Нічого не поробиш — мусимо повторюватися, раз за разом обговорюючи монетарну стратегію ФРС під назвою «Higher for longer». Вона, як ви вже, мабуть, чудово знаєте, полягає в тому, що вартість грошей, яку встановлює центральний банк США, залишатиметься високою ще досить довго.

Ніякого «розвороту» в бік лібералізації, про який всі мріяли на початку цього року, не передбачається, і вже досить впевнено можна сказати, що знижувати ставку цього року ФРС не збирається.

Ба більше, ймовірність ще одного підвищення на 25 б.п. на грудневому засіданні Комітету з монетарної політики залишається досить високою, на рівні 28,2%, і якщо наступними тижнями ми отримуватимемо дані про стан економіки, що схожі на ті, що отримали протягом минулих днів, то підвищення точно не уникнути.

Що відбувається з інфляцією

Лейтмотивом цього тижня були дані про інфляцію у вересні, які, думаю, засмутили керівників ФРС, змусили «биків» трохи охолонути, та подарували надію «ведмедям».

Фактичні значення PPI та CPI (гуртової та роздрібної інфляції) виявилися вищими, ніж очікувалося. Те ж саме стосується і базових значень інфляції, які не враховують мінливіші ціни на паливо та продукти харчування. Очевидно, що поточна інфляція, яка суттєво перевищує цільовий показник центрального банку у 2%, тільки додасть аргументів тій частині керівництва ФРС, яка виступає за подальше підвищення ставки.

«Голоси» за подальше підвищення є, про це свідчать оприлюднені в середу протоколи останнього засідання ФРС, але, найімовірніше, поспішати ніхто не буде — ймовірність того, що підвищення відбудеться в листопаді, залишається невисокою.

Поки що роботу ФРС успішно виконує ринок державних облігацій: зростання їх дохідності триває — гроші стають дорожчими, гальмуючи економіку та вгамовуючи зростання цін. Але далеко не факт, що наполегливість ФРС у боротьбі з інфляцією, навіть за підтримки ринка боргових зобов’язань, як останніми тижнями, принесе швидкі успіхи. Одні чинники допомагають, інші — заважають.

Війна та нафта стають каменями спотикання

Наприклад, ціни на нафту, які ще в середині вересня впритул наблизилися до психологічно важливої межі в $100 за барель, а потім суттєво відкотилися, знову почали зростати.

Очевидно, що війна на Близькому Сході додала невизначеності, адже ніхто наразі не знає, яким буде її продовження, і чи не виникнуть додаткові перешкоди для постачання нафти.

Головною проблемою ринку нафти лишаються обмежені обсяги постачань з боку росії та Саудівської Аравії, які є найбільшими виробниками нафти у світі.

Саудити не поспішають допомагати США знизити ціни зараз, сподіваючись виторгувати чималі політичні преференції трохи пізніше, перед виборами в США, коли питання дешевого пального стане для Президента Байдена ключовим у передвиборчій боротьбі.

Росіяни ж у четвер отримали ще один пакет «нафтових» санкцій від США. Тепер вони спрямовані проти танкерного флоту, який перевозить російську нафту, продану дорожче встановленого G7 ліміту у $60 за барель.

Також у четвер ОРЕС оприлюднила прогноз, який передбачає «зростання світового попиту на нафту, завдяки стійкості світової економіки та очікуваного зростання попиту в Китаї — найбільшому у світі імпортері нафти».

Що стосується пропозиції, то ОРЕС очікує, що запаси сирої нафти скоротяться на 3 мільйони барелів на день у поточному кварталі, навіть за умови, «що не буде подальших перебоїв у постачанні, спричинених війною між Ізраїлем і ХАМАСом».

В результаті, з огляду на співвідношення стабільного/зростаючого попиту та обмеженої пропозиції, в п’ятницю зранку ціни на нафту злетіли на $3 за барель, знову ж таки зміцнюючи віру фінансових ринків в «Higher for longer».

Читайте також: Атака ХАМАС та війна в Україні: чому ціна на золото не злітає до небес

Чи витримають натиск ФРС американські банки

Якусь відповідь на це важливе питання ринки очікували отримати в п’ятницю, коли звітували американські фінансові гіганти: JPMorgan Chase, Wells Fargo та Citigroup.

JPMorgan Chase перевершив всі сподівання, продемонструвавши зростання виторгу на 21%, а чистого прибутку — на 35%. СЕО банку Джеймі Даймон у пресрелізі заявив, що споживачі та компанії США «загалом, залишаються в гарному стані», але зазначив низку економічних ризиків, включаючи можливість того, що інфляція залишиться високою, а відсоткові ставки продовжать зростати.

«Війни в Україні та Ізраїлі, — додав він, — також можуть вплинути на енергетику, продовольчі ринки, світову торгівлю та геополітичні відносини. Можливо, це найнебезпечніший час, який світ бачив за останні десятиліття».

Wells Fargo та Citigroup також перевершили очікування аналітиків, продемонструвавши зростання і виторгу, і чистого прибутку.

Чесно кажучи, нічого дивного, що всі великі банки, які звітували цього тижня, оприлюднили гарні результати, адже, як відомо, головний ризик для банківської системи США полягає не в банках-гігантах, а в регіональних фінансових установах, які обслуговують величезну кількість громадян та компаній, малих та середніх, мають надзвичайно велике значення для стабільного функціонування економіки та знаходяться в зоні ризику через специфіку монетарної політики «Higher for longer», яка, як чудово висловився відомий економіст Кеннетт Рогофф, «триватиме довше, ніж очі бачать».

Ті з регіональних банків, хто не сприйняв весняну кризу серйозно і не «почистив» свої баланси, в очікуванні нових випробувань, найімовірніше, можуть їх просто не пережити.

Отже, залишається тільки передбачити, хто переживе «Higher for longer», а хто — ні. Хто вгадає, той заробить!