Фінансові вимоги ЄС

Для початку переговорів про вступ до ЄС варто виконати ще низку попередніх умов, серед яких призначення керівника САП, ухвалення законодавства у сферах протидії відмиванню грошей, реформування правоохоронного сектору, діяльності ЗМІ, імплементація антиолігархічного законодавства тощо.

З досвіду ми знаємо, наскільки складними можуть виявитись ці завдання для нашої влади. Проте, колись цей день настане і Україна розпочне складний переговорний процес. Тож вже зараз можна починати «морально» готуватись до нього.

У валютно-фінансовій сфері Договір про ЄС (Маастрихтський договір) визначає п’ять критеріїв конвергенції (зближення), які стосуються цінової стабільності, дефіциту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. А саме:

  • відношення дефіциту бюджету до ВВП не повинно перевищувати 3%;
  • відношення державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60%;
  • стабільність цін і сталість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення оцінювання; рівень інфляції не може більш ніж на 1,5 в.п. перевищувати відповідні показники трьох найкращих (із погляду цінової стабільності) країн-членів;
  • довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш ніж на 2 в.п. відповідні показники трьох найкращих (із погляду цінової стабільності) країн-членів;
  • протягом щонайменше двох років відхилення обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені Європейським механізмом обмінних курсів (ERM ІІ), тобто +- 15% відносно євро.

Цікаво, що до початку повномасштабної війни Україна практично виконувала бюджетний і борговий критерії: за підсумками 2021 року дефіцит бюджету становив 3,6% ВВП, величина державного і гарантованого боргу — 48,9% ВВП.

Читайте також: За один день позики НБУ здорожчали з 11% до 27%: що буде з кредитами

Війна поставила все з ніг на голову, і вже зрозуміло, що після її завершення вищезазначені показники можуть виявитись не такими оптимістичними. Але тут, принаймні, зрозуміло, куди рухатись.

Труднощі монетарних критеріїв

Що стосується інфляції, то в самому ЄС вона б'є історичні рекорди: у травні річний рівень в середньому за ЄС сягнув 8,8%, а в Литві (18,9%) та Естонії (20%) навіть перевищив український показник (18%).

Тобто наразі досить складно зрозуміти, до якого рівня Україна має прагнути. Якщо взяти мету ЄЦБ 2%, то інфляція в Україні має знизитись і стабілізуватись на рівні, не вищому 3,5%. А це таки амбітне завдання.

Обмінний курс із початку повномасштабної війни зафіксовано на рівні 29,25 грн за долар. Щодо євро курс коливається, залежно від його котирувань відносно долара.

З очевидного, нам усім скоро прийдеться навчитися орієнтуватися на євро, а не на долар. Цей символічний момент не варто недооцінювати, оскільки він є одним із практичних втілень «євроцентричності».

Для виконання валютного критерію конвергенції Національному банку, після повернення до плаваючого курсу, доведеться уникати повторення сценаріїв 2019 та 2020 років (різка ревальвація — різка девальвація). Треба буде навчитись «плавати» за правилами.

Але найпроблемнішим для нашого НБУ буде, вочевидь, критерій щодо довгострокової відсоткової ставки. Фактично, він означає, що ставка за 10-річними ОВДП не повинна перевищувати ставку ЄЦБ більш ніж на 2 відсоткових пункти. А ставка ЄЦБ наразі становить… 0%.

Читайте також: Скільки реально заробляють на військових ОВДП та інші важливі деталі їхньої покупки

Виходить, для інтеграції до ЄС дохідність українських довгострокових ОВДП мала б знизитись до 2%. І як із цим узгодити наполегливі заклики НБУ до Мінфіну щодо необхідності «встановлення ринкових ставок за ОВДП» (в розумінні НБУ, це не менше 25%)?