Серед внутрішніх чинників варто відзначити завершення звітного періоду, а також наступний за цим «ефект першого дня нового місяця». До кінця жовтня залишається лише 4 робочі дні, і бізнесу доведеться активізувати свої господарські розрахунки з українськими та зовнішніми контрагентами до закінчення місяця.
Це традиційно збільшить активність на валютному міжбанку. Експортери збільшать обсяги валютного виторгу, який продається, щоб закрити свої фінансові операції в гривні. А імпортерам потрібно більше валюти, щоб сплатити свої контракти з іноземними постачальниками.
Оскільки на нашому міжбанку відчувається стабільний дефіцит валютної пропозиції, то різницю доведеться закривати Нацбанку за рахунок інтервенцій. У результаті посилиться залежність офіційного та ринкового курсу долара від цінників таких нацбанківських інтервенцій, оскільки вони становитимуть, за моїм прогнозом, до 45−70% від щоденних обсягів торгів.
Після завершення звітного періоду, в перший робочий день листопада, активність на міжбанку традиційно знизиться, оскільки клієнтам банків необхідно буде підбити перші підсумки періоду, що завершився, і визначитися з планами і завданнями на новий період. Це зменшує активність експортерів та імпортерів у перший день будь-якого звітного періоду. Але вже наступного робочого дня валютний ринок увійде до свого звичайного ритму.
Серед інших внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливають на настрої валютного ринку, варто зазначити:
- обстановку на фронтах,
- новини від наших міжнародних партнерів щодо фінансової допомоги, її графіків та обсягів,
- дані щодо розмірів ЗВР України,
- статистику валютного ринку та інші економічні показники нашої економіки, які Держстат, Мінфін та Нацбанк зазвичай публікують у першій декаді кожного місяця.
Попри те, що у жовтні Нацбанку доводиться масовано розпродавати долар для підтримки курсу гривні на міжбанку, надходження від МВФ та інших західних партнерів можуть найближчим часом перекрити всі ці витрати ЗВР.
Нагадаємо, що Україна 23 жовтня отримала черговий транш фінансування на суму $1,1 млрд (834,9 млн СДР) від МВФ. Окрім цього, частину фінансування (загальну суму опублікує на початку листопада Нацбанк) нам надано іншими західними партнерами.
Загалом це дозволить утримувати золотовалютні резерви на достатньому рівні, що зрештою полегшить Нацбанку завдання в частині підстрахування гривні на міжбанку.
Зрушив «із мертвої точки» та перейшов до практичної площини процес отримання Україною коштів від Європи та США за рахунок «заморожених» російських активів.
Нагадаю, що Міністр фінансів України Сергій Марченко та міністр фінансів США Джанет Єллен 23 жовтня у Вашингтоні підписали спільну заяву, якою зафіксували домовленість про надання Україні $20 млрд. Виділення цих коштів є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7. Причому з'явилася й довгоочікувана конкретика у графіку отримання цих коштів. Очікується, що США профінансують позику не пізніше 31 грудня 2024 року.
Важливо також і те, що загальний обсяг фінансування, який Україна отримає в рамках ERA, складе $50 млрд. З огляду на запропонований урядом США обсяг фінансування в $20 млрд, макрофінансова допомога від ЄС буде меншою за раніше озвучені Європою 35 млрд євро.
Суму буде узгоджено, з огляду на запропоноване фінансування іншими країнами G7. За словами міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера, за такого фінансування з боку США, підтримка з боку ЄС складе близько 18 млрд євро (приблизний еквівалент $20 млрд). При цьому для підстрахування ЄС затвердив можливість надання кредиту в рамках ERA у розмірі до 35 млрд євро.
Тобто з боку європейців фінансова підтримка України має запасні варіанти, які можуть бути задіяні у разі потреби. Додатково наша країна отримає фінансування від Канади, Великобританії та Японії обсягом до $10 млрд.
Всі ці вливання дозволять Нацбанку досить спокійно закривати дефіцит валюти на міжбанку і, таким чином, утримувати курс гривні щодо долара на прийнятному для НБУ та Мінфіну рівні. А це дуже важливе посилання всьому нашому валютному ринку щодо стабільності курсу гривні.
Опосередковано на поведінку всіх учасників валютного ринку впливають й наші законодавці. Останні рішення Верховної Ради щодо збільшення податків та зборів (документ досі перебуває на підписі у Президента) торкнуться майже всього вітчизняного бізнесу — від банківського та промислового до торгівлі та агросектору.
Читайте також: Підвищення військового збору: чи банк може стягнути його з вкладника заднім числом
Українському бізнесу доведеться перегрупувати свої фінансові ресурси, щоб забезпечувати гривнею майбутні бюджетні платежі, що зросли. Накопичити такі ресурси для майбутніх податкових проплат швидко зможуть далеко не всі компанії. Це змусить їх перегрупувати свої фінансові потоки заздалегідь та накопичувати гривню для цих операцій. У результаті підвищена потреба у гривні під майбутні бюджетні платежі у бізнесу підстрахує курс нацвалюти на валютному ринку вже з кінця жовтня та у листопаді.
Крім того, 31 жовтня відбудеться засідання Правління НБУ щодо облікової ставки та грошово-кредитної політики. На тлі зростаючої інфляції від Нацбанку цього разу не чекають на зниження облікової ставки. А ось внести зміни до валютних послаблень посадовці цього разу можуть. Можливі зміни у правилах роботи на валютному ринку — зараз головне питання для всіх учасників валютного та фінансового ринків України.
За євро додасть напруженості на українському валютному ринку ситуація довкола пари євро/долар на зовнішніх майданчиках у міру наближення до фінішу президентських перегонів у США (5 листопада) і наступного за виборами засідання Федрезерва США (7 листопада). На тлі таких подій валютні ралі за парою євро/долар і, відповідно, підвищена волатильність євро щодо гривні гарантовані.
З огляду на усі перераховані вище внутрішні та зовнішні чинники, цей тиждень в Україні на валютному ринку відрізнятиметься підвищеною турбулентністю як за курсом долара, так і за курсом євро. При цьому Нацбанк має зараз всі механізми та можливості для згладжування потенційних курсових коливань за рахунок активнішого та оперативнішого проведення необхідних інтервенцій на ринку.
Якщо ж Нацбанк ігноруватиме злети котирувань, що зароджуються протягом торгових сесій цього тижня, і не почне вчасно гасити зростання коливань на міжбанку за доларом, це призведе до суттєвої волатильності ринку вже з 29 до 31 жовтня, коли активність клієнтів перед кінцем місяця буде максимальною.
Прогноз курсу долара та євро на 28 жовтня — 1 листопада
Міжбанк
Нацбанк залишиться основним продавцем долара на міжбанку, закриваючи щодня від 45% до 70% від загального обсягу торгів. За моїми розрахунками, цього тижня він витратить на це від $620 млн до $810 млн.
Найактивнішими днями на міжбанку буде період з 29 до 31 жовтня, коли клієнти банків закриватимуть свої основні обсяги розрахунків після закінчення місяця з внутрішніми та зовнішніми контрагентами. «Найтихішим» днем буде 1 листопада завдяки ефекту першого дня місяця.
На період із 28 жовтня до 1 листопада я прогнозую коридор за парою євро/долар в межах від 1,077 до 1,089 долара за євро.
Котирування долара на міжбанку цього тижня, за моїм прогнозом, перебуватимуть у межах коридору від 41,10 до 41,55 грн. У цьому випадку через перерахунок пар євро/долар і долар/гривня курс євро на торгах перебуватиме в межах коридору від 44,26 до 45,25 грн.
Готівковий ринок
Більшість обмінників фінкомпаній та банків виставлятимуть спред за доларом у межах від 20 до 25 копійок та євро — в межах від 20 до 30 копійок.
Курс купівлі та продажу готівкового долара в банках перебуватиме в межах від 40,85 до 41,70 грн, а в обмінниках фінкомпаній — в межах від 41,10 до 41,65 грн.
Курс готівкового євро в банках перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 44,10 до 45,55 грн. А в обмінниках фінкомпаній цей коридор перебуватиме в межах від 44,25 до 45,45 грн.