожного хто дає передбачення своє розуміння, що під ним розуміти. Але у більшості випадків базовий сценарій означає, що наступного року ключові тренди будуть плюс-мінус як і цьогоріч, без радикальних змін як в гіршу, так і кращу сторону.
Водночас ми всі розуміємо, що під час війни передбачити всі можливі змінні неможливо. Ситуація на фронті, в енергетиці, міжнародній підтримці може кардинально впливати як на загальну економічну ситуацію, так і на курсову політику.
Наразі ж курс формують фактично два ключові аспекти. Перший — це значний розрив у торгівельному балансі. Україна імпортує значно більше товарів, ніж продає за кордон. Внаслідок цього долари та євро постійно вимиваються з нашої економіки. Як очікують в Українському інституті майбутнього, цього року дефіцит торгового балансу сягне $60 млрд або 26,4% ВВП.
«Експортний потенціал обмежений руйнуванням логістичної інфраструктури та виробничих потужностей, зростанням собівартості виробництва. Водночас імпорт продовжує зростати високими темпами», — пояснюють фахівці.
Водночас дефіцит в торгівлі врівноважується рекордними валютними резервами України. На початок року вони сягнули $57,3 млрд. Крім цього ЄС погодив виділення для України кредити в 90 мільярдів євро на цей та наступний роки, що закриє основні потреби держави. Це дозволяє Нацбанку вливати на міжбанк стільки валюти, скільки він вважатиме за потрібне для підтримання курсової стабільності. І в той самий час всі розуміють, що нескінченно тримати торгівельний дефіцит на поточному рівні неможливо, гривню потрібно послаблювати. Саме тому експерти і прогнозують падіння гривні, хоча і на «прийнятному» рівні.
Чи випереджатимуть ОВДП інфляцію
Минулого року дохідність за облігаціями виявилась відчутно вищою, ніж ріст цін у 8%. За консенсус-прогнозом «Мінфіну» цьогоріч інфляція має бути ще нижчою — 7,4%. Найбільш песимістичний прогноз щодо інфляції робить Мінекономіки — 9,7%.
Таким чином наразі дохідність доступних облігацій суттєво випереджає очікуваний ріст цін навіть в тому випадку, якщо він виявиться найвищим серед базових сценаріїв.
Водночас як і у випадку з курсом, під час війни неможливо передбачити всі фактори. Енергетична криза, погіршення ситуації на ринку праці чи суттєве ослаблення гривні можуть спровокувати значно суттєвіший ріст цін, ніж очікувалось.
Як змінюватиметься дохідність ОВДП впродовж року
Попри наявні ризики, за базовим сценарієм інфляція в Україні все ж знижуватися, а тому і Нацбанк зменшуватиме облікову ставку, від якої свою чергу залежить дохідність облігацій. Наразі вона становить 15,5%
«Враховуючи прогнози НБУ стосовно зниження інфляції до 6,6% в 2026 році та до 5% — в 2027 році, є велика ймовірність зниження облікової ставки від 0,5% до 1,5% впродовж року», — відзначає керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко.
За його словами у разі реалізації такого сценарію відсоткові ставки за довгими цінними паперами знизяться на 1−1,5% річних.
На зниження дохідності облігацій впродовж року очікує і керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко. «Ключова причина — очікування подальшого пом’якшення монетарної політики НБУ на тлі контрольованої інфляції. За умов сповільнення інфляційного тиску регулятор матиме простір для зниження облікової ставки, що традиційно тягне вниз і дохідності державних паперів. Додатковим фактором є стабільний попит на ОВДП з боку банків, які мають значну гривневу ліквідність. Також зростає інтерес з боку фізичних осіб, для яких ОВДП залишаються привабливою альтернативою депозитам», — пояснює він.
На думку експерта, за таких обставин Міністерство фінансів не зацікавлене у тому, щоб переплачувати за запозичення. Тим паче, що підтримка міжнародних партнерів зменшує тиск на внутрішній борговий ринок. Як наслідок, відзначає Гончаренко, впродовж року ми побачимо плавне зниження дохідностей.
В умовах коли фахівці очікують на зниження ставок Андрій Величко рекомендує купувати до портфелю папери з найдовшими термінами, щоб зафіксувати дохідність у 18,5%. Звісно, уточнює він, якщо інвестору комфортно тримати гроші у облігаціях тривалий період.
У свою чергу Сергій Гончаренко найбільш збалансованою вважає стратегію з короткими та середньостроковими ОВДП. «Вона дає гнучкість — у разі зміни ставок інвестор зможе швидко реінвестувати кошти в нові випуски», — пояснює експерт.
Довгострокові папери, на його думку, мають сенс, якщо інвестор прагне зафіксувати дохідність і знизити ризик реінвестицій. Але зважаючи на невизначеність монетарної політики на довгому горизонті, оптимальним підходом може бути диверсифікація за строками.