Куди спрямують гроші
Наприкінці червня Кабмін оголосив про збільшення державних витрат на 448,8 млрд грн. Переважно кошти будуть спрямовані на військові потреби. Як пояснив міністр фінансів Сергій Марченко, це реакція на звернення Сил оборони, які провели перерахунок необхідного фінансування.
Як відзначає Марченко, додаткові витрати зумовлені еволюцією технологій, змінами у постачанні озброєння від ключових партнерів та загостренням бойових дій.
Передбачається, що левову частку коштів буде виділено Міноборони — 310,8 млрд грн. Далі йдуть МВС (84,1 млрд), ГУР і Мінстратегпром (по 4,5 млрд). Суттєво менші суми будуть виділені СБУ, УДО та Держспецзв’язку.
Окрім сектору оборони, 20 млрд грн спрямують до резервного фонду для непередбачених та невідкладних видатків, і ще 16,5 млрд — на потреби Мінцифри, Міносвіти та МОЗ.
Профінансувати ці видатки Кабмін планує з декількох джерел. Зокрема, на 147,5 млрд грн очікується збільшення доходів бюджету — завдяки ПДФО, податку на прибуток, коштам НБУ, дивідендам, акцизам тощо. Ще на 51,3 млрд планується зменшити інші видатки, і на 65,1 млрд скоротити платежі з погашення боргу.
Нас же у даному контексті найбільше цікавить залучення 184,9 млрд грн через внутрішні запозичення, адже додатковий випуск облігацій на таку суму матиме вплив на всю фінансову систему.
185 млрд — це мало чи багато
Для того, щоб зрозуміти обсяг додаткового залучення коштів, порівняємо його з ключовими показниками ринку ОВДП.
Номінальна вартість всіх ОВДП, що перебувають в обігу, становить майже 1,847 трлн грн. Таким чином, додатковий випуск становить близько 10% від загальної маси облігацій в обігу.
Бюджет на поточний рік передбачає випустити ОВДП на 579 млрд грн. Тобто нинішній «додрук» становить майже третину від запланованого на весь рік обсягу випуску облігацій.
На руках у фізичних осіб наразі перебуває облігацій на 95,3 млрд грн, а це лише трохи більше половини від додаткового випуску цінних паперів.
Хто купить стільки ОВДП
Попри те, що додатково на ринок впродовж цього року буде виведено велику кількість облігацій, експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», вважають, що проблем із пошуком покупців не виникне.
За словами старшого фінансового аналітика групи ICU Тараса Котовича, минулого року Міністерство фінансів залучило через ОВДП на 236 млрд грн більше, ніж погасило. Натомість за цьогорічним бюджетом, хоча й планувалося випустити цінних паперів на 579 млрд грн, але майже всі вони мали піти на погашення попередніх випусків. «Чистий» приріст залучених коштів становить лише 17 млрд грн.
На практиці це означає, що інвестори, отримавши виплати за облігаціями, спрямовують ці самі кошти на купівлю нових ОВДП. А тому Міністерству фінансів не треба особливо напружуватись, переконуючи їх вкладатись в ОВДП, значною мірою кошти ходять «по колу».
Крім цього, за словами Котовича, зараз на ринку не вистачає короткострокових інструментів, а тому для швидкого залучення коштів урядовці можуть запропонувати саме їх.
На переконання керівника проєктів та програм інвестиційного напряму Ощадбанку Сергія Ляшенка, основними покупцями нових випусків ОВДП можуть стати банки. Вони вже випереджають будь-яку іншу категорію інвесторів за обсягом облігацій у портфелях. Банки інвестували в них майже 853 млрд грн — 46% від загальної суми в обігу.
Річ у тім, що до 60% обов'язкових резервів банки можуть тримати в так званих бенчмарк-ОВДП (випуски, які банки можуть додавати до резервів, визначає НБУ). Наразі статус бенчмарк-облігацій мають 17 випусків цінних паперів.
Як відзначає Ляшенко, ці папери дуже затребувані банками, а тому, за потреби, відповідний статус може бути надано і новим випускам. «Також Міністерство фінансів може „пролобіювати“ в НБУ збільшення обсягу обов’язкових резервів, які можуть покриватися такими паперами, що забезпечить додатковий попит на них», — пояснює Ляшенко.
Банки матимуть можливість інвестувати в облігації завдяки великому обсягу коштів клієнтів на рахунках. Зараз їх 2,862 трлн грн, а на початку року було 2,822 трлн, тобто ця сума зросла на 40 млрд грн.
Допоможуть Мінфіну розмістити облігації і громадяни, попит яких на ОВДП стрімко йде вгору. Зараз їхній портфель державних цінних паперів становить 95,3 млрд грн, що майже на 17 млрд грн більше, ніж на початку року.
Якщо ми припустимо, що в другій половині року інтерес громадян до облігацій зростатиме тими ж темпами, то вони викуплять до десятої частини додаткових розміщень паперів.
Чи очікувати на зростання дохідності
На думку експертів, Міністерство фінансів зможе без особливих труднощів знайти покупців на облігації і без підвищення їх дохідності. Тому розраховувати на це не варто.
Ключовим чинником, який цього року впливатиме на відсотки за ОВДП, буде інфляція і, відповідно, облікова ставка НБУ.
На початку року ціни продемонстрували досить стрімке зростання. За підсумками травня, річна інфляція становила 15,9% у річному вимірі. Порівнюючи ж із попереднім місяцем, вона навіть відчутно прискорилася — тоді було 15,1%. Водночас в НБУ переконані, що вже влітку інфляція почне знижуватися, а до кінця року становитиме 8,7%, повернувшись до однозначного показника.
На цьому тлі, за результатами останніх засідань, регулятор залишив облікову ставку без змін на рівні 15,5%. Але, на переконання фахівців, коли почне фіксуватись зниження зростання цін, облікова ставка також піде донизу.
«Ми очікуємо, що НБУ перейде восени до циклу пом’якшення монетарної політики, тож знижуватиме облікову ставку, і це матиме прямий вплив на ставки за ОВДП. Мінфін прагнутиме знижувати ставки слідом за зміною облікової ставки» — говорить Тарас Котович.
Він припускає, що, у разі потреби, міністерство може знижувати дохідність облігацій повільніше, ніж це робитиме НБУ, що робитиме цінні папери привабливішими. Однак сподіватись на підвищення ставок за ОВДП від нинішнього рівня не варто.
За результатами аукціону з розміщення ОВДП, який відбувся 1 липня, дохідність гривневих паперів із погашенням у вересні наступного року склала 16,35%, у березні 2027 року — 17,1%, а найвища дохідність за облігаціями з погашенням у листопаді 2028 року — 17,8%.
На вторинному ринку можна придбати ОВДП із дохідністю до 18% — такі ставки за паперами із погашенням у 2028 році. За паперами, що будуть погашені орієнтовно через рік, можна розраховувати на 15−16%, залежно від продавця та конкретного випуску паперу.
Читайте також: Корпоративні облігації: як за рік змінилась дохідність, та чи вигідніші вони за ОВДП
Вирішуючи, чи варто купувати довгострокові облігації, потрібно зважати на свої інфляційні очікування. Якщо ви вважаєте, що зростання цін прискорюватиметься, то з ОВДП варто почекати, доки ставка підвищиться. А тим, хто поділяє думку Нацбанку про приборкання інфляції, варто зафіксувати дохідність.