Чи схильні українці заощаджувати?
Досвід попередніх криз привчив українців до обачності. Більшість знає та розуміє необхідність фінансової «подушки безпеки», що дозволить на деякий час забезпечити звичний рівень життя та уникнути суттєвих фінансових потрясінь.
61% українців заощаджують протягом року тим чи іншим способом. Переважна частина (52%) зберігає кошти вдома. І лише 12% населення мають заощадження на вкладних (депозитних) рахунках у банках. Ці дані підтверджує й дослідження Світового банку Global Findex, згідно з яким лише 13% українців зберігають заощадження у фінансових установах.
Натомість у сусідніх європейських країнах ситуація значно краща: Угорщина – 24%, Болгарія – 28%, Польща – 33%, Чехія – 45%.
Читайте також: Тільки 1% українців інвестує свої заощадження
Чи достатньо в українців заощаджень, щоб покрити раптові витрати?
Не зважаючи на високу схильність до накопичення, розмір заощаджень українців – низький. Про це свідчать результати дослідження, ініційованого влітку 2020 року Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) за підтримки Уряду Швейцарії та Фонду UKAid.
Зокрема, у разі втрати доходу в 9% населення заощаджень вистачить менш ніж на один тиждень, у 11% – до двох тижнів, у третини (29%) опитаних – до одного місяця, у 19% – до двох місяців, 12% – до 3 місяців та 19% – понад 3 місяці. Така ситуація є вкрай тривожною.
До початку епідемії 62% опитаних мали резерв коштів. Однак дві третини ним уже скористались. Серед тих, хто цього уникнув, майже половина очікує, що така необхідність невдовзі виникне.
Окрім заощаджень, під час карантинних обмежень українці використовували й інші джерела надходжень: позичали у рідних, друзів, роботодавців, брали кредити у фінансових установах, продавали майно, погоджувались на додаткову роботу або змінювали роботу, скорочували витрати.
Формуючи фінансову «подушку безпеки», важливо пам’ятати, що її також має вистачити для погашення боргів за кредитами. Інакше, у разі прострочки, будуть накопичуватися штрафи. Тому якщо виникають проблеми із доходами, необхідно чим раніше звернутись до банку із заявою про реструктуризацію боргу. Наприклад, банк зможе подовжити термін виплати кредиту або змінити графік сплати кредитних платежів.
Читайте також: Опитування ФГВФО: чи довіряють українці свої заощадження банкам
Чому українці мало заощаджують і наражаються на ризики фінансової вразливості?
Цьому є комплекс причин. Передусім – низький рівень фінансової грамотності населення: 11,6 балів з 21 можливих. Останнє дослідження, ініційоване Національним банком спільно з Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору», показало важливість поглиблення знань паралельно із тренуванням навичок ефективного управління власними фінансами. Зокрема, вести бюджет, мати фінансові цілі й заощаджувати.
Також на якість фінансових рішень впливає ставлення. Наприклад, упередження проти фінансових установ та непереборне бажання заощаджувати готівкою вдома, ніж на строковому депозиті в банку. Хоча останній варіант дозволить зберегти реальну вартість грошей та отримати додатковий дохід.
Однак, згідно з дослідженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оприлюдненим у травні 2020 року, серед причин відсутності заощаджень у банках більшість українців (52%) називають замалі доходи. Кожен десятий українець заощаджує іншими способами. Третина населення не має строкових вкладів через недовіру до банків. Однак, у порівнянні з аналогічним дослідженням 2017 року, ставлення до банків покращилось – на 14 в. п.
Станом на 1 жовтня, на рахунках банків населення зберігало близько 642 млрд грн. Понад 60% – у державних банках. Вклади у гривні – популярніші. За січень-вересень 2020 року приріст гривневих коштів склав 17%. Це більше, ніж в минулому році, – до пандемії.
Читайте також: Депозити та валютний кеш. Як зберігають заощадження українці — опитування CBR
Які заходи необхідно вжити?
Держава повинна докласти максимум зусиль для підвищення фінансової грамотності населення. Зростання фінансової обізнаності – формування чіткого розуміння та навичок ефективного управління особистими фінансами, зокрема для заощаджень, – це основа фінансової стійкості населення.
Підвищення фінансової грамотності населення – один з пріоритетів діяльності Національного банку. НБУ є представником України у Міжнародній мережі фінансової освіти ОЕСР та з вересня 2019 року отримав законодавчий мандат на діяльність у сфері фінансової просвіти.
Сьогодні на часі об’єднати зусилля державних установ, що працюють з різними групами населення – передусім дітьми, молоддю, підприємцями, людьми передпенсійного та пенсійного віку. Така співпраця повинна скріпитись спільною розробкою та ухваленням на державному рівні Стратегії фінансової грамотності України до 2025 року.
Подібний документ мають понад 70 країн світу. Розробка чіткого плану для України та злагоджена робота партнерів з його реалізації допоможуть українцям досягнути рівня фінансової обізнаності, як у розвинених країнах світу.
Важливо також погодити рамки компетенцій з фінансової грамотності – базові вимоги до знань, вмінь і навичок населення щодо управління власними фінансами. Ефективними заходами є й інформаційні кампанії, присвячені різним аспектам фінансової безпеки громадян.
Наприклад, остання кампанія НБУ #ШахрайГудбай спрямована на посилення безпеки безготівкових розрахунків, до якої приєднались понад 60 партнерів з державного та приватного секторів.