Воррен Баффет — легендарний інвестор, чиї статки перевищують $100 млрд. Він міцно закріпився у десятці найбагатших людей світу. Водночас, Баффет вважається одним із найзаощадливіших, якщо не сказати скупих, багатіїв. Про його ощадливість існує безліч історій — починаючи з того, що майже все життя він провів у скромному будинку «представника середнього класу» в Омасі, і закінчуючи економією на їжі і сніданках у фаст-фуді дорогою на роботу.

Звичайно, що діти мільярдера теж відчули на собі його специфічне ставлення до грошей. Коли Говард закінчував школу, він мріяв про автомобіль Corvette. Тоді батько запропонував угоду: він дасть на машину $5 тис., але син має відмовитися від подарунків на наступні три Дні народження і Різдва. До того ж, Говард мав самостійно оплатити ремонт автівки.

Ще важче сину мільярдера було сприймати беземоційність батька. «Раніше я неправильно сприймав його тон, як те, що йому байдуже на мене. Однак, це та сама якість, яка робить його таким хорошим інвестором, у нього не було жодних емоцій», — згадує він.

Впродовж життя Говард обіймав керівні посади у низці великих компаній — зокрема, Coca-Cola Enterprises, Archer Daniels Midland Company, Agro Tech Foods Ltd тощо. Він входить до Ради директорів Berkshire Hathaway, а після смерті Воррена Баффета має стати одним із керівників компанії, щоправда, сферою його відповідальності буде збереження культури установи, а не безпосереднє управління нею. В інвестиціях Говард ніколи себе не проявляв.

Та дещо він все ж успадкував від батька. Люди, які з ними спілкувалися, відзначають надзвичайну скромність обох. Також, подібно до Воррена, його син — палкий поціновувач шкідливого харчування та Coca-Cola — щодня випиває до 2 літрів напою.

Відносини Говарда з батьком в юності складались непросто, але, зрештою, налагодились.

Значний вплив на формування характеру Говарда справила його мати — відома соціальна активістка Сьюзен Томпсон. «Він отримав голову від мене, а серце — від матері», — говорить про свого сина Баффет.

Все життя Сьюзен активно займалась соціальною діяльністю. «Коли я був маленьким, вона брала мене на благодійні проєкти у поганих районах Омахи, де діти дійсно потребували допомоги», — згадує Говард. Саме від неї він успадкував прагнення допомагати іншим.

Троє дітей — три благодійні ініціативи

Воррен Баффет неодноразово говорив про те, що не планує залишати трьом своїм дітям великі статки. Як заявляв інвестор, він залишить їм «достатньо грошей, щоб вони могли відчували, що можуть зробити все, але не настільки багато, щоб вони могли нічого не робити». За словами мільярдера, сума достатня для цієї мети — декілька сотень тисяч доларів.

Все змінилось у 2006 році, коли 75-річний «оракул із Омахи» несподівано для багатьох захопився благодійністю. Тоді він заявив, що пожертвує 85% своїх статків у вигляді акцій Berkshire Hathaway. Основним одержувачем цих коштів було визначено Фонд Білла та Мелінди Гейтс.

Також значна частина була спрямована до фонду на той час вже померлої дружини Сьюзен Томпсон, але не оминув Воррен своєю увагою і дітей. Кожен із трьох його нащадків отримав акції на суму в $1 млрд, щоб витрачати ці кошти на благодійність. Після цього ця сума неодноразово збільшувалась, і наразі оцінюється в $2,5 млрд на кожного.

Відповідно до домовленостей, діти не продають ці акції, а спрямовують на добрі справи доходи від них.

Як згадують діти, для них це була несподіванка, адже раніше їхній батько ніколи не любив витрачатись на філантропію. Він повторював, що ці кошти краще інвестує, щоб вони зростали, а вже після його смерті всю суму можна буде спрямувати на благодійність.

Сімейне фото родини Баффетів, Говард — ліворуч.

Донька Баффета Сьюзі спрямовує кошти на покращення життя дітей з неблагополучних родин у США, а також продовжує справу своєї матері, фінансуючи недорогі засоби контрацепції та клініки репродуктивного здоров’я. Молодший син мільярдера Пітер керує фондом NoVo, який допомагає боротися з дискримінацією жінок у найбідніших країнах.

Читайте також: Уоррен Баффет: гуру інвестування, який усе життя виправляє свої помилки

Наймасштабнішою ініціативою опікується саме Говард: його мета — перемогти глобальний голод. Він фінансує науково-дослідні ферми, вкладає гроші у різноманітні енергетичні та сільськогосподарські проєкти в Африці, та сам десятки разів відвідував цей континент, щоб побачити, куди йдуть його гроші. Для того, щоб зрозуміти, чому він обрав саме такий шлях і чи є перспективи виконати поставлене завдання, варто подивитися на життєвий шлях філантропа.

5 фактів про Говарда Баффета

Найбагатший фермер світу без вищої освіти

Говарда часто називають найбагатшим фермером світу. Інтерес до фізичної праці у нього з'явився в юності. Говард навчався в декількох коледжах, але так і не зміг закінчити жоден із них, а тому не має вищої освіти.

Замість цього, у 24 роки він повернувся до Омахи, придбав бульдозер та почав заробляти, копаючи людям підвали. «Я просто люблю це! У моєму житті завжди було дві речі: Corvette і бульдозер», — говорить він про ті часи.

Тоді ж він звернув увагу на фермерство. «Це веселіше, ніж копати підвали», — згадує Говард свої думки, коли вперше проїхався трактором полем. Із реалізацією мрії допоміг батько, який купив йому першу ферму, але не подарував, а здав її сину в оренду. При цьому розмір орендної плати залежав від ваги Говарда, якщо він набирав кілограми, платив більше. За словами Говарда, таким чином батько виявляв турботу про його здоров'я.

Син мільярдера ніколи не був просто управителем гектарів. Вся суть фермерства для нього зводилась до того, щоб самому працювати на полі. До цієї справи він привчав і власного сина.

Зараз Говарду належить декілька ферм, також він управляє деякими сільськогосподарськими землями батька. Однак, масштабів, подібних до українських лендлордів, у нього немає, це саме фермерські господарства, а не аграрна корпорація.

Говард зі своїм улюбленим трактором John Deere.

Перша дружина не витримала скромного життя

Вперше Говард одружився у 24 роки. Батько був проти цього шлюбу, попереджаючи, що його наречена «не з тих жінок, які хотіли б вийти заміж за когось такого скромного». В сім'ї були фінансові проблеми, які час від часу допомагала вирішувати мати Говарда, хоча батько, звісно, був проти матеріальної підтримки сина.

Шлюб довго не протримався і завершився розлученням. Та самотнім Говард залишався недовго. Вже у 28 років він одружився вдруге. Нова дружина була старшою за нього та вже мала власних дітей, однак, це не завадило щасливому шлюбу, пара разом досі та має спільного сина.

Політик місцевого рівня

На відміну від батька-демократа, Говард — відданий республіканець. Цим він пішов у свого діда, який в 40-х роках обирався до Конгресу від цієї партії.

Значної політичної кар'єри Говард не зробив, але у 35 років він переміг на виборах уповноваженого округу в рідному штаті Небраска. Батько, за звичкою, в цій справі не допомагав, лише додав 10% до тієї суми, яку син зібрав на передвиборчу кампанію. Та й то, згадує Говард, неохоче. Замість цього, мільярдер щедро ділився порадами.

Під час кампанії відбулися збори громади в одному з найбідніших районів Омахи. Говард нервував перед зустріччю. «Вони всі подумають, що я лише якась багата дитина», — зізнався він батькові. «Просто сходи туди, потисни руки і будь дружнім. Всі чекатимуть, що ти виявишся придурком, але якщо ти ним не будеш, то вже виграєш», — сказав тоді легендарний інвестор.

На місцевому рівні Говард виявився досить популярним політиком і йому навіть пропонували взяти участь у виборах губернатора. Однак, він вирішив, що публічна політика не для нього, і по завершенню каденції перейшов на корпоративну роботу.

Коли йому було 63 роки, Говард став шерифом на громадських засадах у штаті Іллінойс. Відповідно до місцевих правил, у містах працюють професійні правоохоронці, а в сільській місцевості безпеку забезпечують добровольці.

Окрім безпосередньої роботи шерифом, Говард витратив десятки мільйонів доларів на будівництво реабілітаційного центру для наркозалежних у своєму окрузі.

Корпоративна робота завершилася розслідуванням ФБР

У 1992 році Говарда запросили приєднатися до керівництва однієї з найбільших продовольчих компаній США Archer Daniels Midland. Він відповідав за комунікації та зв'язки з інвесторами.

За словами Говарда, обійняти цю позицію він міг завдяки досвіду в сільському господарстві та політиці. Хоча не можна виключати, що керівники компанії хотіли бачити в штаті представника сім'ї Баффета.

В будь-якому разі, історія мала погане завершення. У 1995 році проти компанії було висунуто звинувачення у махінаціях із цінами, справу розслідувало ФБР, а Говарда декілька разів допитували. Особисто проти нього звинувачень не висували, а от деякі топменеджери Archer Daniels Midland сіли до в'язниці.

Коли почалось розслідування, батько порадив Говарду визначитись, чи хоче він залишатись з цими людьми в одній компанії. І той вирішив звільнитися з посади. Багато колег сприйняли це як втечу, а сам Говард втратив чимало опціонів, але він згадує, що це рішення було принциповим.

Після цього Говард входив до Ради директорів низки інших компаній, в тому числі й Berkshire Hathaway.

Спершу гепарди — потім люди

Гепарди — велика любов Говарда, і його перший великий благодійний проєкт був пов'язаний саме з ними. Філантроп купив ділянку землі в Південній Африці для того, щоб облаштувати парк для цих тварин. Також він вклав гроші у створення великого парку для горил, центру допомоги білим ведмедям, дослідження левів тощо.

Відвідуючи Африку, Говард почав думати про те, наскільки бідно живуть люди навколо його природоохоронних парків, і це наштовхнуло його на думку, що щось він робить неправильно.

Говард не лише інвестував у збереження гепардів, а й видав книгу, присвячену цим тваринам.

Говард переформатував роботу свого благодійного фонду, зосередившись на людях із найбідніших країн. Для того, щоб мати більше ресурсів, він навіть продав частину земель парку з гепардами.

Читайте також: Як зелена енергія відкриває нові напрями інвестицій

Наразі він вже побував у 150 країнах та видав 15 книг, присвячених питанням бідності та збереженню довкілля. Загальна ж сума, яку Говард вже витратив на благодійність, перевищує $2 млрд.

Як Говард Баффет хоче перемогти голод

Основна сфера роботи благодійного фонду Говарда — Африка та боротьба з голодом на континенті. Він не єдиний, хто займається цією діяльністю, подібні програми мають американська урядова організація USAID, фонди Гейтса та Рокфеллера. Однак, на думку Говарда, більшість благодійних організацій працюють в неправильному руслі.

Зазвичай, вони намагаються повторити успіх так званої «зеленої революції» у Індії в 60-х роках, коли країну вдалося врятувати від голоду завдяки введенню сучасної агрономії: високоврожайному та стійкому до хвороб насінню пшениці, системам зрошення, а також великим дозам хімічних добрив і пестицидів.

Однак, за словами Говарда, ці підходи в Африці не спрацюють. Є декілька проблем: погана логістика, військові конфлікти, брак води, але найбільша — низька якість землі, яка швидко виснажується.

«Африка — єдине місце, де виробництво продовольства на душу населення скоротилося, ґрунти мають низьку родючість, а три чверті землі виснажені. Я фермер, і знаю, що можу отримати від кращого насіння. Я знаю, що я отримую від добрив. Користь величезна. Але технологія не може створити органічну речовину, вона не може створити верхній шар ґрунту. Це швидкі рішення, а Африці потрібне довгострокове рішення», — говорить Говард.

Благодійник вкладає гроші в розробку нових, ефективніших технологій використання ґрунтів у Африці, які у довгостроковій перспективі мають покращити їхню якість, а відповідно, й обсяги урожаїв.

Одна з переваг фонду Говарда — він вкладає лише власні гроші, а тому ні перед ким не звітує за їх витрачання, і може братися за ризиковані проєкти, на які не наважаться інші благодійні організації. Він визнає, що витратив близько $100 млн на проєкти, які не принесли результатів, але спокійно ставиться до цього, мовляв, доки не зазнаєш невдачі, не знатимеш, який метод працює.

Читайте також: Зерновий коридор: чи справді Україна є залежною від нього та які існують альтернативи

Крім цього, він працює в тих країнах, до яких не наважуються наближатись інші благодійники. Наприклад, Сомалі, ЦАР чи Демократична Республіка Конго. Після того, як Південний Судан здобув незалежність, USAID і фонд Говарда почали разом співпрацювати над програмою розвитку сільського господарства в країні вартістю $10 млн.

Однак, після початку проєкту в Південному Судані спалахнула війна, а тому USAID вийшла з нього. Натомість, Говард продовжив його реалізацію. «Ви не можете розпочати програму на 10 мільйонів доларів у Південному Судані, а потім припинити її, коли почнуть летіти кулі. Вам не варто їхати до Південного Судану, якщо ви не готові ризикнути», — пояснив він.

Став найбільшим донором України

Вже в квітні минулого року, на третій місяць після повномасштабного російського вторгнення, Говард приїхав до України, щоб на власні очі побачити, яка потрібна допомога, та почати невідкладно надавати її.

«Коли розпочалася війна в Україні, я зрозумів, що маю бути тут. Якби я не приїхав, тоді не зрозуміло, навіщо я створював свій фонд», — розповів він Forbes. Загалом, Баффет побував в Україні вже 5 разів. Відвідує він не лише найбільші міста, а й прифронтові території. Зокрема, був у Херсоні та Бахмуті.

Наразі саме Україна— пріоритет діяльності його фонду. Минулого року він витратив на ініціативи у всьому світі $307 млн, із яких $148 млн — саме в Україні. Цього року обсяг запланованої допомоги для нашої держави сягає $300 млн, частину цих грошей вже витрачено.

Серед проєктів, які він реалізує в Україні, — відбудова житла та адміністративних будівель, закупівля техніки та насіння для аграріїв, програми навчання саперів тощо. Серед іншого, він оплатив 30 млн обідів для людей в прифронтовій зоні та закупив 2 400 генераторів великої потужності.

Під час відвідин Херсонскої області.

Водночас, Говард пояснює, що не допомагає українській армії через обмеження, які діють для американських благодійних організацій. Тому він зосереджується виключно на гуманітарних проєктах.

Читайте також: Майкл Джордан: скільки коштує та на чому заробляє найбагатший баскетболіст світу

Активніше інвестувати в Україні він закликає й інших підприємців та уряди західних країн.

«Я розумію, що головна мета цієї конференції — зосередитися на інвестиціях. Однак, що б не стало результатом цієї конференції, вона повинна також виступати за справедливість і вимагати, щоб наші дії принесли перемогу Україні. За все своє життя я ніколи не стикався з таким чітким розмежуванням між правильним і неправильним. Ніколи. Коли перемога приходить до України, вона приходить до нас всіх», — наголосив Говард під час лондонської конференції з питань відновлення України.

За словами Баффета, він не планує припиняти допомогу Україні і після перемоги. Програма його фонду з допомоги відновленню діятиме впродовж років.