Згадалося, як за радянських часів комуністична пропаганда лякала громадян страшним словом «інфляція», що залізними пальцями тримала пригнічених капіталістами пролетарів за горло, з'їдаючи їхні трудові заощадження
А коли для більшого ефекту додавали ще й такі терміни, як «безробіття» та «зростання злочинності», то одразу хотілося підставити плече західним класовим братам, відправивши їм посилку з ковбасою та сиром, ціна на які в СРСР не змінювалася десятиліттями. Але, на превеликий жаль, це благородний намір жодним чином неможливо було здійснити, адже нічого з перерахованих продуктів в радянських крамницях не було. Дешево, стабільно і пусто…
Зараз усе інакше…
Навіть після масованих бомбардувань полиці крамниць заповнені — продуктів, одягу та різної техніки досхочу, ось тільки ціни на все це ростуть, на жаль, набагато швидше, ніж доходи та заощадження громадян. Минулого тижня уряд повідомив, що у серпні роздрібні ціни в Україні зросли на 0,1%, а за рік зростання склало 8,1%, переважно завдяки підвищенню цін на пальне та тарифів на громадський транспорт, водопостачання і водовідведення. За перше маємо «дякувати» іранській авантюрі Трампа, а щодо тарифів, то навіть найпереконливіші популісти не здатні роками тримати їх на мінімумі. На сирі продукти харчування ціни змінилися на якусь дещицю, врожай допоміг, а оброблені і взагалі не подорожчали. Так що, все не так страшно — просто потрібно менше їздити на авто, більше ходити пішки і рідше митися.
Як завжди, втішає, що в цьому інфляційному човні ми не одні
У США, Європі та інших розвинутих країнах ситуація не краще. Оприлюднені минулого тижня статистичні дані свідчать про те, що в серпні інфляція в США та ЄС склала 0.4%. В річному вимірі споживчі ціни в ЄС зросли на 3.3%, а в США на 3.4%, що набагато вище за цільові показники. Добре, хоч безробіття невисоке і злочинність під контролем, а то радянські пропагандисти повстали б зі своїх трун від радощів: «А ми ж вам казали!».
Чи вдасться зупинити інфляцію найближчим часом?
НБУ прогнозує подальше прискорення інфляції, яка на кінець року має скласти близько 10%, передусім через «логістичні виклики та енергетичні чинники». Але не хвилюйтеся, це лише тимчасові негаразди — регулятор авторитетно запевняє, що й «надалі спрямовуватиме зусилля передусім на недопущення розбалансування інфляційних очікувань та утримання інфляційних процесів під контролем. Зважена монетарна політика сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення у 2027 році». Прогноз, як завжди, надихаючий, так що нам лишається лише позаздрити оптимізму влади, порадіти професіоналізму державних мужів і їхній здатності тримати ситуацію під контролем.
У США та Європі не все так оптимістично та контрольовано, як у нас
Пояснити це просто, адже їх економіки утримувати нікому, крім них самих, і все доводиться вирішувати самостійно. Ось і намагаються центральні банки, що європейський, що американський, знайти ті єдині вірні кроки, які б дозволили і зростання цін стримати, і економічний розвиток не зупинити. Минулого тижня ЄЦБ підвищив облікову ставку з 2.4% до 2.65%, завтра своє рішення щодо ставки оголосить ФРС. Ймовірність підвищення на 25 бп складає 90%, але інтрига зберігатиметься до останнього, бо на відміну від інвесторів, економістів, фінансистів та інших людей здорового глузду, президент Трамп вважає, що ставку потрібно не підвищувати, а знижувати, а, як ви розумієте, ігнорувати поради найвеличнішого з президентів наважиться не кожен керівник ФРС. Як добре, що у нас такого свавілля немає і наш президент не вказує керівництву НБУ, що їм робити з обліковою ставкою, або кого призначати в наглядові ради державних банків.
А що ж робити нам?
Як зберегти заощадження, коли все навколо знецінюється? Щодо розвинутих ринків, то рекомендація залишається традиційною — акції якісних компаній. Як свідчить статистика, протягом минулих півтора століття дохідність американського ринку акцій впевнено перевищувала темпи зростання споживчих цін, і жоден інший клас інвестиційних активів не демонстрував кращих результатів.
Якщо гроші в Україні, то вибір обмежений — та ж сама нерухомість, на яку падають бомби, та ОВДП, яким загрожує девальвація гривні та чималі фіскальні проблеми уряду. Нічого нового й цікавого. Ще, мабуть, золото, але, по-перше, тримати всі заощадження в золоті — це ризиковано і непрактично, а по-друге, золото в злитках, а в Україні інакше купити не вийде — це невисока ліквідність і морока зі зберіганням.
Останніми роками до традиційних активів додалися цифрові, і Україна навіть змогла вийти в глобальні лідери криптосвіту, що, власне, не так вже й дивно за умов інвестиційного голоду та відсутності у наших громадян страху перед нетрадиційними та непрозорими джерелами доходу. Щобільше, криптовалюта є ліквідним інструментом, доступним її власникам з будь-якої точки світу, що теж є суттєвим аргументом на її користь. Та й, якщо раптом доведеться перепливати Тису, то криптогаманець на відміну від золота на дно не потягне.
Але ось біда… Деякі відомі експерти вважають, що розвиток нових технологій є прямою загрозою для цифрових активів. І це стосується не тільки криптовалют, але й банківських та інвестиційних рахунків, пенсій, планів соціального забезпечення та медичного страхування. Квантові комп’ютери, а IBM планує ввести в дію потужний квантовий комп’ютер Starling вже у 2029 році, зможуть швидко розкрити навіть найпотаємніші цифрові таємниці. Оце буде біда! Звісно, регулятори придумають правила та закони, як цьому запобігти, але ж ви розумієте, що навіть найдосконаліші з них не завжди здатні встигнути за прогресом зловмисників. Ось, наприклад, правила фінансового моніторингу придумали давно і вже не раз випробували на мільйонах звичайних громадян, а 150 мільйонів «брудних» грошей на заставу все ж серед білого дня проґавили. А уявіть, якщо корупціонери до квантового комп’ютера доберуться!
Цікавий вихід зі становища, що склалося, пропонує знаменитий інвестор Майкл Б’юррі. На його думку, священна тріада людського існування — це їжа, сон і акт розмноження, а ті активи, які можуть задовольнити реальні потреби людства, завжди будуть в ціні. Один з таких — алкоголь, який є чудовим доповненням до їжі, заохочує процес розмноження і в помірних дозах навіть допомагає сну. Отже, чому б не вкласти якусь частину вашого інвестиційного капіталу, десь до 10%, в знамениті вина, на зразок французьких Pétrus, Domaine Romanée-Conti, Mouton Rothschild та Margaux, або італійських Sassicaia, Ornellaia та Solaia? На думку Б’юррі ринок вина є диверсифікованим та ліквідним, отже, піддається аналізу і може стати цікавим об'єктом інвестицій.
Згоден, що не так легко розібратися в тонкощах «винних» інвестицій, хоча, зрештою, й акції з облігаціями — не найпростіший об'єкт для аналізу. Але, що не кажіть, а ідея повернення до базових активів у світі безперервних, стрімких, непередбачуваних і невідворотних технологічних змін теж заслуговує на увагу. Принаймні, колекція вин, міцного алкоголю, предметів мистецтва чи ще якихось матеріальних активів має набагато більший імунітет до можливих витівок квантових комп’ютерів, що раптом попали не в ті руки, аніж криптогаманець з біткоїнами, ефірами чи іншими ефемерними активами. Принаймні, з вином та віскі священна тріада людського існування буде збережена, а людство отримає більше шансів на виживання.