За твердженням чиновників Нацбанку, всі наслідки нових послаблень вже враховані в прогнозному рівні золотовалютних резервів України: на кінець 2026 року їх розмір очікується на рівні близько $70 млрд. Нагадаю, що на 01 серпня обсяг ЗВР становив близько $51,2 млрд. Тобто, попри зростання попиту на валюту через розширення валютних можливостей населення та бізнесу, регулятор закладає сценарій їх зростання на кінець року ще в межах $14 млрд — переважно за рахунок зовнішньої фінансової допомоги наших західних партнерів.
Валютні послаблення для громадян: чому попит на валюту підскочить лише спочатку
Збільшується з 50 тис. до 200 тис. грн на місяць ліміт на купівлю безготівкової іноземної валюти. Крім цього, дозволяється у межах цієї суми купувати безготівкові банківські метали та іноземні цінні папери. Нацбанк не вказує, які конкретно іноземні цінні папери можуть купити громадяни, але на практиці фінмоніторинг банку обов'язково вимагатиме у вас не лише підтверджуючі документи щодо легального походження коштів на подібну купівлю, а й конкретні договори щодо купівлі цінних паперів іноземних емітентів, щоб уникнути виведення капіталів із країни через фіктивні придбання «сміттєвих» паперів за кордоном та інші схеми.
Зі 100 тис. до 200 тис. грн підвищується щоденний ліміт на зняття населенням готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном. Практика показує, що відразу після збільшення таких лімітів активізується зняття готівки. Новими можливостями починають користуватися громадяни, яким через низку причин необхідно було зняти великі суми. Наприклад, великий депозит доводилося знімати в декілька заходів, що, звичайно, було незручно тим самим вкладникам банків.
Але потім наші громадяни в Україні та за кордоном «звикнуть» до нових лімітів і відтік коштів у більших, ніж зазвичай, обсягах практично припиниться. Але на першому етапі банкам доведеться завозити до України більше готівкової валюти, щоб забезпечити цей ситуативний відтік коштів із рахунків клієнтів.
Нацбанк розширив можливості населення оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків. Зі 100 до 200 тис. грн збільшується щомісячний ліміт оплат населенням товарів, робіт, послуг та оренди житла за кордоном. Важливо те, що подібні розрахунки тепер можна робити не лише карткою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок через SWIFT із попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.
Це збільшить (особливо на першому етапі) кількість та обсяги подібних транзакцій українців. Тому казначействам банків доведеться враховувати зростання таких платежів при плануванні своїх залишків на валютних коррахунках фінустанов для забезпечення даних валютних проплат. Особливо на початку кожного місяця, коли за новостворених нацбанківських збільшених лімітів наші громадяни за кордоном оплачуватимуть свої рахунки за оренду житла на наступний місяць.
З огляду на те, що за кордоном перебувають, за різними оцінками, до 6,5 млн українців і значна частина з них живуть в орендованому житлі, обсяги подібних розрахунків можуть обчислюватися, за моєю оцінкою, сумами в десятки мільйонів доларів та євро в еквіваленті.
Паралельно з цим банки більше зароблятимуть за рахунок комісій при проведенні подібних операцій населення.
Нацбанк дозволив проводити оплату товарів, робіт та послуг за кордоном за допомогою переказів із валютного рахунку на рахунок отримувача через SWIFT із встановленням окремого щомісячного ліміту для таких операцій у межах 200 тис. грн. Це також на першому етапі додасть роботи казначействам, відділам коррахунків та бек-офісам банків щодо забезпечення валютної ліквідності та проведення подібних платежів громадянами. Потім клієнти банків-фізособи і самі банкіри «звикнуть» до цих, вже нових підвищених обсягів подібних операцій.
Щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн, який діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширено також і на можливість оплати оренди за межами України. За аналогією з пунктом 4 послаблень Нацбанку, в межах цього ж ліміту тепер можна здійснювати відповідні розрахунки не лише карткою, а й за допомогою переказів із валютного рахунку на рахунок одержувача через той самий SWIFT або аналогічні системи (крім тих, що підпадають під санкції РНБО або що належать рф).
Всі ці валютні послаблення для громадян будуть позитивно сприйняті ринком, але варто врахувати, що в моменти курсової турбулентності у світі та в Україні — за рахунок розширених обсягів лімітів, курс гривні як на готівковому, так і безготівковому ринку зазнаватиме більшого ситуативного тиску. Отже, для банківської системи та самого Нацбанку це вимагатиме ще більшого професіоналізму для максимального згладжування валютних коливань курсу всередині України. Але НБУ в умовах війни до цього вже не звикати, а самі банки вже довели, що здатні впоратися з подібними викликами. Тобто ситуація на валютному ринку залишиться під повним контролем Нацбанку.
Читайте також: Курсовий прогноз на 10−16 серпня: чи піде безготівковий долар вище 45 грн
Послаблення для бізнесу: до чого готуватися компаніям, які хочуть скористатися новими можливостями
Збільшено ліміти на зняття юридичними особами готівки:
- з гривневих рахунків у межах України — зі 100 тис. до 200 тис. грн на день;
- при використанні гривневих корпоративних карток за кордоном щомісячний ліміт підвищено до 140 тис. грн;
- із валютних рахунків в Україні та за кордоном можна щодня знімати готівкою в межах еквівалента 200 тис. грн, замість 100 тис. грн;
- підвищено до 400 тис. грн щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги із використанням гривневих корпоративних карток. Збережено можливість для юросіб без обмежень проводити аналогічні розрахунки з використанням валютних корпоративних карток.
Усі зазначені підвищення лімітів у результаті додадуть роботи казначействам банків щодо забезпечення таких операцій клієнтів у готівковій та безготівковій формах. За моїми розрахунками, запроваджені валютні послаблення для населення та вищеописані послаблення регулятора для бізнесу ситуативно додаватимуть на ринку до $400 млн-600 млн до тижневих обсягів попиту.
Навіть за наявного нині рівня валютних резервів у розмірі $51,2 млрд і за умови збереження до кінця цього року міжнародної фінансової підтримки України в запланованих розмірах, таке ситуативне додавання попиту на валюту на ринку не здатне «підірвати» курс і призвести до значної девальвації гривні.
Щоб стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни, НБУ також:
- поряд із чинним «донатним» запровадив «додатковий» ліміт. «Донатний» ліміт дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України. «Додатковий» ліміт формуватиметься за рахунок здійснених із 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків, отримувачем яких є військові частини ЗСУ та Нацгвардії України.
- внески, що формують «додатковий» ліміт, мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній «великої четвірки» та відповідними документами. На практиці бізнесу треба бути готовим, за наявності подібних операцій, до «щільнішої розмови» з підрозділами валютного контролю банку, що його обслуговує.
- компанії отримують можливість передавати свій «інвестиційний» та «додатковий» ліміти (або їхню частину) іншим юридичним особам, які входять до однієї бізнес-групи. «Інвестиційний» ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених із-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року. Підприємства, як і раніше, можуть проводити такі операції: репатріація дивідендів, закриття «старих» імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення рф, повернення «старих» зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ дозволив українським експортерам платити штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами щодо експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не може перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
НБУ вровадив ще низку послаблень та змін у частині репатріації дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу, переказу коштів у зв'язку з поверненням грантів державним, іноземним грантодавцям та ООН, купівлі валюти гарантами/поручниками за банківськими кредитами в іноземній валюті, а також розширив перелік операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями. Також врегульовано деякі нюанси валютних розрахунків щодо роботи з міжнародними організаціями.
Послаблення для фінсектора: іноземців мотивували вкладати кошти в українські банки
Моторному (транспортному) страховому бюро дозволено купувати іноземну валюту для виконання зобов'язань за міжнародними договорами автомобільного страхування «Зелена картка» .
З 1 вересня 2026 року банкам дозволено поступово при розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не включається до розрахунку. Фактично, регулятор дасть фінустановам можливість оперативніше закривати свої валютні ризики і розширить можливості для вкладення банками своїх валютних ресурсів в активні операції, в тому числі й кредитні.
Банки отримали можливість повертати нерезиденту залучені в нього кошти, як інструменти капіталу, у разі відмови в їх включенні до капіталу банку з боку НБУ. Проблематичність повернення таких коштів іноземним партнерам у разі, якщо Нацбанк не давав дозволу на такі вклади у той чи інший банк, реально стримувала багатьох потенційних іноземних інвесторів розглядати вклади в українські банки.
У результаті послаблення для фінсектора посилять можливість для банків та страхових компаній щодо мінімізації своїх валютних ризиків.
Крім того, при аналізі останніх послаблень на валютному ринку з боку Нацбанку варто врахувати чинник зростання цін та девальвацію гривні за останні роки. Це робило попередні ліміти як на зняття готівки, так і на купівлю валюти громадянами та компаніями вже неактуальними та проблематичними як для клієнтів банків, так і для самих фінустанов. Тому поточні послаблення регулятора — це не лише розширення можливостей для банків та їхньої клієнтури, а й приведення їх до поточних реалій економічного життя України.