Ранок вівторка 2 березня. Співробітники головного офісу ОТП Банку, що працюють не з дому, поспішають на свої місця. Центральне відділення для фізосіб закрито, що викликає невдоволення клієнта, який вимагає у охорони терміново покликати начальника і провести його до депозитарію.
Тим часом на прохідній товпляться співробітниці, складаючи у вазу якісь записочки. «Банку виповнюється 23 роки. Ми проводимо безпрограшну лотерею!», — пояснює флешмоб Володимир Мудрий, що працює в системі ОТП Банку понад 15 років і який очолює фінустанову всього п'ятий місяць. Він каже, що відділення на першому поверсі тимчасово закрито на карантин через виявлення covid-19 у співробітника.
Як і попередник Тамаш Хак-Ковач, Володимир Мудрий поводиться розкуто, на запитання відповідає предметно і відверто. Щоправда, під час узгодження трохи корегує свої відповіді.
Про фінансовий результат
За підсумками 2020 р. прибуток ОТП Банку скоротився з 2,5 до 1,7 млрд грн. У чому причини?
Основні причини зниження чистого прибутку — формування резервів і зниження маржинальності.
Головне, що за підсумками минулого року ми залишилися в Tоп-5 банків за прибутковістю, в тому числі в трійці серед приватних банків.
При цьому, не можна використовувати одні й ті ж показники для оцінки успішності банку на різних етапах його розвитку і ринкових ситуаціях. Наприклад, зараз ми більше уваги звертаємо не на чистий прибуток, а на валовий дохід, згенерований банком. Він як раз за минулий рік виріс.
На даний момент немає однозначного розуміння, яким буде 2021 рік. Європу зараз накрила чергова хвиля пандемії — рівень захворюваності зріс в рази. Це при тому, що там люди сидять в жорсткому карантині з осені і вакцинація йде повним ходом. Тому ми консервативні відносно поточного року і мали рацію, коли наприкінці минулого року заклали відповідний буфер резервів.
Треба сказати, в січні ситуація виглядала оптимістичніше, ніж зараз. Всі доволі обережно дивляться на кредитування, особливо в корпоративному сегменті. Через ризики епідемії поки що великого оптимізму немає.
По банківській системі на перше місце за витратами вийшли адміністративні витрати. Як йдуть справи в ОТП Банку?
Якщо адміністративні витрати виходять на перше місце, це може бути або через скорочення портфеля пасивів, або всі депозити приймаються під досить низький відсоток.
Така ситуація і є найяскравішим відображенням основної проблеми банківської системи країни — недостатній розмір балансів банків.
Так, зарплату доводиться регулярно переглядати. У нас є мета довести її до рівня східноєвропейських країн — Угорщини, Польщі. Ми не мали на меті порівняти адміністративні витрати з іншими видами витрат банку, наприклад, відсотковими. Основним показником ефективності управління витратами для нас є cost income ratio (CIR) — відношення витрат до доходів. За минулим роком його значення — 46%. Це означає: щоб заробити 1 грн. доходу ми понесли витрати на 46 копійок. Тоді як інші вітчизняні банки працюють на рівні CIR в 60−80%.
А скільки людей зараз працює в банку, і чи було скорочення персоналу?
Близько 2700 осіб з урахуванням кредитних представників, які працюють в партнерських точках продажів. Скорочень як таких у нас не було. Але у нас працюють моделі ефективності персоналу, які передбачають чітку прив'язку частини зарплати до кількості виконаних операцій. Якщо працівник не виконує достатню кількість операцій, у нього падає дохід, і він самостійно шукає інше місце роботи. Відбувається так званий природний відтік.
Чи вважаєте оптимальною регіональну мережу в її нинішньому вигляді?
Хочемо збільшити кількість відділень на 5−10 офісів. Зараз у нас 86 відділень, але в деяких містах ми не присутні. А кількість клієнтів постійно зростає. Тільки за минулий рік загальний приріст клієнтської бази склав 10%. Зараз у нас 1,1 млн активних клієнтів. За відкриття нових рахунків юрособами минулий рік був рекордним. Повертаючись до першого запитання, для нас цей показник важливіший за обсяг прибутку.
Про кредитування
За підсумками 2020 р. в ОТП Банку хороший приріст кредитування юросіб у гривні і скорочення у валюті. Чому?
Динаміка підтверджує загальну тенденцію: бізнес став набагато охочіше кредитуватися в гривні, ніж у валюті. Головна причина — гривневі ставки знизилися до того рівня, коли бізнес готовий їх обслуговувати. Раніше підприємства змушені були брати валюту, керувати валютним ризиком, тому що гривневі ставки вони просто не могли потягнути, виходячи зі своєї рентабельності.
Яка реальна робоча ставка за кредитами в гривні і валюті?
Для малого та середнього бізнесу (МСБ) — на рівні 11−13% річних в гривні і близько 6−7% у валюті. Тобто, різниця всього 4 в.п., тоді як ще рік тому вона була 13 в.п. Загалом, позичальників більше цікавить гривня. Валюта залишилася тільки для експортерів та імпортерів, у яких є пряма прив'язка до валютних потоків.
Кого кредитували?
Основний наш фокус — сільське господарство, а також суміжні переробні галузі, такі як харчопром. Кілька великих угод було і з комерційної нерухомості.
Як ділите клієнтів з ОТП Лізинг?
У групи ОТР практично в кожній країні є лізингова компанія. Частку групи на ринку ми розглядаємо комплексно: банк плюс лізинг. Лізинг більше спеціалізується на техніці і партнерських програмах. Дискусії виникають в тих випадках, якщо потреби клієнта у фінансуванні перевищують наш ліміт на нього. Ось тоді ми визначаємося, хто ж отримає пріоритетне право фінансувати: банк або лізинг. При цьому, лізинг — хороший продукт для залучення клієнтів на обслуговування в банк. До речі, у лізингу з середини минулого року клієнти більше запитують фінансування в гривні.
Впадає в очі майже двократне зростання портфеля ОВДП банку за підсумками 2020 року — до 6,3 млрд. грн. Дійсно, немає кого кредитувати?
У нас була вільна ліквідність, що утворилася переважно в останні місяці року. У короткі терміни корпоративний бізнес не зміг знайти застосування таким обсягам. Ось ми розмістилися в ОВДП, оскільки це було досить вигідно. Але наші можливості таких інвестицій не безмежні. До речі, ми не тримаємо занадто «довгих» ОВДП. Основне завдання зараз — це розвиток бізнесу.
В ОТП Банку досить скромний приріст гривневого кредитування фізосіб за підсумками 2020 р. Потенціал споживчого кредитування для генерації портфеля вичерпаний?
Практично весь приріст був сформований декількома гравцями: monobank, ПУМБ і А-Банком. Найбільше ринок приріс за рахунок карткових кредитів. Причому основний драйвер — це не класичні кредитні ліміти, а розстрочка (оплата частинами), яка також враховується на картках. Якщо раніше такий продукт був тільки у Приватбанку, то зараз він є в лінійці практично всіх банків, що активно працюють в сегменті споживчого кредитування.
Кредити в точках продажів (PoS-loans) минулого року йшли не так активно. Хто б що не говорив, але люди під час карантину «накопичили запаси» за рахунок скорочення витрат на подорожі та розваги і навіть одяг. Як результат, потреба в кредитуванні на покупку товарів впала. Хоча самі по собі показники роздрібної торгівлі в 4 кв. минулого року продемонстрували вражаюче зростання. Люди більше купували за готівку, без залучення кредитів.
Що з кредитами готівкою?
Розвиваємо досить динамічно. У нас є різні продукти, наприклад, під ремонт, під бізнес підприємців, для фінансування покупки в новобудові тощо. Формально такі кредити є нецільовими. Але фактично, краще продаються саме такі диверсифіковані продукти під конкретні потреби.
У портфелі банку вже достатній матеріальний обсяг. Основне питання в тому, що сам ринок не зростає, а конкуренція серед банків там вже досить жорстка. При цьому дуже багато машин продається без залучення кредитів.
ОТП Банк — єдиний з великих західних банків активно приєднався до іпотечної держпрограми поряд з держбанками. Це PR-історія або реальний інтерес до іпотеки?
Ми розглядаємо іпотеку як перспективний напрямок на найближчий час. При ставці в 15% річних іпотека не зростає. Але вже при 9% починається істотне зростання, хоча і не бурхливе, але 10−15% річного приросту досягти реально.
Зараз ми наблизилися до рівня ставок, прийнятних для розвитку іпотеки. В ОТП Банку класичний іпотечний портфель взагалі відсутній. Тоді як в країнах східної Європи у банків іпотечні портфелі, як мінімум, на рівні споживчих кредитів або навіть на 20−30% вище. Загалом по банківській системі портфель споживчих кредитів близько 165 млрд. грн., а іпотеки — тільки 11 млрд. грн. Відповідно, ми бачимо потенціал зростання.
Умови держпрограми іпотеки під 7% загалом досить ринкові. Єдине жорстке обмеження — фінансуватися може тільки покупка першого житла. Однак, вважаю його цілком виправданим для держпрограми. Всі інші параметри, як площа квартири, що купується, плаваюча відсоткова ставка та інші, є навіть дуже вигідними для клієнтів.
Як ставитеся до тенденції запуску «мобільних банків»? Як оцінюєте позиції ОТП Банку в питанні діджиталізації?
Важливо визначитися, що є основним бізнесом. Ось тут і відбувається вододіл. Більшість банків, що пропонують найзручніші мобільні додатки, роблять ставку на транзакційний бізнес. Його маржинальність в довгостроковій перспективі викликає питання. Навіть якщо вийде збирати великі обсяги грошей під 0%, їх же треба кудись розміщувати. Є плани МПС щодо зниження interchange, тому картковий заробіток також постраждає.
Основний бізнес ОТП Банку — це кредитування. Відповідно, ми прагнемо до того, щоб бути кращими в цьому питанні. Наприклад, по «корпорейту» і роздробу у нас максимально повна (різноманітна) лінійка кредитних продуктів. Основний фокус нашої діджиталізації — у спрощенні надання кредитів. Наскільки ми відстали від кращих прикладів з транзакційного бізнесу, настільки ж випередили їх в плані ефективності процесів з кредитування.
Про непотрібну валюту
За підсумками 2020 р. ОТП Банк продемонстрував приріст коштів як юридичних, так і фізичних осіб в гривні та валюті. При цьому ви посіли друге місце у системі за приростом портфеля валютних вкладів населення. Що робите з валютою?
Деякі банки із західним капіталом вже де-факто ввели плату за зберігання валюти. Поки що не у вигляді від'ємних ставок, як у Європі, а у формі комісійних за обслуговування рахунку. Ми цього не зробили, хоча ставка майже нульова. Цим багато в чому і пояснюється вибір вкладників на нашу користь.
До речі, такий випереджальний приріст спостерігається вже кілька років. Спочатку це тішило, а тепер змушує задуматися. Справа в тому, що минулого року НБУ підвищив норми обов'язкового резервування під залучені валютні кошти. Тепер валюта фізосіб, яка безкоштовно лежить на рахунках, де-факто обходиться банку в 1,5% річних.
Значна частина залученої валюти на наших коррахунках в іноземних банках фактично лежить в мінус. Частину вільної валюти ми використовуємо для казначейських операцій.
Що збираєтеся з цим робити?
З введенням комісій ми не поспішаємо, адже це може бути негативно сприйняте клієнтами, особливо якщо значна їх частина — це преміальний і віп-сегмент.
Своє основне завдання ми бачимо в пошуку альтернативи для клієнтів. Може йтися про «короткі» ОВДП на вторинному ринку. Ми готові шукати такі папери для клієнтів. Дохідність буде варіюватися від 2 до 3% річних. Це — краще, ніж мінус.
Зараз працюємо з регуляторами над тим, щоб почати торгувати іноземними цінними паперами без участі посередників (брокерів).
До речі, раніше ви говорили, що клієнти ОТП Банку не надто схильні інвестувати в закордонні акції…
Підозрюю, що наші клієнти не хочуть працювати через брокерів.
На цьому ринку останнім часом відбуваються цікаві зміни. Активно обговорюється адекватність формування цін на фондовому ринку. Раніше ціна акцій була більше прив'язана до реальних показників діяльності компанії та відображала цінність продукту, який вона виробляє. Зараз дуже багато людей почали інвестувати, керуючись емоціями, а не аналізом. В результаті ціна акцій припинила відображати фундаментальні параметри.
Нещодавно прочитав статтю на цю тему. Ключова її думка — відбувається перехід до емоційної економіки, коли люди прагнуть інвестувати в ті активи, в які вже вклалися друзі. Це створить додатковий привід (тему) для спілкування з ними щодо поточного стану інвестиції, її перспектив та інше. Тобто, тепер для вступу в якесь співтовариство необхідно інвестувати в те, у що інвестували вони. Це стає трендом. Торгівля акціями перетворилася на соціальну активність, яка дозволяє бути соціально значущим.
Про плани зростання
У поточному році НБУ відновлює стрес-тестування банків. Готові?
Капіталу достатньо, цього року навіть плануємо виплатити дивіденди материнському банку. На кінець січня значення нормативу адекватності капіталу (Н2) перевищувало 24%. Внутрішні стрес-тестування ми проводили регулярно. В тому числі, з урахуванням планів регулятора щодо підвищення резервних вимог за споживчими кредитами і операційним ризиком. Для себе робили і стрес-тест за методикою НБУ. Для нас це абсолютно рутинна процедура, від якої ми не очікуємо якихось сюрпризів.
Після займання посади ви розповідали про плани подвоєння балансу за три роки. Чи реально це зробити органічним шляхом?
Цілком. Ось ми вже озвучили іпотеку, значний потенціал подальшого зростання бачимо в сільському господарстві. Крім того, очікуємо збільшення попиту на кредити в зв'язку з падінням відсоткових ставок. ОТП дуже активно бере участь в держпрограмі «5−7−9». Очікуємо зростання інвестицій в інфраструктурні об'єкти, як наприклад, склади, елеватори та інше. Це вимагатиме значних обсягів фінансування. У найближчі 2−3 роки співвідношення корпоративного бізнесу і роздрібу в балансі, швидше за все, не зміниться. «Корпорейт» продовжить домінувати.
Чи залишаються у групи плани з придбання нових банківських активів в Україні?
Акціонер готовий інвестувати в Україну, тому у нас досить агресивна стратегія. І ми, як і раніше, активно дивимося, що можна тут купити. Поки що безрезультатно. Насправді вибір невеликий.
Можна купити або держбанк, або «дочку» іноземної групи, яка не розвивається і не проти піти з вітчизняного ринку. Але купувати невеликий банк безглуздо. Зусилля і витрати на інтеграцію практично ті самі, тому витрачати 1−1,5 року на приєднання невеликого гравця недоцільно. Якщо купувати, то досить великий банк.
Про особисті інвестиції
У що зараз інвестуєте особисто ви?
У мене є вкладення в два фонди ОТП Капітал. Перший — валютний фонд, в який вкладається гривня, але він прив'язаний до валютного курсу. Другий фонд прив'язаний до дохідності вітчизняного фондового ринку. З огляду на проблеми нашого фондового ринку, інвестиція дискусійна, хоча і приносить непогану дохідність — понад 18% за 2020 р. Колеги навчилися заробляти навіть в таких умовах. Є вкладення як в гривневі, так і валютні ОВДП. У нерухомість не інвестую.
Чому не інвестуєте, наприклад, в біткоїн?
Я максимально присвячую себе банківському бізнесу, у мене просто немає часу постійно тримати руку на пульсі динаміки того ж біткоїна. Коли я інвестую у фонд, я довіряю цю роботу професіоналам, які кожен день відстежують ситуацію.
Мені зрозуміла цінність блокчейн, як технології, але до масового використання потрібно ще трохи часу. Вірю, що ця технологія рано чи пізно вистрелить, тоді можливо відбудеться відхід від паперових грошей.
Спілкувався Дмитро Гриньков