Однією з таких важливих новин, яка з'явилася недавно, є новина про те, що в кінці січня ПАТ «Розрахунковий центр» (РЦ) запустив технологію укладання і розрахунку угод РЕПО, за якими РЦ виступає центральним контрагентом і контролює ризики.

У зв'язку з даною новиною багато фахівців висловили свою позитивну реакцію на цю подію. І так само і я вважаю, що для України ця подія є дуже важливою і значно покращує фінансові умови всередині країни. Але простим людям це майже ні про що не говорить, оскільки ця новина найімовірніше просто їм не зрозуміла. Тому в цій статті я спробую максимально просто і зрозуміло пояснити, в чому суть даної новини і чому вона дуже важлива.

Для чого потрібні угоди РЕПО

Для простоти розуміння можна вигадати ситуацію, при якій є банк, у якого є 20 млн. гривень своїх коштів, і є кошти клієнтів, які змінюються в розмірі від 80 до 90 млн гривень. Вкладники щодня здійснюють операції, то знімають, то поповнюють кошти, і роблять це нерівномірно. На початку місяця, в період виплати зарплат, обсяг коштів вкладників зростає до 90 млн. гривень, а до кінця місяця їх обсяг падає до 80 млн. гривень. І плюс до цього від одного дня до іншого люфт між обсягом поповнень і знять може змінюватися на 5 млн. гривень.

Читайте також: Вклали гроші в фармкомпанії і вважаємо збитки

У цій ситуації банк змушений завжди тримати у вигляді вільного залишку значну суму грошей, наприклад, на 5 млн. гривень, для того, щоб він завжди міг покрити запити клієнтів, що виникають. При цьому інвестувати на термін понад місяць він зможе лише на суму 95 млн. Тоді як по балансу активів у нього буде від 100 до 110 млн. гривень. Розмір грошових залишків при цьому коливатиметься від 5 до 15 млн. гривень.

Люфт коливань в розмірі 10 млн. гривень буде неефективним доважком, тому що через місячний цикл коливань за вкладами банк не зможе їх використовувати для інвестицій понад місяць.

Але благо для банку, що в світі давно придумали такі операції, як РЕПО, суть яких полягає в тому, що гроші можна знайти шляхом тимчасового продажу своїх активів із зобов'язанням зворотного викупу за заздалегідь обумовленими умовам.

На практиці в нашому прикладі це означає, що наш банк зможе купити активів не на 95 млн. гривень, а на 105 млн. гривень. Наприклад, це можуть бути ОВДП з 10% прибутковістю. А для задоволення потреб клієнтів він може отримати гроші за рахунок операцій РЕПО.

Банк наче продаватиме частину свого пакета ОВДП, але тимчасово, на короткий термін. Так він зможе зберегти свій портфель в ОВДП і не вдаватися до повноцінного продажу для вишукування коштів.

Наприкінці місяця, коли обсяг вкладів падає, банк може «репанути» ОВДП на 10 млн. гривень. Тобто, продати їх, скажімо, на 15 днів із зобов'язанням викупу з премією для покупця. А потім, коли на початку місяця на рахунок прийде зарплата від вкладників, закрити операцію.

ОВДП будуть продані, але тимчасово, на певний термін, а по його закінченню операцію буде відмотатно назад і папери будуть викуплені. За такими операціями банк платитиме відсоток тому, хто тимчасово купить у нього ОВДП, але відсоток буде, скажімо, 7% річних. Але для банку такий відсоток буде вигідний, адже по ОВДП він отримує 10% і різниця в 3% буде його прибутком.

Розмір премії сам по собі є плаваючим і при розвиненому ринку РЕПО з'являються так звані ставки РЕПО. Вони зазвичай нижче, ніж прибутковості за активами.

Ця операція РЕПО в якомусь сенсі буде схожа з кредитом під заставу. Але для кредитора вона буде більш безпечна. Адже якщо гроші даються під заставу і позичальник вчасно не зможе погасити борг, кредитору доведеться ще «попітніти», щоб забрати свою заставу. У разі тимчасового продажу активу закладені, а точніше, вже продані активи, вже будуть у власності у покупця і якщо позичальник/продавець не зможе виконати свої зобов'язання, борги вибивати не доведеться.

Зважаючи на це для кредитора така операція є дуже надійною, набагато надійніше будь-якого вид кредиту. І тим фінансовим організаціям, які мають незадіяні грошові залишки на рахунках, вигідно зробити операції РЕПО на 3 дні, на 10 днів або 30 днів в якості покупця, тобто кредитора, оскільки в цьому випадку гроші приноситимуть прибуток, а не лежатимуть мертвим вантажем.

Операції РЕПО вигідні, як для покупця, так і для продавця. Одні за рахунок цього можуть знайти вільні гроші, не вдаючись до розпродажів своїх активів, інші отримують можливість безпечного заробітку для своїх вільних коштів.

Піднімаючись на макрорівень, для фінансової системи операції РЕПО так само дуже вигідні, оскільки вони покращують циркуляцію грошей у фінансовій системі і підвищують, так би мовити, коефіцієнт корисної дії грошей.

Організація ринку РЕПО

Але все вищеописане — це теорія, на практиці від разу до разу різним фінансовим компаніям складно знаходити контрагентів і самостійно укладати договори, адже операції РЕПО можуть мати безліч налаштувань по терміну, за обсягом і за відсотками. І операції РЕПО в основній масі укладаються на короткий термін, а це ще більше ускладнює координацію контрагентів. І плюс до цього, за час операції ціна закладеного/проданого активу може сильно змінитися, через що одній зі сторін буде вигідно відмовитися від другої операції з викупу, що несе в собі ризики.

Для повноцінного розвитку даного виду операцій, потрібна не просто можливість укладати подібні операції, а саме організований ринок РЕПО під єдиним майданчиком, де і продавці, і покупці змогли б швидко знаходити один одного і швидко здійснювати стандартизовані операції. І щоб була третя сторона, яка була б гарантом виконання операцій. Дані гарантії найчастіше ыснують у вигляді утримання гарантійного забезпечення від покупця, і від продавця на час операції.

Читайте також: Інвестор з 10-річним досвідом про те, як захиститися від ризиків

І такою інфраструктурою найчастіше у всьому світі служать біржі, які виступають сполучною ланкою. І в Україні раніше вже був організований ринок РЕПО, зокрема, за словами директора з розвитку бізнесу Української біржі Олексія Сухорукова, в 2009 році Українська біржа самостійно запустила дану послугу. Пізніше ринок РЕПО з'явився і на інших біржах.

Занепад і відродження ринку РЕПО

Але в 2012 році, був прийнятий Закон України «Про депозитарну систему України», де передбачалося створення нового інфраструктурного елемента для ринку України — Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (РЦ). І за законом, новий РЦ став центральним контрагентом, який контролює ризики, в тому числі і за операціями РЕПО.

Але створений в 2013 році Розрахунковий центр виявився не готовий до обслуговування операцій РЕПО відразу. І тому ринок РЕПО позбувся третьої зв'язуючої сторони, яка могла надати учасникам гарантії. За новим законом, біржі без РЦ не могли вже виконувати цю роль і не могли довірити цю роль іншим. Тому в наступні роки ринок РЕПО жив без гарантій третьої сторони, що заважало розвитку даного ринку.

І тепер, в 2021 році, ПАТ «Розрахунковий центр» (РЦ) запустив технологію укладання і розрахунку угод РЕПО. Тим самим на ринок РЕПО повернувся третій учасник, який може гарантувати другу операцію з викупу. А за рахунок цього активність операцій РЕПО зможе збільшитися. Але поки операції РЕПО через РЦ можна буде здійснювати тільки з ОВДП терміном до 29 днів.

Але навіть в цьому випадку, з огляду на величину ринку ОВДП, в найближчі роки обсяги операцій за угодами РЕПО можуть значно вирости. Банки отримають потрібний їм і хороший інструмент для підвищення ефективності своєї діяльності. А циркуляція грошей всередині країни покращиться, що потенційно підвищить грошовий мультиплікатор.

Михайло Федоров