Ще сто років тому діаманти не мали масової популярності. Це був предмет розкоші для найбагатших, але видобуток зростав і виробникам потрібно було відкривати нові ринки. У 40-х роках минулого століття ключовий гравець на ринку дорогоцінного каміння De Beers запустив одну з найгеніальніших рекламних кампаній в історії. De Beers пов'язала у суспільній свідомості діаманти із кільцями для заручин, а рекламний слоган «A Diamond is Forever» — вважається одним із найкращих в минулому столітті.
Завдяки вдалій рекламі середній клас у США почав купувати кільця з діамантами. Проблема була лише в тому, що він заледве міг собі дозволити їх. Але і тут De Beers знайшла рішення, у своїх каталогах продукції вона зробила підказку — кільце для заручин має коштувати три місячні заробітні плати. Погодьтеся, майже безцінь за те, щоб продемонструвати свою «вічну любов». Теза про «три зарплати» наскільки вкоренилася в американську культуру, що, мабуть, кожен чув її кілька разів у фільмах чи серіалах.
Науковий прогрес погубив не одну компанію та її продукцію. Плівкові фотоапарати, факси, VHS-касети та паперові карти. В минуле могли піти і видобуті діаманти разом з гірничими компаніями, що їх шукали.
У 1954 було створено перший штучний діамант. У 80-х були вже великі кристали, а 2000-ні ознаменувалися появою «вирощених» ювелірних діамантів найвищої якості.
Щоб зрозуміти, що таке штучні діаманти ненадовго заглибимося в хімію і природу цього коштовного каміння.Діамант складається з атомів вуглецю — досить поширеної речовини на нашій планеті. Точно такий же склад і в графіту. Відмінність між ними лише в тому, як атоми вуглецю кріпляться один до одного. У діаманті це кристалічна структура, а в графіті — шарова.
У природі діаманти виникають завдяки поєднанню високої температури та тиску, коли атоми вуглецю починають формувати кристалічну структуру. Цей процес відбувався мільярди років тому глибоко під землею, а згодом внаслідок вулканічної активності блискучі камінці з'являлися на поверхні.
Для вчених не є великою проблемою відтворити високу температуру і тиск. Як наслідок і промислове виробництво діамантів розпочалося десятиліття тому. Відносно нещодавно метод вдосконалився і «вирощувати» діаманти почали у вакуумі за допомогою додавання спеціальної газової суміші. Це дозволяє робити більш чисті камінці.
За будь-якого варіанту виробництва, під землею мільярд років тому, чи в лабораторії минулого тижня діамант буде той самий — атоми вуглецю у кристалізованій структурі.
Не тільки пересічні покупці, але й професіонали не здатні одразу відрізнити штучний і природний діаманти. Вони мають однакові характеристики прозорості та міцності. Лише озброївшись спеціальними пристроями можна визначити походження камінця.
Залежно від якості та розміру штучний діамант дешевший від природного на 30, 70, а то й 90%. До того ж створити його куди простіше, ніж знайти в землі. Здавалося б через це видобуток коштовного каміння мав припинитися, але на допомогу знову прийшов маркетинг.
Виробники наголошують, що лише природні діаманти справжні, адже вони унікальні, а їх кількість обмежена. «Your love is unique. Your diamond should be too.» («Твоє кохання унікальне. Твій діамант також має бути») — говорить один з сучасних слоганів.
Та як би не старались маркетологи, коли є два абсолютно ідентичні товари, але один втроє дешевший — важко переконати людей купувати дорожчий. Точніше важко у більшості випадків. Але не тоді коли йдеться про предмети розкоші.
Для останніх важливий статус який отримує людина коли володіє предметом. І коли сума знижується, то статус розсипається як пил. Фактично виробники природних діамантів просто дозволили людям і далі втридорога купувати їхню продукцію, щоб і надалі доводити грошима свою любов чи демонструвати багатство.
Не можна сказати, що з роками нічого не змінюється. Зараз приблизно кожен п'ятий проданий «камінець» штучний. Особливо помітна їх частка у заручальних кільцях — часто це єдині діаманти які купує середній клас. Якщо у 2018 р. штучні діаманти містились лише 3% таких кілець у США — то зараз їх частка наближається до половини.
Але успіх штучних діамантів значною мірою пов'язаний з тим, що вони забезпечують «золоту середину». Вони відчутно дешевші за справжні, але все ж достатньо дорогі, аби заручальне кільце мало «вагу».
Навряд чи «камінці» так само прийматимуться людьми якщо з часом собівартість їх виробництва стане такою ж, як, наприклад, у кольорового скла. На заміну діамантам прийдуть нові предмети із штучно завищеною цінністю, адже знаходити їх це наше бажання. А виробники люб'язно виконають нашу вимогу.