Американські гірки цін на золото та срібло добре видно на 4-х годинних графіках.
4-х годинний графік вартості золота ($/унція) :
4-х годинний графік вартості срібла ($ /унція):
Враховуючи специфіку ринку, можна виділити такі основні причини таких коливань:
Перегони процентних ставок ЄЦБ і ФРС США, що тривають на фоні збереження інфляційних проблем Європи та Штатів. Федрезерв поки що явно виграє за ефективністю заходів, що вживають у європейських колег. Про це свідчить зниження інфляції в США в листопаді до 7,1% у річному обчисленні на фоні тривожної динаміки цін, що зберігається в Європі.
Інфляція в ЄС у листопаді знизилася з жовтневих 10,6% до 10% у річному обчисленні. Але з урахуванням залежності Європи від російського газу в піковий сезон більшість економістів передбачає збереження значних інфляційних процесів у країнах ЄС як мінімум до березня — квітня 2023 року, а то й до початку 2024 року.
Читайте також: 5 ворогів великих заробітків інвестора та як з ними боротися
Це підштовхує регуляторів до подальшого підвищення ставок. Їх збільшення охолоджує економіку та споживчий попит в Америці та країнах ЄС і працює проти золота та срібла, відкачуючи ресурси інвесторів та спекулянтів з ринку дорогоцінних металів до інструментів зі висхідною прибутковістю в доларі та євро.
Збільшення геополітичної та військової напруженості у світі. Це традиційно, навпаки, грає на користь підвищення котирувань золота та частково срібла. По-перше, консервативні інвестори за будь-яких катаклізмів прагнуть йти в золото. По-друге, зростає промислове споживання золота і срібла: ці дорогоцінні метали активно використовуються в багатьох військових технологіях і в період активних перегонів озброєнь попит на них відповідно зростає. Зростання попиту підштовхує ціни вгору, як по золоту, так і по сріблу.
Зміни у структурі попиту на золото та срібло у Китаї, Індії та інших країнах-основних споживачах цих металів для ювелірної промисловості. Нині попит із боку ювелірки знову зростає. Цьому сприяє поступове відновлення платоспроможності громадян КНР та Індії, що з урахуванням чисельності населення цих країн суттєво впливає на підвищення цін на ці дорогоцінні метали. Багатша частина населення цих країн віддає перевагу золотим прикрасам і монетам, менш заможна обмежується сріблом. У результаті попит на обидва метали зростає.
До цього варто додати ще й підвищення інтересу до ювелірних виробів із золота в арабських країнах, які суттєво збільшили свої доходи на фоні світового подорожчання енергоносіїв. Сукупне зростання попиту є суттєвою підтримкою тренду на поступове подорожчання дорогоцінних металів з горизонтом інвестування в 3−5 років.
Збільшення резервів у золоті центробанками більшості країн світу на фоні зростання загрози світовій рецесії у поєднанні зі значною волатильністю фондових та валютних ринків. Основна частина найбільших світових фінансових гравців вважає за краще зараз нарощувати свої позиції у золоті. Свою роль також відіграли зміни вимог до капіталу банків та диверсифікації їх активів з боку регуляторів. Але це стосується золота. Срібло в цій ситуації не розглядається ними як серйозний актив, що відрізняє ці метали як фінансові інструменти з точки зору банків та населення.
Для банків срібло — лише один із металів для заробітку на торгівлі злитками та монетами. Золото ж розглядається ними як своєрідна подушка безпеки по ліквідності в фінансовому світі, що швидко змінюється.
Для населення основними при виборі вкладень у золото чи срібло є два фактори: обсяг фінансових можливостей конкретних громадян та естетика. В результаті приватні інвестори частіше вибирають не дорожчі золоті ювелірні вироби, а цікавіші (унікальні), але й дешевші срібні прикраси.
Це, до речі, дає розвиток новому тренду в ювелірній промисловості, коли у виробі може поєднуватися, наприклад, алмази та діаманти зі срібним обрамленням або поєднання в одному ювелірному виробі одразу срібної та золотої складових плюс коштовне каміння вищого ступеня ограновування та чистоти.
«Чорний» і «сірий» ринок дорогоцінних металів. Крім об'єктивних економічних причин на ринок дорогоцінних металів найближчим часом впливатиме і заборона багатьох європейських країн і США на імпорт російського золота, як санкція за вторгнення Росії в Україну.
Росія залишається одним із головних виробників золота та срібла у світі. Заборона на торгівлю не тільки монетарним золотом, а й на імпорт російських ювелірних виробів (за винятком предметів особистого користування) серйозно вплине на ринок дорогоцінних металів. Неможливість легально продавати великі обсяги золота на світовому ринку змусить росію торгувати ним через підставних осіб за різними схемами за аналогією з торгівлею нафтою через «тіньовий» флот танкерів.
Причому з великим дисконтом, який підриває ціни на золото на легальному світовому ринку. Про срібло через його відносну дешевизну в цьому випадку не йдеться. Але на ринок золота це чинитиме серйозний тиск.
Історичні особливості ринку срібла. Ціновий коридор $21,40−21,90 за унцію за останні 15 років неодноразово виступав опором або підтримкою.
Вихід за його межі в грудні 2022 року дає сріблу непогані шанси надовго закріпитися вище за цей поріг. А отже, спекулянти мають чудовий шанс спробувати заробити на сріблі в середньостроковій перспективі. Так, наприклад, за даними американської Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC), великі спекулянти (переважно хедж-фонди) вже збільшили чисту довгу позицію у ф'ючерсах та опціонах на срібло до шестимісячного максимуму.
Цікаво, що ще влітку і до середини осені вони ставили на зниження цін на срібло. Швидше за все, причиною такої зміни поведінки стало деяке ослаблення позицій долара через збільшення ймовірності уповільнення темпів підвищення ставок у США.
Що, власне, вже підтвердилося останнім рішенням Федрезерву від 14 грудня про підвищення ставки лише на 0,5% річних, хоча ще у жовтні-листопаді більшість чиновників регулятора говорили про постійне її зростання на кожному засіданні на 0,75% річних як мінімум.
Прогноз цін на золото та срібло до кінця 2022 року та перший квартал 2023 року
Нещодавній світовий тренд на зниження котирувань золота та срібла в середньостроковій та довгостроковій перспективі може швидко розгорнутися у бік зростання. Це відбуватиметься з уповільненням підвищення ставок ФРС США та ЄЦБ.
Центральні банки більшості розвинених країн продовжать накопичення запасів золота, як для диверсифікації своїх ризиків в умовах світової рецесії, що насувається, так і з урахуванням посилення геополітичної та військової напруженості у світі.
У міру відновлення ринків Китаю та Індії після коронавірусу, а також отримання наддоходів від підвищення цін на енергоносії в частині арабських країн, попит на фізичне золото в злитках, монетах та ювелірних виробах продовжить зростати.
Роль золота як захисного активу від інфляції збережеться. По сріблу основну роль ціноутворенні гратиме його промислове використання.
З урахуванням зростання геополітичної та військової напруженості у світі котирування золота до кінця першого кварталу 2023 року залишаться волатильними без дотримання певної циклічності. Основні стрибки цін на золото відбуватимуться у періоди опублікування нових рішень ФРС США щодо відсоткових ставок, а також у моменти піків напруженості у війні Росії проти України, подій навколо Тайваню, а також посилення проблем у відносинах НАТО-росія, США-Китай, США. Іран та США-росія.
Через високу волатильність цін на золото, у моменти просідань його котирувань до рівнів «дна» (за моїми розрахунками, від $1620 до $1680) центральні банки розвинених країн світу активно поповнюватимуть свої золоті запаси, що надасть додаткову підтримку золоту на світовому ринку. Проти дуже значного підвищення цін на золото гратимуть спроби росії реалізувати свої злитки на світових ринках через треті країни в обхід санкцій.
За моїм прогнозом, до кінця першого кварталу 2023 року коридор за цінами на золото перебуватиме в межах від $1620 до $1890 за унцію, а за сріблом — від $21,10 до $24,90 за тройську унцію.
З урахуванням висхідної інфляції в Україні на фоні поступової девальвації гривні в умовах війни, я радив би українцям для диверсифікації своїх заощаджень робити інвестиції в золото та срібло в межах до 5−10% від накопичень з горизонтом інвестування до 3−5 років.