Багатії з НБУ та бідний уряд
Для початку варто пояснити кілька принципів цієї публікації. ЗМІ переважно використовують декларації посадовців для того, щоб продемонструвати їхні статки — нерухомість, автомобілі, предмети розкоші. Також їх використовують журналісти-розслідувачі для того, щоб знайти невідповідність майна реальним доходам чиновників.
В даному випадку «Мінфін» йде іншим шляхом. Нас не цікавлять годинники чи автомобілі посадовців і тут ми про них не розповідаємо. В кого яка автівка без проблем можна дізнатися на сайті НАЗК — вся інформація повністю відкрита.
Також ми не перевіряємо легальність доходів, виходячи з того, що якщо кошти внесені в декларацію, то навряд чи за ними є сумнівний слід. До того ж посадовці, які працюють у фінансовому секторі, зазвичай мають значний досвід роботи в комерційних компаніях, а тому накопичення не повинні дивувати.
Натомість аналізуючи декларації ми звертаємо увагу на те, де саме зберігають кошти чиновники та яким валютам довіряють. Ми виходимо з того, що маючи краще розуміння фінансової ситуації, вони не ризикували б своїми статками, а тому, якщо є певна тенденція у портфелях посадовців, то й іншим українцям варто знати про неї.
У статті «Мінфін» розглянув декларації голови НБУ та всіх його заступників, а також прем'єр-міністра, міністра фінансів та голови НКЦПФР. Для публікації ми не розділяли активи посадовців та членів їх родин, які вказані у декларації. Ми вважаємо це єдиним портфелем заощаджень.
Увагу ми звертали на готівкові кошти, гроші на банківських та інвестиційних рахунках, в недержавних пенсійних фондах, цінні папери, криптовалюти, а також кошти позичені юридичним особам. Можливо, хтось із посадовців купує нерухомість чи твори мистецтва не для власного використання, а як інвестиції, але їх у портфелі ми не розглядаємо.
Також відзначимо, що може бути незначне розходження зі статками вказаними у декларації та тими, які нарахували ми. Справа в оцінці валютних ОВДП. У звіті чиновники вказують їх вартість за курсом на момент придбання. Однак ми вирішили, що для об'єктивного погляду на портфелі більш коректно всі валютні активи перераховувати за офіційним курсом валют на момент підготовки публікації.
Серед тих чиї заощадження ми аналізували найбільші статки виявилися у голови НБУ Андрія Пишного — понад 71 млн грн. Довгий час він працював на різних керівних посадах в банках, а з 2014 р. був головою правління Ощадбанку. Його річна заробітна плата в НБУ трохи перевищує 7 млн грн. Значну частину сімейних заощаджень забезпечує дружина посадовця, якій належать корпоративні права в кількох підприємствах.
На другому місці за статками заступник голови НБУ Олексій Шабан у якого 47,5 млн грн. До приходу в НБУ він понад 24 роки працював на різних посадах у Приватбанку.
Далі у списку найбагатших заступники голови Нацбанку Юрій Гелетій, Володимир Лепушинський та Дмитро Олійник у них, відповідно, 15, 14 та 13 млн грн.
У нещодавно призначеного голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексія Семенюка близько 11 млн грн. До переходу на державну службу він займався підприємницькою діяльністю, є власником одного підприємства з пошиття одягу та співвласником іншого, що займається ювелірними виробами.
Відчутно менше коштів у першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука і заступника Ярослава Матузки — 6 та 5,7 млн грн.
Урядовці ж порівняно з членами правління НБУ мають скромніші заощадження. У міністра фінансів Сергія Марченка — трохи менш як 3 млн грн, а у прем'єр-міністра Юлії Свириденко — близько 700 тис. грн.
Де тримають кошти
Посадовці обирають переважно традиційні для нашої країни способи збереження заощаджень — депозити в українських банках, ОВДП, та готівку.
Акції компаній вказані лише власності у дружини Ярослава Матузки, але на символічні пару тисяч гривень.
Криптовалюта є в портфелі тільки Дмитра Олійника. В неї він інвестував трохи більше 230 тис. грн, що становить 1,6% від його заощаджень. Тут можна відзначити, що посадовець діяв майже як «за підручниками», які радять вкладати в крипту не більше 5% коштів. Портфель криптовалюти у заступника голови НБУ добре диверсифікований. 83 тис. грн він вклав у ефірум, а ще у 8 «монет» приблизно по 19 тис. грн. Серед них біткоїн, Cardano, Solana, TRON, Ripple, Chainlink.
В іноземних банках посадовці гроші майже не тримають. Рахунок у чеському Raiffeisenbank вказаний у декларації Сергія Ніколайчука, а в Національному банку Греції — у Ярослава Матузки. В обох випадках не йдеться про значні суми, які суттєво не вплинули б на портфель.
Досить несподівано було побачити у Дмитра Олійника рахунок в Revolut, зважаючи на те, що банк безуспішно намагався вийти на український ринок, але так і не зміг домовитися з регулятором про отримання ліцензії. Зрештою українці, які вже встигли відкрити рахунки у Revolut, тепер змушені їх закривати. У заступника голови НБУ в міжнародному банку трохи менше 1 тис. євро.
ОВДП є у 5 із 7 членів правління НБУ. Найбільше цей інструмент до вподоби Дмитру Олійнику, який тримає в них майже 74% своїх заощаджень. Також значний пакет держоблігацій у Володимира Лепушинського — близько 45%. У Сергія Ніколайчука вони займають майже третину портфеля.
Практично всі кошти (97%) в банках тримає Ярослав Матузка. Готівці ж серед членів правління НБУ найбільше довіряє Юрій Гелетій — 39% портфеля, хоча в банках він все ж розмістив більше коштів — 61%.
Найпопулярніші банки серед членів Правління регулятора державні Приват та Ощад, також часто зустрічаються Укргаз, а із приватних — Універсал.
Де зберігають заощадження в гривневому еквіваленті, тис.
| Особа | Банки, НПФ, юридичні особи | Готівка | Цінні папери |
| Андрій Пишний (голова НБУ) | 49044 | 7446 | 14705 |
| 68,9% | 10,5% | 20,7% | |
| Сергій Ніколайчук (перший заступник голови НБУ) | 3690 | 477 | 1928 |
| 60,5% | 7,8% | 31,6% | |
| Юрій Гелетій (заступник голови НБУ) | 9367 | 6027 | 0 |
| 60,8% | 39,2% | 0,0% | |
| Володимир Лепушинський (заступник голови НБУ) | 4499 | 3288 | 6333 |
| 31,9% | 23,3% | 44,8% | |
| Ярослав Матузка (заступник голови НБУ) | 3256 | 96 | 2332 |
| 97,1% | 2,9% | 0,1% | |
| Дмитро Олійник (заступник голови НБУ) | 1010 | 2460 | 10405 |
| 7,2% | 17,4% | 73,8% | |
| Олексій Шабан (заступник голови НБУ) | 22197 | 11837 | 13527 |
| 46,7% | 24,9% | 28,4% | |
| Юлія Свириденко (прем'єр-міністр) | 239 | 439 | 0 |
| 35,3% | 64,7% | 0% | |
| Сергій Марченко (міністр фінансів) | 2318 | 587 | 0 |
| 79,8% | 20,2% | 0% | |
| Олексій Семенюк (голова НКЦПФР) | 180 | 11106 | 0 |
| 1,6% | 98,4% | 0 |
На відміну від керівників НБУ, в урядовців Юлії Свириденко та Сергія Марченка ОВДП в портфелях немає зовсім. Важко сказати це через власні інвестиційні вподобання, чи вони намагаються уникнути конфлікту інтересів, не купуючи цінні папери які самі випускають. Прем'єр-міністр віддає перевагу готівці (65% заощаджень), а міністр фінансів банківським рахункам (майже 80%)
Немає держоблігацій і в очільника НКЦПФР, він майже всі свої гроші тримає в готівці — понад 98%.
Яка валюта найпопулярніша
Можливо, когось це здивує, але більшість керівників НБУ віддають перевагу гривні. У 5 із 7 членів правління вона займає понад половину заощаджень. Найбільше довіряє національній валюті Сергій Ніколайчук, гривневих активів у його портфелі понад 84%.
Відданість національній валюті демонструє і міністр фінансів серед його коштів вона займає 74%. А ось Юлія Свириденко більше орієнтується на долари.
Валютний портфель голови НКЦПФР нагадує рекомендації з диверсифікації від інвестиційних експертів. Приблизно по 40% коштів він тримає у доларах і євро, а ще 20% припадає на гривню.
Альтернативний спосіб диверсифікації використовує Дмитро Олійник, який більше довіряє національній валюті. Половина його коштів саме в гривні, а решта (якщо не рахувати крипту) приблизно порівну розділена між головними світовими валютами.
Обираючи між доларами і євро посадовці надають перевагу «зеленим» банкнотам. Власне, як і більшість українців. Водночас Юрій Гелетій, схоже, проявив стратегічне чуття. Долари в його портфелі займать лише близько 5%, а євро — у вісім разів більше. Зважаючи на укріплення євро за останній рік ця стратегія виявилася успішною.
Валюта заощаджень, тис.
| Особа | Долар США | Євро | Гривня |
| Андрій Пишний (голова НБУ) | 894 | 65 | 29319 |
| 54,5% | 4,6% | 40,9% | |
| Сергій Ніколайчук (перший заступник голови НБУ) | 12 | 8 | 5136 |
| 8,8% | 6,9% | 84,3% | |
| Юрій Гелетій (заступник голови НБУ) | 16 | 119 | 8661 |
| 4,6% | 39,2% | 56,3% | |
| Володимир Лепушинський (заступник голови НБУ) | 94 | 27 | 8652 |
| 22,5% | 7,5% | 70% | |
| Ярослав Матузка (заступник голови НБУ) | 22 | 7 | 2040 |
| 28,3% | 10,8% | 60,9% | |
| Дмитро Олійник (заступник голови НБУ) | 80 | 65 | 7068 |
| 24,8% | 23,4% | 50,1% | |
| Олексій Шабан (заступник голови НБУ) | 314 | 409 | 13030 |
| 28,9% | 43,7% | 27,4% | |
| Юлія Свириденко (прем'єр-міністр) | 10 | 0 | 239 |
| 64,7% | 0,0% | 35,3% | |
| Сергій Марченко (міністр фінансів) | 17 | 0 | 2155 |
| 25,8% | 0,0% | 74,2% | |
| Олексій Семенюк (голова НКЦПФР) | 104 | 88 | 2260 |
| 40,4% | 39,6% | 20% |
Загалом з аналізу декларацій можна зробити висновок, що посадовці зазвичай довіряють гривні, держоблігаціям та банківській системі. Але співвідношення активів справа вже особистих переконань і часто вони суттєво відрізняються.