Випадкові знахідки й точні ставки
Найдорожчим доменом із публічно підтвердженою ціною став AI.com. Засновник Crypto.com Кріс Маршалек віддав за цю двобуквену адресу $70 млн у квітні 2025 року. Угоду майже десять місяців тримали в таємниці й розсекретили лише на початку 2026-го, коли на сайті запустили новий сервіс зі штучним інтелектом. Ім'я продавця так і залишилося невідомим, як і сума, за яку він колись придбав цей цифровий актив.
Зовсім інакше склалася історія Pizza.com. У 1994 році американський консультант Кріс Кларк зареєстрував домен за $20, сподіваючись залучити піцерії до своєї консалтингової компанії. Бізнес він згодом продав, але домен залишив собі та продовжував оплачувати. Через 14 років Кларк виставив адресу на аукціон і продав за $2,6 млн. Зрештою у 2008 році Кларк виставив адресу на аукціон і продав її за $2,6 млн.
Після продажу Кларк зізнався, що шкодує лише про те, що не зареєстрував більше таких простих адрес, адже сьогодні вони можуть коштувати сотні тисяч і навіть мільйони доларів. Так, наприкінці минулого року домен anything.com продали за $2 млн, а навесні 2026-го один покупець заплатив $1 млн за bar.com і pub.com. Вільних назв такого рівня майже не залишилося, тому придбати їх можна переважно на аукціоні або напряму у власника.
Звісно, продажі за мільйони доларів — рідкість, але угоди, на яких продавці зривають куш, трапляються доволі часто. Так сталося з доменом carbonenergy.com, придбаним у 2006 році за $105. Понад 18 років Енді Груфф чекав на покупця, а в червні 2025-го продав адресу за $400 000. Власнику домену fintiv.com чекати довго не довелося, адже він купив його на аукціоні прострочених адрес за $857, а вже через рік продав за $117 000.
Інколи вдалі продажі починаються зі звичайного гумору або спостережливості. Така історія трапилася з фанатом GTA 6, який помітив вигадану назву Gloriana у трейлері гри та одразу забрав адресу VisitGloriana.com. Згодом, за словами власника, домен викупили приблизно за $2000.
Ще точніше майбутній попит передбачив американський юрист Джеремі Грін Ече. У 2020 році він приблизно за $10 зареєстрував HarrisWalz.com, припустивши, що Камала Гарріс колись може піти на вибори разом із Тімом Волзом. Чотири роки домен лежав без діла, але в серпні 2024-го Гарріс справді обрала Волза кандидатом у віцепрезиденти. Уже за кілька годин Ече продав адресу за $15 000. Одна вдала політична ставка збільшила початкові вкладення приблизно у 1500 разів.
Як «перекупи» намагаються прорахувати удачу
Хоча деякі вдалі домени знаходять випадково, для багатьох людей це повноцінний бізнес. Таких учасників ринку, які купують адреси не для власних сайтів, а для майбутнього перепродажу, називають доменними інвесторами, або домейнерами. Одні мають у портфелі кілька десятків доменів, інші — тисячі й витрачають на пошук нових назв весь робочий день.
Стратегій тут кілька. Найдешевша — реєструвати ще вільні назви за стандартною ціною, намагаючись раніше за інших помітити нове слово, технологію чи споживчий тренд. Інший шлях — стежити за доменами, які попередні власники не продовжили, і купувати їх на аукціонах. Дорожче коштують короткі слова та прості назви в зоні .com: вони вже давно зайняті, тому інвестори перекуповують їх один в одного.
Після купівлі домен виставляють на маркетплейсах на кшталт Sedo, Afternic, Atom, GoDaddy з фіксованою ціною або можливістю торгу. Частина інвесторів просто чекає, поки покупець знайде адресу сам, інші пишуть компаніям, яким вона може підійти.
Покупцем не завжди стає компанія, якій потрібна адреса для власного сайту. Часто домени переходять від одного інвестора до іншого й після дорогої угоди знову з’являються на продаж. Саме тому багато відомих адрес ведуть лише на сторінку GoDaddy або Afternic.
Коли ставка на домен не спрацьовує
На тлі гучних продажів легко забути, що більшість доменів узагалі не знаходить покупця. Водночас за кожну адресу потрібно платити щороку, тому великий портфель постійно потребує грошей. Якщо інвестор володіє 2 500 доменами й продовження кожного коштує хоча б $10−15, річні витрати сягають десятків тисяч доларів. Одна велика угода може їх перекрити, але чекати на неї іноді доводиться роками.
Ще більший ризик виникає, коли домен збігається з відомою торговельною маркою. Річард Блер купив Lambo.com за $10 000, а згодом підняв ціну спочатку до $1,1 млн, потім до $12 млн і зрештою до $75 млн. Lamborghini звернулася до Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка постановила передати адресу компанії. Блер спробував оскаржити рішення у суді, але програв. У підсумку він втратив домен без жодної компенсації та залишився з юридичними витратами.
Кількість подібних конфліктів уже сягнула рекордного рівня. У 2025 році WIPO розглянула понад 6 200 доменних спорів, найбільше за всю історію. Тому перспективна адреса має не лише приваблювати майбутнього покупця, а й не порушувати права власника торговельної марки. Передбачити попит складно, але спроба заробити на чужому бренді може завершитися втратою і домену, і вкладених грошей.