Різниця між кризою та рецесією
Рецесія — це період тимчасового економічного спаду, що характеризується скороченням ВВП протягом 2-х кварталів поспіль, зниженням ділової активності та незначним збільшенням безробіття. У США рецесія офіційно визначається Національним бюро економічних досліджень.
Економічна криза — це глибший і триваліший спад, який може спровокувати дефляцію та високе безробіття (окрім випадків нафтової кризи у 1970 р. і боргової кризи).
Зазвичай, рецесія відбувається на завершальному етапі економічного циклу і часто свідчить про перехід до нового. Для початку відновлювального процесу зазвичай достатньо зниження ставок центрального банку та скорочення стимулів. Однак криза вимагає значних втручань, як-от фінансові пакети.
Прикладом структурного рішення є запровадження політики кількісного пом'якшення (QE) у відповідь на фінансову кризу 2008 року. Процес полягав у придбанні довгострокових цінних паперів (іпотечні та державні облігації) з метою стимулювання економіки. Це призвело до збільшення грошової маси, проте на повне відновлення необхідно багато часу.
5 криз у США: якими вони були
Коли економіка вступає до фази кризи, виникають певні події, які сигналізують про початок цього періоду. Вони закономірні та циклічні. Розглянемо ключові події, які сигналізували про кризу:
1. Велика депресія (1929−1939 рр.)
- Крах фондового ринку: 24 жовтня 1929 р. почався масовий обвал акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі. Цей день відомий, як «Чорний четвер», і став початком Великої депресії.
- Масові банкрутства банків: протягом перших років кризи закрилися безліч фінансових установ, що призвело до втрати довіри до банків та масового вилучення вкладів.
2. Енергетична криза (1970 рр.)
- Зростання цін на нафту: у 1973 р. країни ОПЕК запровадили ембарго на постачання нафти до США та деяких інших держав, що призвело до різкого зростання цін на паливо та енергетичної кризи.
- Зниження промислового виробництва: високі ціни на енергоносії призвели до зниження промислового виробництва та економічного спаду.
3. Доткомівська бульбашка (2000−2001 рр.)
- Обвал акцій інтернет-компаній: на початку 2000 р. акції переоцінених наприкінці 1990-х рр. доткомів почали різко падати. Це призвело до масових збитків для інвесторів і початку рецесії.
- Скорочення інвестицій у технологічний сектор: компанії почали різко скорочувати інвестиції в технологічний сектор, що призвело до уповільнення зростання та економічного спаду.
4. Світова фінансова криза (2007−2008 рр.)
- Крах іпотечного ринку: у 2007 р. почали зростати дефолти за субстандартними іпотечними кредитами, це призвело до краху іпотечного ринку та проблем у фінансових інститутах.
- Банкрутство Lehman Brothers: 15 вересня 2008 р. один із найбільших інвестиційних банків оголосив про закриття, що спричинило паніку на світових ринках і призвело до глобальної фінансової кризи.
5. Пандемія COVID-19 (2020 рр.)
Період пандемії спричинив як економічну рецесію, так і економічну кризу. Він поєднував у собі значне короткострокове зниження економічної активності та довгострокові структурні проблеми й дисбаланси. Це вимагало масштабного державного фінансування, а також субсидування споживачів і підприємств.
Розуміння природи рецесій і криз, а також їхніх відмінностей, допомагає інвесторам краще готуватися до майбутніх економічних викликів.
Як економіка сигналізує про рецесію
На наближення рецесії вказують економічні сигнали. Серед основних:
Інверсія кривої дохідності. Вона відбувається, коли прибутковість довгострокових облігацій стає нижчою, ніж короткострокових. Історично, цей показник передував більшості рецесій у США.
Падіння споживчої довіри. Населення витрачає менше грошей, що призводить до зниження попиту на товари та послуги. Це є важливим індикатором спаду, що наближається.
Індекс провідних економічних показників. Leading Economic Index, (LEI) є важливим інструментом для прийняття рішень у стратегії інвестування. Він містить набір ключових економічних індикаторів: рівень зайнятості, нові замовлення на товари, обсяги будівництва та інші чинники, які мають тенденцію віщувати фінансові зміни. Значне і тривале зниження LEI часто передує рецесії, тоді як його зростання може вказувати на відновлення.
Зниження індексу ділової активності (PMI) у виробничому секторі. PMI нижче 50 може бути сигналом наближення рецесії.
Зниження ВВП. Валовий внутрішній продукт (ВВП) вимірює загальну економічну активність країни. Зниження цього показника протягом 2-х кварталів поспіль є однією з найочевидніших ознак рецесії.
Навчися ефективно управляти особистими фінансами вже за 14 днів із Академією Мінфіну
Зростання безробіття — важливий індикатор, який вказує на скорочення ділової активності та проблемні економічні умови. У 2008 році, під час глобальної фінансової кризи, кількість непрацевлаштованого населення в США зросла до 10%, що стало одним із сигналів економічного падіння.
Зниження промислового виробництва. Менша продуктивність та уповільнення ділової активності можуть вказувати на початок економічного спаду. Цей індикатор відображає скорочення попиту на товари та послуги.
Падіння фондового ринку. Різкі падіння індексів, як-от S&P 500 і Dow Jones, можуть бути провісниками економічної кризи.
Рівень заощаджень у населення. Один із найважливіших показників стану економіки. Якщо населення має низький рівень заощаджень, це може сигналізувати про наближення рецесії. Важливо розібратися, чому це сталося: можливо, перед цим існувала інша структурна проблема, яка негативно вплинула на здатність відкладати гроші. Низький показник заощаджень може вказувати також на те, що економіка вже перебуває в стадії рецесії через падіння доходів та/або зростання витрат.
Зростання банківських резервів і прострочених кредитів. Зазвичай перед рецесією може з'явитися якісний сигнал, який можна виявити тільки під час аналізу банківських звітів. Він складається з двох метрик:
- Зростання банківських резервів.
- Збільшення прострочених кредитів терміном понад 3 місяці, та стрімке зростання рівня дефолтів.
Проте є важлива деталь: варто аналізувати винятково найбільші 20 банків країни, оскільки регіональні або малі банки можуть зазнавати проблем окремих секторів або регіонів.
Рецесія може перейти в кризу. А от криза утворюється різко. Рецесія — це завершальна фаза бізнес-циклу, тоді як криза виникає через розрив бульбашки й відбувається злам економіки. З цієї причини рецесію можна передбачити заздалегідь, а структурну кризу — ні. Саме рецесія може виявити приховану бульбашку.
Як захищати активи під час кризи
Під час економічних криз ключовим завданням є грамотне управління активами для їхнього збереження та зниження втрат. Важливо використовувати рейтингову шкалу під час підбору активів і за потенційного ризику уникати всіх класів нижче A-. Водночас важливо розглядати та дотримуватися декількох варіантів хеджування портфеля, основні серед них:
Диверсифікація портфеля
Диверсифікація передбачає розподіл інвестицій серед різних класів активів (не варто узагальнювати з диверсифікацією всередині класу), як-от акції, облігації, нерухомість і золото. Під час фінансової кризи 2008 р. інвестори, які тримали частину своїх коштів в облігаціях і золоті, зазнали менших збитків, порівнюючи з тими, хто повністю тримав капітал в акціях.
Опціони
Використання опціонів для хеджування портфеля дає змогу зафіксувати певний рівень цін і захиститися від різких падінь, особливо опціони put. Інвестори можуть придбати їх на свої акції, щоб захиститися від потенційного падіння вартості. У разі зниження цін, прибуток від опціонів компенсує збитки.
Інвестування в захисні активи
Золото і державні облігації відомі, як захисні активи, які часто зберігають або збільшують свою вартість під час економічної нестабільності (з поправкою на стимули).
Кеш і ліквідні активи
Формування частини портфеля з готівки або ліквідних активів, як-от короткострокові державні облігації, дає змогу швидко реагувати на зміни ринку та вигідно купувати. Воррен Баффетт відомий тим, що тримає значні суми в готівці та короткострокових облігаціях, щоб бути готовим до ринкових можливостей під час кризи.
Не інвестувати в компанії з великими боргами або при проведенні додаткової емісії акцій
Слід уникати активів, які мають підвищену ймовірність додаткової емісії, оскільки під час рецесії або кризи ваша частка буде розмита. Цей процес допоможе компанії вижити, проте збитки від такої діяльності не завжди зможуть відновити акціонери.
Інвестування в стабільні компанії
Активи цих компаній зазвичай краще дають раду економічними спадами. Серед стабільних бізнесів — компанії, які займаються виробництвом продуктів харчування та ліків.
Читайте також: Нові тренди фондового ринку: навіщо Amazon, Microsoft і Alphabet вкладаються в ядерку
Що краще інвестор розуміє економічні процеси та вміє розпізнавати сигнали, то підготовленішим він буде до будь-яких змін на ринку.