Перші інвестиції під час війни
Вже третю добу думаю над тим, що можна назвати «дилемою Nestle» щодо нашої країни. Швейцарська корпорація Nestle була визначена рішенням НАЗК спонсором тероризму на підставі того, що вона продовжує мати великій бізнес у росії і не виходить з російського ринку.
Водночас, Nestle наразі — єдиний приклад інвестиції в будівництво нового виробництва в Україні з часу початку повномасштабного вторгнення. У грудні 2022 року Nestle оголосила про будівництво нового заводу на Волині, ставши, таким чином, першою багатонаціональною корпорацією, що інвестує у відбудову України.
Дилема полягає в тому, що, як би не закінчилася війна, відновлення країни великою мірою залежатиме від іноземних, передусім, стратегічних іноземних інвестицій. Тобто від інвестицій в українську економіку таких компаній, як Nestle, що є найбільшою у світі компанією в галузі харчових продуктів.
Nestle вже є одним із лідерів інвестицій в виробництво харчових продуктів в Україні, великим платником податків (серед виробників харчових продуктів були другими після Рошену) і великим роботодавцем в Україні. Тобто корпорація вже дуже сильно вбудована в економіку країни через львівський Світоч, волинський Торчин-продукт, харківську Мівіну тощо. З будівництвом нового заводу вона має збільшити кількість зайнятих на своїх підприємствах в Україні в півтора рази.
З іншого боку, Nestle залишається в росії, платить там податки і дає роботу приблизно такій же кількості найманих робітників, які працюватимуть в Nestle Україна після закінчення будівництва нового заводу. Тобто дійсно підтримує країну-агресора через податки, технології та робочі місця, не виходить з росії і не планує цього робити, обмежившись тим, що скоротила до нуля інвестиційну програму в країні-агресорі.
Що робити Україні
З одного боку, Україні зараз на всіх конференціях щодо відновлення країни треба приводити приклади тих стратегічних інвесторів, що інвестують в економіку України вже зараз, з іншого — з погляду економічної війни з росією, логічним є naming and shaming Nestle, як корпорації, що є донором бюджету країни-агресора.
Проблема в тому, що «дилема Nestle» поставатиме перед Україною все частіше, бо значна частина тих, хто планує інвестувати в Україну, з тих чи інших причин продовжують бізнес в росії. Наступна велика стратегічна інвестиція в Україну, компанії-лідера в галузі захисту рослин в світі, яку буде оголошено от-от, поставить ту ж саму дилему, бо в інвестора також лишився значний бізнес у росії. І таких дилем буде дуже багато.
Читайте також: Виробника Patriot завалили замовленнями: чому падають акції компанії
В мене немає відповіді на те, як правильно поводити себе державі в таких випадках, бо я бачу раціо в тому, що компанії, що не вийшли з росії, мають бути покарані на території України, але, з погляду довгострокового сталого розвитку, Україні потрібні інвестиції від багатьох із цих компаній, потенційним інвесторам треба показувати приклади успішних інвестицій від глобальних лідерів у своїх галузях, а санкції на перших ластівок-інвесторів аж ніяк цьому не допомагають.