Коли наприкінці 2021 року Росія почала стягувати війська до кордонів України, інвестори почали нервувати, а деяки й виводити свої кошти з українських боргових інструментів. Це стосувалося й єврооблігацій, і ОВДП.

А коли 24 лютого розпочалося повномасштабне російське вторгнення в Україну, нашому уряду неможливо було прорахувати потреби фінансування бюджету у час воєнного стану, тривалість якого досі невідома. Тобто бюджету можуть бути потрібні додаткові гроші, але покладатися на інвесторів було дуже ризиковано.

Рішення 1: випуск ОВДП для купівлі Нацбанком

Технічно законодавство вимагає, аби всі запозичення здійснювалися на умовах, визначених Кабінетом Міністрів. Для звичайних ОВДП Кабмін визначив загальні параметри випусків ще у 2001 році і вони зазнавали всі ці роки лише незначних змін та доповнень. Деталі визначаються за встановленим постановою механізмом кожного разу, як Міністерство фінансів проводить аукціон.

Але ця постанова 2001 року не могла бути застосована для операцій з Нацбанком. Тому відразу після повномасштабного вторгнення було прийнято постанову Кабінету Міністрів про випуск військових ОВДП № 156, за якою Мінфін міг випустити ОВДП, які купив би Нацбанк, і таким чином дав бюджету гроші під час війни. Саме так і з'явилася ще одна версія ОВДП, але «не для всіх», а тільки для НБУ — на той момент із терміном обігу до 15 років, ставкою купону 11% і його виплатою раз на рік.

Ну, а всі інші операції на ринку цінних паперів були заборонені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відразу після початку повномасштабної війни. Щоб витримати паузу, і всі змогли оговтатися від подій та не наробили дурниць. Відповідно, Мінфін не міг розмістити інші ОВДП, а інвесторам заборонили купувати чи продавати звичайні ОВДП.

Що робити іншим інвесторам: рішення 2

Але вже 9 березня Мінфіну потрібно було погашати 18 млрд грн ОВДП, і на це були потрібні гроші, а інвесторам потрібно було щось робити з тими грішми. Тому, хоч НБУ саме напередодні викупив військових облігацій на 20 млрд грн, щоб дати можливість інвесторам теж придбати ОВДП, було прийнято ще декілька рішень. Мінфін почав із 1 березня знову проводити щотижневі аукціони, а НКЦПФР визначила перелік операцій і цінних паперів, з якими можна було укладати угоди. Туди віднесли всі ті облігації, які Мінфін розміщував на своїх аукціонах.

Тобто з одного боку держава в критичні моменти позичала гроші в НБУ, а з іншого — спробувала покрити частину боргових виплат за рахунок нових позик через ОВДП і отримати ще один канал фінансової підтримки.

Різниця між паперами для НБУ і для інвесторів полягала відразу в декількох параметрах умов.

Порівняння умов випуску ОВДП для НБУ та інвесторів, що діяли до кінця травня 2022 року

Параметр умов випуску

Для НБУ (до змін)

Для інвесторів

Термін обігу

До 15 років (із 13 травня можуть мати термін обігу до 30 років)

Спочатку від двох місяців до року, згодом від двох до 18 місяців.

Тривалість купонного періоду

Один рік

Дисконтні або з піврічним купоном

Ставка купону

Фіксована, 11%

Фіксовані, залежно від терміну обігу. Спочатку 10−11%, згодом 9,5−11,5%

Вторинний обіг

Заборонений

Дозволений з низкою обмежень

Валюта

Гривня

Гривня, долар США, євро

Приборкування інфляції: зміни 1

Та минуло три місяці війни, і НБУ наважився приборкувати інфляцію, що за підсумками травня сягнула 18%, підвищивши облікову ставку. Але це відразу потребує задуматися, що і як випускати далі.

Тому, мабуть, і було досягнуто компромісу між Мінфіном та Нацбанком, і в постанову № 156 внесли зміни, якими замінили фіксовану ставку в 11% на плаваючу. І цю плаваючу ставку прив'язали до облікової ставки НБУ.

І відразу було випущено 70 млрд грн ОВДП, які викупив НБУ, вже для яких відсоткова ставка буде плаваючою. Для першого купону у червні 2023 року вона може перевищити 20%. Рівень ставки купону залежатиме від того, як довго НБУ зберігатиме облікову ставку на рівні 25%, коли вирішить знижувати, на скільки і як часто це робитиме.

Читайте також: Рецесія, війна в Україні та ковід: куди вкладати гроші під час такого шторму

Розрахувати купон можна буде вже аж у травні 2023 року. Це ускладнює планування державного бюджету, але дозволятиме в майбутньому не переплачувати за обслуговування боргу після зниження облікової ставки. Особливо, якщо це був випуск облігацій терміном на 30 років.

Що для решти інвесторів: де зміни 2?

Тут умови, як були прийняті понад 20 років тому та доповнені на аукціонах, так і залишаються. Вони мають фіксовану ставку, і після підвищення облікової ставки НБУ до 25% міністерство повідомило, що це «насамперед інструмент підтримки державного бюджету в період повномасштабного вторгнення РФ, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності, тому ставки за військовими ОВДП залишаються фіксованими. Ставка дохідності за 3-місячними складає 9,5%, за 6-місячними — 10%, а за 1,5-річними — 11,5%».

Тому між цими двома інструментами виник чималий розрив — ті ОВДП, що тільки для НБУ, мають плаваючу ставку і вона наразі може бути удвічі вищою, ніж за ОВДП для всіх інвесторів, які залишилися на рівні 9,5−11,5%. Інвестори не дуже надихнулися додатковим патріотизмом, та спочатку 7 червня купили нових військових облігацій всього на 0,8 млрд грн, а 14 червня — взагалі на 0,3 млрд грн. Тут не будемо згадувати валютні ОВДП, бо це, ймовірно, нішевий інструмент для вузького кола інвесторів.

Читайте також: На депозиті вже можна заробити до 18% річних

От тепер можна впевнено зауважити, що попри патріотизм та бажання підтримати державу під час воєнного стану, інвестори все ж очікують на пошук компромісного рівня ставок, прийнятних для обох сторін. Особливо це стає актуальним в умовах, коли частина банків вже підвищила депозитні ставки вище рівня ставок за ОВДП, навіть з урахуванням того, що з депозиту доведеться ще заплатити податки, а з ОВДП — ні.