«Не заходять як судна під завантаження зернових на експорт, так і інші кораблі, у тому числі з імпортом, який прямує до нашої країни. Як буде далі — поки що незрозуміло», — розповів «Мінфіну» Олександр Лазарєв, голова координаційної ради Європейської бізнес-асоціації в Одесі та співголова Митного комітету ЄБА.
І хоча трейдери та влада шукають альтернативні логістичні маршрути для вивезення врожаю, Мінекономіки вже спрогнозувало, що навіть втрата третини зернових потужностей одеських портів може зменшити валютний виторг від агроекспорту приблизно на 900 млн щомісяця, — зазначив голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні.
За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, недоотримання валютного виторгу може становити від $0,5 до $1,5 млрд на місяць, залежно від того, як розвиватимуться події далі.
«Це означає, що пропозиція валюти на міжбанку може скоротитися на 10−30% на день. Щоденний обсяг долара, що виставляється на продаж, становить близько 250 млн. Навіть мінус $25 млн — це вже серйозний виклик для ринку, не кажучи вже про нестачу $75 млн. Щоб закрити цю діру, Нацбанку доведеться збільшити обсяг валютних інтервенцій. Чи має він таку можливість? Так, зараз має — золотовалютні резерви цілком дозволяють це робити. Але якщо „експортна криза“ затягнеться, не виключено, що регулятор в якийсь момент ухвалить рішення послабити гривню», — вважає Шевчишин.
Читайте також: Чи зможе росія провести економічну блокаду України
Як українські порти стали «заблокованими»
Обстановка в портах Великої Одеси загострювалася декілька тижнів поспіль.
Ворог завдав масованих ударів по нашій портовій інфраструктурі та суднам. Це призвело до різкого зростання страхових премій, а також перебоїв із закупівлями зерна і, як наслідок — зниження цін на нього на внутрішньому ринку.
За словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, страхові премії зросли вп'ятеро. Окрім того, команди іноземних судів почали вимагати доплат за ризики. Це різко знизило прибутковість фрахту для судновласників.
Удари по терміналах та зниження морського трафіку змусило трейдерів зменшити закупівлю зерна.
Як каже голова Спілки українського селянства Іван Томіч, на півдні країни зараз масово збирають зерно нового врожаю, причому загальний вал навіть вищий, ніж торік.
Але продавати урожай фермерам важко. «Ціни немає. Попри те, що світові цінники на зерно зараз зашкалюють, українським аграріям пропонують менше, ніж минулого сезону. І це при тому, що за останній рік зросла вартість пального, засобів захисту рослин, добрив, тобто збільшилася собівартість зерна», — розповів Томіч.
Минулого тижня ситуація у портах ще більше ускладнилася. Про тимчасове припинення роботи в Чорноморському порту заявила велика контейнерна компанія Maersk (вантажі переправлятимуться на румунську Констанцу). Окрім того, про зупинення своєї операційної діяльності на території Одеської області повідомила група компаній Allseeds. Також було вражено індійське суховантажне судно і загинули люди. Саме ці чинники стали вирішальними для іноземних судновласників, змусивши їх остаточно відмовитися від заходу до українських портів, — каже Пендзін.
За словами міністра агрополітики Тараса Висоцького, рішення призупинити заходи ухвалили самі судновласники, держава жодних обмежень на рух судів не ухвалювала.
Він додав, що уряд працює над рішеннями, які мають допомогти бізнесу відновити судноплавство, але їхні деталі не розкрив.
Олег Пендзін додав, що, найімовірніше, урожай у новому сезоні транспортуватиметься за тією ж схемою, як і під час блокади морського коридору на початку війни.
«Спочатку на Рені авто або залізничним транспортом, потім — перевантаження на баржі і транспортування до румунської Констанци, а звідти — маршрутами на суховантажах. Проблем тут декілька. По-перше, цінник. Альтернативна логістика набагато дорожча за морську, оскільки доведеться декілька разів перевантажувати продукцію. Це може ще більше обвалити закупівельні ціни на зерно на внутрішньому ринку — у результаті постраждають аграрії.
По-друге, через зниження рівня води річковий шлях також на сьогодні є проблемним, оскільки не дозволяє повноцінно завантажувати баржі. Через ЄC, нагадаю, українське зерно вивозитись не може, навіть транзитом. Чи піде Європа нам на поступки у цьому питанні — поки що незрозуміло", — каже Пендзін.
Мінус 30% із експорту?
За підсумками першого півріччя 2026 року, українські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів. При цьому через активізацію ворожих атак вже на середину липня Асоціація аграріїв України повідомляла, що країна втратила близько третини своїх можливостей з експорту зерна через ключові чорноморські порти.
Голова компанії Spike Brokers Олександр Соловей зазначає, що пропускна спроможність залізничного транспорту становить приблизно 1,2 млн тонн на місяць, автомобільного — близько 600 тисяч тонн, а дунайського кластера — близько 2,5 млн тонн. Тобто «альтернативний варіант експорту» може забезпечити перевезення 4,4 млн тонн зерна на місяць.
Для порівняння: у червні 2026 року через порти відвантажили на експорт близько 3,5 млн тонн. А до активізації атак морем вивозили в окремі періоди до 6 млн тонн зерна на місяць. Тобто, теоретично, альтернативні маршрути можуть взяти на себе портові вантажі, але повністю всі обсяги не перекриють. При цьому озвучений логістичний потенціал можна реалізувати, лише якщо весь механізм працюватиме «як годинник».
Що зовсім не гарантовано, з огляду на регулярні атаки на залізничну інфраструктуру та черги на кордонах. Крім того, як каже Пендзін, у «високий сезон», коли через Констанцу активно вивозитиметься румунський урожай, українському зерну доведеться «стояти у загальній черзі». Тому, на практиці, як кажуть експерти, альтернативна логістика може «базово» забезпечити експорт лише 2 млн тонн зерна. Що набагато менше за ті обсяги, які вивозилися через морський коридор.
Експертам поки важко сказати, наскільки насправді може скоротитися експорт українського зерна, все залежатиме від того, як довго триватиме «морська блокада», як спрацюють альтернативні маршрути тощо. Попередньо говорять про загрозу зниження експорту до 30% і більше. Що може зменшити валютні надходження до України на близько $900 млн на місяць. Для порівняння: за тиждень, з 13 до 17 липня, Національний банк для підтримки курсу гривні продав на міжбанківському ринку валюту на $1 074,31 млн. Міжнародні резерви України станом на 1 липня 2026 року, за попередніми даними, склали $51,3 млрд.
Шевчишин каже, що, залежно від того, як розвиватиметься ситуація далі, валютний виторг від продажу зерна на зовнішні ринки може скоротитися на суму від $0,5 до $1,5 млрд на місяць.
Як це вплине на курс долара України?
Читайте також: Крихке відновлення: що відбувається з українською економікою
Що буде з курсом: експерти назвали сценарії
Ексміністр економіки України Богдан Данилишин розповів «Мінфіну», що для валютного ринку ключовою буде тривалість перебоїв із експортом.
«Пауза на декілька днів чи тижнів переважно означатиме зміщення валютних надходжень у часі: вантажі накопичуватимуться, а частину потоків зможуть переорієнтувати на дунайські порти, залізницю та сухі порти. Але ці маршрути мають меншу пропускну спроможність і є дорожчими. За такого сценарію НБУ може компенсувати тимчасове зменшення пропозиції валюти інтервенціями, тому різкої девальвації гривні тільки через коротку паузу може і не статися», — зазначив Данилишин.
За словами Шевчишина, якщо валютний виторг зменшиться на 500 млн на місяць, то пропозиція валюти впаде на 10% на день. Якщо ж на 1,5 млрд — то на 30%.
«Щоденна пропозиція валюти становить близько $250 млн, відповідно, вона може скоротитися на суму від 24 до 75 млн.
Це досить велика «діра», але Нацбанк може перекрити її за рахунок збільшення обсягу валютних інтервенцій — така можливість у регулятора на сьогодні є", — додав експерт.
Але ситуація може змінитись, якщо проблеми з експортом зерна затягнуться.
«Якщо обмеження триватимуть декілька місяців, частина експорту буде вже не відкладеною, а фактично втраченою. Це означатиме зменшення продажу валюти експортерами, погіршення торговельного балансу, подорожчання фрахту та страхування, а також проблеми з обіговими коштами для аграрних та промислових підприємств.
Вразливість посилює вже існуючий товарний дефіцит: у другому кварталі 2026 року Україна імпортувала товарів на $25,9 млрд, тоді як експортувала на $10,9 млрд. Тобто додаткове скорочення експорту поглиблюватиме структурний дефіцит валюти", — зазначив Данилишин. «Інакше кажучи, погано стане вже всій економіці», — додав Забловський.
Водночас, за словами Данилишина, зниження експорту не транслюється у курс гривні один до одного.
«На валютний ринок також впливають обсяги імпорту, бюджетні витрати, міжнародне фінансування, очікування населення та бізнесу. Станом на 1 липня міжнародні резерви України становили $51,3 млрд і покривали 5,2 місяці майбутнього імпорту. Це дає НБУ достатній запас для згладжування короткострокових коливань у межах режиму керованої гнучкості. Але тривала портова криза вимагатиме дедалі більших валютних інтервенцій і створюватиме стійкий тиск на поступове ослаблення гривні, особливо, якщо вона збігатиметься з затримками міжнародної допомоги або високим попитом на імпорт», — пояснив «Мінфіну» Богдан Данилишин.
Тобто короткострокова пауза — це насамперед затримка валютного виторгу. Багатомісячне обмеження морського експорту — це реальне скорочення річних валютних надходжень, посилення девальваційного тиску і додатковий інфляційний ризик", — підсумував Данилишин.