Сполох закінчився… Ось тільки незрозуміло, який знак поставити після цих двох слів — знак оклику чи питання? Протягом останнього тижня ринок акцій відіграв всі чималі втрати квітня, і вже демонструє зростання, якщо рахувати з початку року.
Амплітуда коливань технологічного сектору, традиційно, ще вища, і після того, як Nasdaq побував у зоні ведмежого ринку у квітні, цього тижня він впевнено увірвався в зону бичачого, трохи більше ніж за місяць продемонструвавши зростання на 23%.
Настрої інвесторів теж змінюються, навіть швидше, ніж весняний вітерець. І якщо у квітні «Індекс страху та жадібності» свідчив, що інвестори відчувають «екстремальний страх», то минулого тижня стрілка індексу вже рухалася в бік «екстремальної жадібності». Навіть під час пандемії перехід від одного емоційного стану до іншого був не таким швидким.
Трамп перезавантажується
Основною причиною швидких змін, звісно, є Трамп, який виявився неабияким майстром лякати людей швидкими необдуманими безвідповідальними рішеннями, і ще більшим умінням рішуче їх скасовувати.
На перемовинах у Швейцарії Китаю і США вдалося «перезавантажити» стосунки й домовитися про зниження тарифів із захмарних 125% та 145% до 30% та 10% на китайський та американський імпорт відповідно. Перемога, яку ринок достойно відсвяткував рекордним зростанням!
Інфляція у квітні теж порадувала. Вона виявилася нижче очікуваної, що підштовхнуло ринки вгору, зафіксувавши повне відновлення від шоку «Дня визволення». Зростання цін нижче очікуваного моментально спровокувало Трампа до атаки на ФРС.
У своєму неповторному стилі, сиплячи образами, Трамп почав вимагати від Пауелла зниження ставок. «Що не так із Too Late Powell? … Ніякої інфляції, а ціни на бензин, енергоносії, продукти та практично все інше ВПАЛИ!!! ФРС повинна знизити ставку, як це зробили Європа і Китай», — ось основні тези Трампа, викладені у власній соціальній мережі Truth Social.
На щастя, Голова ФРС Пауелл — доволі міцний горішок, і навряд чи його так просто залякати і змусити знизити ставку. Та й ринки не дуже вірять, що це трапиться найближчим часом. Ймовірність того, що ФРС нічого не знижуватиме аж до вересня, складає 61%, та й у вересні ще нічого не гарантовано. Як каже Пауелл: «Поживемо — побачимо»…
Нафтові королі обіцяють інвестиції, але…
Поїздка Трампа країнами Близького сходу у супроводі керівників технологічних та індустріальних компаній теж додала оптимізму. Обіцянки нафтових королів вкласти в американську економіку сотні мільярдів доларів вражають, так само, як і багатомільярдні замовлення на вже існуючі продукти. Беззаперечною зіркою візиту став Boeing, який уклав рекордну у своїй історії угоду з Qatar Airways.
І якби можна було закінчити написане саме тут, то напевно наприкінці фрази «Сполох закінчився», якою я розпочав цю колонку, можна було б поставити знак оклику. Але, як завжди буває в дорослому житті, є й зворотна сторона медалі. А саме…
Прогнози керівників роздрібних мереж, які звітували цього тижня, застерігають про можливе зростання цін вже найближчим часом. Як сказав СЕО Walmart, яка планує підвищити ціни вже в травні: «Масштаб та швидкість, із яким зростають ціни, які ми платимо за товари, не має прецедентів». Отже, не схоже, щоб історія з інфляцією вже закінчилася повною та остаточною перемогою.
Спокійний та зважений аналіз тарифної війни, без емоційних заяв та гасел Трампа про власну велич та фантастичні перемоги, теж не надто надихає. Зрештою, навіть після всіх перемовин та успіхів дипломатії, тарифи лишаються вищими, ніж були до «Дня визволення». Отже, як не крути словами, а важко уявити, що вищі тарифи не спровокують додаткового зростання цін.
Читайте також: Інвестпортфель у спадщину: як передати спадкоємцю акції
Інвестори не готові фінансувати дефіцит бюджету
І ще одна невесела, але дуже важлива історія… Дохідність десяти- та тридцятирічних державних облігацій США продовжує зростати, й вже сягнула рівнів, які місяць тому так налякали Трампа, що аж змусили відвернути, відклавши введення в дію нових тарифів.
Схоже, що інвестори не хочуть купувати довгострокові державні облігації США та фінансувати дефіцит американського бюджету: хтось — із політичних причин, хтось — боїться інфляції, яка має негативний вплив на вартість облігацій, а хтось — наляканий розмірами зовнішнього боргу.
Але як би там не було, ситуація з вартістю держборгу — це велика проблема для США. І на відміну від ФРС та Пауелла, образи Трампа на адресу довгострокового боргу не дадуть жодного результату. Його дохідність регулює та визначає ринок, якому під силу залякати і президента Трампа, і міністра Бессента, і всю президентську рать.
Отже, як бачимо, проблеми фінансування бюджету і зростання боргу нікуди не поділися, а крім цього, висока дохідність держборгу — це дорога іпотека, споживчі та автокредити, комерційні кредити та високі ціни на всі інші, без виключення, фінансові продукти, що точно не сприяє економічному процвітанню.
Що в результаті? Попри досягнення ринку акцій та жадібність інвесторів, ймовірно, що попереду на нас чекає ще чимало невизначеності, зокрема, у сфері фіскальної та монетарної політики, бюджетного процесу, імміграції, дерегуляції та інших важливих питаннях, відповідей на які, схоже, немає, навіть у найвеличнішого з президентів, з найнижчим в історії інституту президентства США рейтингом суспільної підтримки.
Тож, як не крути, а одного знаку оклику, щоб закінчити мою фразу, думаю, буде недостатньо. На мою думку, краще ось так: «Сполох закінчився?!»