Існує відомий історичний анекдот про мільярдера Джона Моргана (в деяких джерелах його змінює Рокфеллер), який начебто розпродав свої акції після розмови із чистильником взуття, який цікавився інвестиціями на фондовому ринку. Сталося це незадовго до обвалу ринку в 1929 році.
Майже така сама історія трапилася у реальному житті з Джеремі Грентемом. У 2017 році один із співробітників його компанії їхав у автобусі і переглядав фінансові документи. Це помітила одна з пасажирок і поцікавилась у фінансиста, чи варто їй продати будинок, щоб вкласти всі гроші у фондовий ринок. Вона розраховувала на дохідність у 20% річних.
Коли співробітник розповів цю історію Грентему, його вердикт був однозначним — готуватись до чергового обвалу ринку. Невдовзі він, щоправда, скасував своє розпорядження, вирішивши, що ринок, звісно, обвалиться, але на декілька років пізніше.
В той час Грентема вже називали «головним із нагляду за бульбашками». Це прізвисько він виправдав цілком, абсолютно точно передбачивши 3 обвали ринку.
Інвестиційна стратегія: не вкладати в конкретну компанію
Британець за походженням, Джеремі Грентем, розпочав свою кар'єру у США. В 1966 році він закінчив Гарвардську бізнес-школу, а невдовзі влаштувався у компанію Batterymarch Financial Management. Набравшись досвіду, він став одним із засновників інвестиційної компанії Grantham Mayo Van Otterloo & Co (GMO). В компанії з його іменем Грентем посів посаду головного економічного стратегу. Наразі під управлінням GMO знаходиться близько $100 млрд.
Вміння передбачати просадку ринку — принципово важливе для Грентема. Справа в особливості його інвестиційного підходу. Він не надто вірить у те, що зможе передбачати успіх конкретної компанії, а тому вважає надто ризикованим вкладати гроші клієнтів у ту чи іншу фірму. Замість цього він інвестує в економічні напрями.
Наприклад, у 70-ті йому вдалось заробити на компаніях із малою капіталізацією, які показували кращий результат, ніж ринок загалом. У 80-ті основою його стратегії стали інвестиції на міжнародний фондовий ринок. В цих випадках особливо важливо вчасно вийти з активів. Якщо окрема «хороша» компанія ще зможе піти проти загального тренду або швидше відновитись, то з широкими інвестиціями це не вдасться.
Падіння Nikkei, бульбашка доткомів і фінансова криза 2008-го: що передбачив Грентем
Перша бульбашка, яку виявив Грентем, передувала обвалу ринку Японії у 1989 році. Тоді ключовий індекс країни Nikkei 225 досяг свого історичного максимуму у майже 39 тис. пунктів, але за цим послідкувало падіння вп'ятеро. «Здувалася» ця бульбашка близько 10 років.
До своїх максимумів японський фондовий ринок із того часу так і не відновився. Ще гірша ситуація була з японською нерухомістю, яка у 80-х також стрімко зростала, але зрештою її ціна обвалилась удесятеро. Почала відновлюватись вона лише в середині нульових.
Очікуючи грандіозне падіння, GMO вийшла зі всіх своїх японських активів ще в 1987 році. Тобто попереду було ще 2 роки зростання, а Nikkei 225 за цей час додав понад 50%. Однак, із точки зору Грентема, його компанія вже достатньо заробила на зростанні і настав час готуватись заробляти на падінні.
Наступна бульбашка, яку розпізнав інвестор, — криза доткомів. Вона роздувалася з 1995 року і луснула у 2000 році, коли збанкрутували сотні компаній. Технологічний індекс NASDAQ каменем пішов донизу, а відновився лише за 13 років.
Напередодні обвалу багато економістів заявляли про настання нової епохи, коли інтернет-технології принесуть багатство компаніям і їхнім акціонерам. Однак Грентем у це вже не вірив. GMO розпродала свої активи в 1997 році, а потім, згадує інвестор, він із жахом спостерігав, як ще 2 роки відбувався невблаганний ріст, а він ніс збитки. Зрештою, після обвалу GMO відіграла всі втрати.
Третя бульбашка у списку успіхів Грентема — фінансова криза 2008 року. Ще у 2007 році він опублікував статтю, в якій зазначив, що на економіку найближчим часом очікуватимуть 3 випробування: падіння ринку нерухомості, зниження маржі прибутку та зростання премії за ризик. «Ви були б так само в цьому впевнені, якби так само часто, як я, читали підручники з історії і вивчали кожну попередню бульбашку», — розповідав Грентем.
За словами інвестора, наближення кризи 2008 року він спостерігав ніби в уповільненій зйомці, вона здавалась неминучою і нещадною. В той же час, обурювався Грентем, керівники банків Merrill Lynch та Citi, а разом з ними тодішні міністр фінансів США та голова ФРС, здавалося, просто не бачать цього.
«У мене є теорія, що люди, які керують найбільшими компаніями, зосереджуються на тому, що вони роблять у цьому кварталі або році. Вони нетерплячі і зосереджені на сьогоднішніх справах. Але, щоб побачити наближення кризи, потрібно більше вдумливих людей з історичною перспективою», — переконаний Грентем.
Грентем не лише ефективно визначав назрівання бульбашок, але й проявив себе в інших сферах. І з цим варто розібратись детальніше.
Портрет інвестора: 5 фактів про Джеремі Грентема
Вигадав індексні інвестиції (майже)
Більшість сучасних інвесторів, які вкладають гроші на фондовому ринку, мають у своєму портфелі індексні фонди або ж ETF. Найпопулярніші індексні фонди прив’язані до S&P 500, тобто вкладають гроші у всі компанії, що входять до цього індексу. Засновником і найвідомішим популяризатором такого способу інвестування вважається Джон Богл. Однак це не зовсім так.
Реалізувати ідею індексного інвестування першим спробував Грентем ще під час своєї роботи в Batterymarch Financial Management. Ідея отримала схвальні відгуки в академічних колах, а компанія за свої розробки — навіть престижну нагороду. Не вистачало лише однієї дрібнички — знайти клієнтів для індексного інвестування. І з цим вже були проблеми. Не досягли суттєвого успіху на цьому поприщі і декілька інших компаній. Повноцінно ж реалізувати ідею вдалося Боглу та його компанії Vanguard. Однак підштовхнули його до цього попередники.
Читайте також: Що таке ETF та як на них заробляти
Не вірить у біткоїн та криптовалюти
На думку Грентема, нинішнє зростання криптовалют не лише саме по собі є бульбашкою, але й сигналізує, що на фінансових ринках ситуація погіршується. Мовляв, одна із ознак «останніх днів» бичачого тренду — активні інвестиції у сумнівні активи.
За його словами, вартість біткоїну тримається лише на одній речі — вірі. Натомість, проблеми криптовалют — це відсутність фундаментальної цінності та будь-якої регульованості ринку. На думку Грентема, різкі обвали біткоїну повторюють показники NASDAQ, який у 2000 році перед затяжним обвалом теж різко знижувався і відновлювався.
Грентем зізнається, що його заяви про нерайдужне майбутнє криптовалюти номер один викликали хвилю хейту. «Переважно мені писали про те, що я старий і нічого не розумію в біткоїні. Але я отримував образи і через свої великі вуха — цього не було з семи років», — ділиться інвестор.
З його точки зору, агресивність апологетів бичачого тренду крипти — це ще одна із ознак роздування бульбашки. Теж саме відбувалось і напередодні попередніх падінь.
Витратить на благодійність 98% своїх статків
Наразі Грентем не входить до списків найбагатших людей планети. Однак значною мірою причина цього — активна благодійна діяльність. У 2019 році його особисті статки оцінювались приблизно у $1 млрд, але тоді ж він заявив, що планує витратити 98% власних коштів на подолання наслідків зміни клімату. Хоча філантропом він став ще задовго до цього.
У 1997 році інвестор створив власний фонд захисту навколишнього середовища. Серед основних напрямів витрат його фонду — фінансування наукових розробок щодо попредження зміни клімату. Для цього, зокрема, створено інститут імені інвестора.
Окрім наукових розробок він фінансує й інші заходи природоохоронних організацій. Серед тих, хто отримував кошти від Грентема, такі відомі структури як Greenpeace, Фонд дикої природи, Фонд захисту навколишнього середовища, Rare та багато інших.
Читайте також: Деніел Леб: на чому зробив свої мільярди той, хто розділить Shell
Вітає зниження народжуваності у розвинених країнах
Інвестор не лише витрачає кошти на екологічні програми, але й намагається переконати інших у важливості цієї діяльності. Він зізнається, що до 2000 року вважав себе «звичайним» екологом, але після перемоги на президентських виборах у США Джорджа Буша зрозумів, що проблеми у навколишньому середовищі куди серйозніші в тому числі через «антиекологічну» пропаганду промисловців та політиків, які за ними стоять. «Можливо вони просто ненавидять своїх онуків», — каже інвестор.
«Я бачу паралелі між тим, як деякі інвестори відмовляються визнавати тенденції на ринку, і реакцією на деякі з екологічних проблем. Є небажання аналізувати неприємні дані», — говорить Грентем. Він особисто брав участь у екологічних акціях і мітингах, зокрема, протестував проти будівництва нафтопроводу Keystone.
Окрім зміни клімату, одна з ключових проблем для людства, переконаний Грентем, — це неможливість прогодувати зростаюче населення. Він звертає увагу, що через розвиток сільського господарства швидко скорочується верхній шар грунту. Якщо ж збільшення рівня океанів затопить плодоносні дельти річок, це швидко призведе до катастрофи.
Тому Грентем вітає зниження народжуваності у розвинених країнах, вбачаючи у цьому вихід для цивілізації. Хоча сам має троє дітей та шестеро онуків.
У деяких питаннях погляди інвестора розходяться з екологічним мейнстрімом. Зокрема, поширення ГМО-продуктів він вважає цілком обґрунтованим компромісом, який має забезпечити продовольчу безпеку. Також, каже Грентем, хоча екологічна повістка вважається «лівою» ідеологією, в питаннях освіти та міграції він стоїть радше на «правих» позиціях.
Інвестує в деревину і радить це іншим
Один із напрямів, у який Грентем вкладає і власні заощадження, і кошти своєї компанії, — це вирощування деревини. Як пояснюють у GMO, деревина зростала в ціні протягом останніх 200 років, а за 100 років її середня дохідність становила 6,5%.
Також Грентем інвестує в інші напрями, які виграють від декарбоніхації. Зокрема, чиста енергетика, енергоефективність. Вкладає кошти він у мідь, яка потрібна для енергетичної революції, а також в розробку нових методів ведення сільського господарства, очищення води тощо.
Читайте також: Чи варто інвестувати у «зелену» енергетику просто зараз
Що пророкує Грентем зараз
Можна здогадатись, що інвестор, який вже не одноразово виявлял бульбашки, зараз говорить про надування нової. Готуватись до неї він розпочав ще у 2017 році, після 9 років «бичачого» тренду. Однак досить швидко він визнав, що поспішив: несподіваним виявився «фактор Трампа», а точніше влаштована ним торгівельна війна. Це сповільнило ріст ринку і, як наслідок, тодішній президент США врятував ринок від чергової ейфорії і роздування бульбашки. Хоча сам не знав, що робить.
На думку інвестора, роздування бульбашки до небезпечних розмірів було лише відкладено і вже декілька років він говорить про можливість нового падіння. Такі прогнози викликають неприховуваний скепсис у значної частини як професійних, так і приватних інвесторів. Вони місяць за місяцем чують невтішні прогнози від Грентема, а разом з тим бачать, як ключові індекси продовжують бити рекорди. За свої прогнози обвалу Грентем отримав прізвисько «вічний ведмідь».
Але й попередні падіння легендарний інвестор прогнозував за кілька років до цієї події. «Бульбашки неймовірно легко побачити, але значно важче сказати, коли саме відбудеться падіння», — пояснює Грентем, чому в його прогнозах немає точних дат.
Він називає декілька основних факторів, які вказують, що на ринку формується бульбашка. Насамперед — це інформаційний шум, своєрідна варіація історії з чистильником взуття: коли новини про ріст ринку з’являються на перших шпальтах нефінансових медіа.
Другий важливий фактор — «дикі спекуляції». Серед них інвестор називає злети Hertz, Kodak, Nikola і «особливо Tesla». Будучи справжнім екоактивістом, Грентем і сам їздить на Tesla, але звертає увагу, що вклад кожного проданого електромобіля в капіталізацію компанії Маска становить неймовірні $1,25 млн. Для прикладу у General Motors цей показник лише $9 тис.
Також він звертає увагу на те, що ринок загалом перегрітий, кількість нових IPO суттєво перевищує показники 2000 року, а 150 компаній з капіталізацією до $250 млн за рік зросли більш ніж втричі. «Це утричі більше, ніж будь-якого року попереднього десятиліття», — наголошує Грентем.
Бачить він і одну суттєву відмінність нинішньої ситуації від попередніх. Всі попередні великі бульбашки надувались в умовах, як тоді здавалося, сильної економіки та низької інфляції. Зараз же світова економіка ослаблена і неймовірно багато невизначеностей. Натомість інвестори вірять у ФРС і м’яку монетарну політику так сильно, ніби вона ніколи не зміниться.
«Зростання індексу споживчих цін на 6,2% у жовтні було б достатнім для обвалу будь-якого ринку з 1925 року. Але сьогодні віра у ФРС настільки велика, що коли вони говорять про інфляцію як тимчасове явище, ми віримо в це», — каже Грентем. На його думку, ФРС вже не вперше надмірно стимулює економіку, як це було у 2000 і 2008 роках. І зараз регулятор теж нічому не навчився та провокує «безумство» на ринках.
Читайте також: Депозити, облігації, нерухомість, золото: як надійно вкласти гроші
Через штучне розігрівання ринок вже дорожчий, ніж був у 2000 році, а значить і падіння буде суттєвішим, пророкує Грентем. Але що саме стане останньою краплею і коли точно це буде — спрогнозувати неможливо. «До обвалу може призвести поширення вірусу, інфляція, або якась із речей, про які ви навіть і не подумали б», — зазначає Грентем.
Що робити
Найпростіший спосіб не постраждати від падіння ринків — стояти осторонь від фондового ринку і залишатись в кеші. Якщо вже інвестувати, то Грентем звертає увагу на так звані недооцінені «акції вартості», а також на компанії з ринків, що розвиваються, які росли не так стрімко як американські.
Звісно, не обходить стороною він і «зелені інвестиції». Рух капіталу до компаній, які шукають рішення екологічних проблем планети, створює «несправедливу перевагу для „зеленого“ інвестування», вважає Грентем. «Це стане найважливішою інвестиційною темою на все ваше життя», — переконаний він.
Читайте також: Усі інвестиції в одному додатку. Що таке Multi Invest і навіщо він інвестору
Хоча це той випадок, коли важко сказати, чи не видає легендарний інвестор бажане за дійсне, намагаючись перетягти на бік природи якомога більше послідовників.