Чому варто інвестувати навіть невеликі суми

За словами підприємця та інвестора з 10-річним досвідом Олега Котанкіна, для кожної людини при досягненні певного розміру капіталу інвестиції стають необхідністю. Досвід інвестицій можна здобути лише на практиці, і жодні книги та навчальні посібники не зможуть замінити його, — переконаний експерт.

«Навіть бестселер The New York Times не дасть вам того емпіричного досвіду, який ви можете здобути, інвестуючи хоча б невеликі суми у будь-які надійні активи», — говорить Олег Котанкін.

Водночас є декілька правил, якими варто скористатись тим, хто тільки починає інвестувати аби мінімізувати ризики. «Одне з них — це диверсифікація. Робити ставку лише на зеро — завжди погана ідея. Я згадую слова вітчизняного бізнесмена Василя Хмельницького, що найбільше грошей він втратив у тому проєкті, у який найбільше вірив і думав, що саме на ньому найбільше заробить», — розповідає Олег Котанкін.

Аби забезпечити диверсифікацію, інвестору краще мати активи в різних країнах, у різних брокерів та в різних компаніях. «Не варто все вкладати в один напрям. Так само не варто обмежуватись лише фондовим ринком, потрібно шукати різні напрями, не забуваючи залишати достатньо грошей готівкою чи на банківському рахунку про всяк випадок», — переконаний Котанкін.

Якщо ж інвестор планує почати саме з фондового ринку, то тут, вважає експерт, він може звернути увагу на ETF, що орієнтуються на індекс S&P 500.

«Будь-хто з керуючих активами прагне перевершити дохідність цього індексу. Однак я знаю багато керуючих активами і далеко не всім це вдається. Тому, якщо ви будете купувати відповідний ETF, то це може стати початком інвестиційного шляху. До того ж, аби вкладати гроші в індекс, вам не потрібно глибоко розбиратися в ринку чи проходити спеціальне навчання», — вважає експерт.

Особливість інвестицій українців

На думку Олега Котанкіна, інвестиційні підходи українців і жителів європейських країн суттєво відрізняються. «В Україні люди дуже люблять ризикові проєкти. Але запропонуйте європейцю 5% річних і він тікатиме від вас. Причина цього дуже проста — в Європі є так звані історічні гроші, тобто кошти, які в однієї сім'ї зберігалися впродовж століть. У нас ситуація протилежна. Коли я народився, то в мене із активів був лише „пакет АТБ“. Тому українцям потрібно заробити на квартиру, машину і так далі», — пояснює він причини готовності ризикувати.

За словами підприємця, за цих умов європейців важко переконати інвестувати навіть в такі, здавалося б, надійні активи, як американські казначейські облігації, — вони краще триматимуть кошти в банку під значно нижчі відсотки. Натомість багато українців готові вкладати заощадження «у будь-що» і тому з легкістю купують умовний Dogecoin.

Небажання європейців ризикувати, вважає Котанкін, призводить до того, що в ЄС, на відміну від США, немає сильного фондового ринку. Українці ж у питаннях ризику більш схожі на американців, які активно займаються власними інвестиціями.

Водночас готовність ризикувати створює не тільки переваги, але й загрози. «Існує велика кількість компаній, які спекулюють на нашому бажанні заробити відразу ікси», — застерігає експерт.

Як Європа та США шукають гроші для бізнесу

Попри відмінності в поводженні з грошима, європейська й американська економіки стали потужними, адже беруть гроші в населення та вкладають їх у бізнес, переконаний співзасновник УкрІнвестКлуб Дмитро Карпіловський.

«Відмінність полягає в тому, що в американській культурі популярні інвестиції в бізнес-напрям — кожен має брокерський рахунок і сам обирає акції. Європейці мають інший підхід. Вони не хочуть ризикувати і віддають кошти в банк під стабільні невисокі прибутки. Але, врешті-решт, гроші так само потрапляють бізнесу і розвивають економіку» — зазначає Карпіловський.

В Україні ж, на його думку, ситуація спотворена: «Якщо ми кладемо гроші в банк, той віддає їх НБУ. Самі ж ми боїмося вкладати кошти в бізнес, адже він, недосвідчений, непрозорий і надто ризикований».

Потім, зазначає експерт, в українців виникає запитання, чому в нас слабка економіка. «Це тому, що більшість з нас, маючи заощадження, обрали купити однокімнатну квартиру біля метро і фактично вилучили кошти з економіки на 20 років. Як наслідок, ми менше створюємо бізнесів і рідко вкладаємо гроші в підприємства. Ми, радше, віддамо заощадження в чергову піраміду, ніж позичимо їх сусіду, який відкриває СТО», — говорить експерт.

Читайте також: Українські айтівці скуповують землю: скільки на ній можна заробити

Як результат, зазначає Карпіловський, навряд чи ми можемо чекати на злет економіки, якщо в ній не почнуть працювати наші заощадження.