Чому інвестують в Україну під час війни

Попри складні часи, загальний настрій в Україні залишається стійким, а бізнес-середовище — динамічним. «Бізнес-спільнота продовжує працювати та вірити в Україну, підтримуючи економіку. За результатами нашого останнього опитування, 86% компаній-членів Американської торговельної палати повністю функціонують, а понад 190 компаній долучились до Палати вже після повномасштабного вторгнення», — розповів президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.

Україна — перспективний ринок через низку причин: близькість до ЄС, торговельна лібералізація, розвиток та відновлення енергетики для внутрішніх потреб та майбутнього експорту.

«Україна має критично важливі матеріали для глобальних ланцюгів постачання. Хоча у нас існують проблеми в інвестиційному кліматі, які накопичились протягом років, зараз держава на найвищому рівні активно працює для їх вирішення, особливо шляхом євроінтеграції», — вважає очільниця KSE Institute Наталія Шаповал.

Хто інвестує

За даними Нацбанку, у 2023 році іноземні компанії інвестували в економіку $4,25 млрд, що перевищує суму інвестицій у 2016 та 2017 роках. Серед інвесторів: Bayer, Carlsberg, Cemark, що входить до групи CRH, та Baykar.

Bayer планує вкласти 60 млн євро у розвиток виробництва насіння в Україні до 2025 року. Проєкт передбачає збільшення потужностей сушіння кукурудзи, будівництво двох бомбосховищ, розширення машинно-тракторного парку та закупівлю новітніх сільськогосподарських машин.

PJSC Carlsberg Ukraine, один із найбільших данських інвесторів в Україні, протягом 2023−2024 років інвестує в український бізнес близько 2 мільярдів гривень.

CRH, один із найбільших виробників будівельних матеріалів у світі, з початку повномасштабного вторгнення рф інвестував в Україну понад $80 млн, в тому числі на будівництво терміналу з відвантаження цементу у Київській області. Компанія є системним інвестором, в Україні вже понад 25 років (працює під брендом Cemark) і не планує змінювати своїх планів щодо вкладання грошей в український бізнес.

Турецька компанія Baykar, що виробляє безпілотники Bayraktar TB2, інвестує $100 млн у побудову заводу, головного офісу та сервісного центру в Україні. Будівництво має бути завершено у 2024 році. Це створить щонайменше 300 робочих місць.

Окрім того, в інвестуванні зацікавлені німецький концерн Rheinmetall, ще один виробник безпілотників Quantum-Systems, угорський OTP Bank Plc. і французький холдинг NJJ Capital, який планує об'єднати «Датагруп-Volia» та lifecell.

«Сьогодні в Україні діють валютні обмеження, які не дають можливості вивести прибуток із країни. Тому компанії, які вже були в Україні та в яких накопичились гроші, або втрачають їх через інфляцію, або реінвестують», — коментує ситуацію Анатолій Амелін, виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього».

Він зазначає, що розвиватись в Україні вигідно тим іноземним компаніям, які бачать тут свої перспективи у майбутньому, наприклад, попит на товари під час відбудови.

«Чим раніше компанія починає розвиватись у цьому напрямку, тим більше заробить потім. Але це стосується компаній, які вже працюють в Україні. Інша річ — компанії, які тільки заходять в Україну, наприклад, NJJ Capital. Ті, хто займаються інвестиціями, знають, що високі ризики корелюють з високою дохідністю і для іноземних компаній», — каже Анатолій Амелін.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса пояснив, що компанії, які зараз інвестують в Україну, мають довгу та насичену історію співпраці з країною або надію на те, що вони будуть залучені до відбудови за участю європейських грошей і в рамках євроінтеграції.

«Це означає мільярдні вливання в інфраструктуру і попит на їхню продукцію. Щобільше, як тільки війна закінчиться, інвестиційна привабливість нашої країни значно зросте, навіть порівнюючи з довоєнним періодом», — зазначив експерт.

Михайло Бечкало, директор зі стратегії та розвитку Cemark, групи компаній CRH в Україні, вважає, що цементна промисловість є стратегічно важливим сектором для відбудови.

«Для модернізації частини галузі та забезпечення потреб ринку потрібні значні інвестиції. CRH є провідним світовим постачальником рішень у галузі будівельних матеріалів. Працюючи під брендом Cemark, CRH є лояльним інвестором в Україні протягом останніх 25 років. За цей час компанія інвестувала понад $500 млн в Україну. Після початку повномасштабного вторгнення ми продовжили інвестувати у наші цементні заводи, придбали бетонні заводи Astor та побудували сучасний термінал відвантаження цементу у Київській області. Цей термінал та заводи, що активно модернізуються, відіграватимуть важливу роль у відбудові та підкреслюють довгострокові плани CRH в Україні».

За даними Асоціації «Укрцемент» та незалежних досліджень, на піку повоєнної відбудови Україні знадобиться близько 15 млн тонн цементу на рік. На думку Павла Качура, голови Асоціації «Укрцемент», українські виробники спроможні виробляти таку кількість продукції — зокрема, завдяки тому, що розвиток підприємств продовжується навіть зараз.

Окрім інвестицій у модернізацію, бетонні заводи та термінал, CRH підписали меморандум взаєморозуміння з ЄБРР про співпрацю щодо купівлі активів італійської компанії Buzzi в Україні. Наразі угода перебуває на розгляді в АМКУ.

Інша велика міжнародна компанія, PJSC Carlsberg Ukraine, що входить до ТОП-25 найбільших платників податків, підтвердила інвестиції в розмірі близько 2 млрд грн протягом 2023−2024 років. У червні 2023 року на Київському пивоварному заводі PJSC Carlsberg Ukraine було представлено один із найбільших інвестиційних проєктів — відкриття нової лінії з розливу, що дозволяє не лише задовольнити потреби українських споживачів, але й нарощувати експорт до понад 18 країн світу.

«Компанія створює близько 20 тисяч робочих місць в суміжних галузях, включаючи виробників агропродукції, ритейл та логістику, і навіть у часи безпрецедентних викликів залишається вірною своїм цінностям та Україні», — говорить старша директорка з корпоративних комунікацій регіону Центральної та Східної Європи Carlsberg Ukraine Юлія Стельмах.

Перешкоди для інвестицій

Попри позитивну динаміку міжнародних інвестицій та цілий список лояльних і нових компаній-інвесторів, в Україні є низка перешкод, що заважають інвестувати чи збільшувати кількість інвестицій вже присутнім на ринку.

Як зазначив Сергій Фурса, основною, якщо не єдиною причиною, що зупиняє потік інвестицій в Україну, є війна. «Якби не війна, можливо, були б якісь інші проблеми, але наразі, на фоні війни, вони всі неважливі та малозначущі. Війна — це надпотужний фактор, який дає невизначеність для економіки України, а отже, і для будь-яких інвестицій».

Щодо причин, які не стосуються війни, Анатолій Амелін називає три основні: відсутність довгострокової стратегії розвитку країни, бізнес- та інвестклімат, а також неефективний державний апарат.

Наталія Шаповал вважає, що, окрім безпеки, відносно дорогої логістики та перебоїв електропостачання в промислових районах, великою проблемою є наявність елементів старої системи: суди, прокуратура, законодавство тощо.

«Всі ці накопичені проблеми ведуть до того, що будь-яке право власності та право на землю можна оскаржувати. Зароблений у старі часи капітал, наприклад, у будівництві, заважає людям працювати „в білу“ і провести амністію капіталу, що впливає на базове питання землі, нерухомості під ведення бізнесу та доступу до ліцензій. Через це інвесторам може бути важко знайти ділянки та об'єкти, які не під арештом, не в судах, чи не мають ризику туди потрапити», — зазначає вона.

Читайте також: Чоловіки не хочуть працювати в «білу» через страх мобілізації: як вижити бізнесу

За даними опитування Американської торговельної палати в Україні, топ-3 кроки, які має зробити уряд України, щоб суттєво допомогти бізнесу на місцях, це: проведення реальної та ефективної судової реформи, забезпечення чіткої та прозорої процедури бронювання, посилення національної безпеки та оборони та розмінування території України. Ключовими викликами для компаній наразі є безпека та захист співробітників, їх здоров'я та психічний стан, ракетні атаки росії на критичну інфраструктуру та бізнес-активи, залучення та збереження топкадрів, економічна та споживча рецесія.