У країні «застрягли» величезні обсяги зерна, через що вже назріває дефіцит сховищ, а закупівельні ціни впали вдвічі. Аграрії скаржаться, що змушені продавати врожай собі в збиток, і заявляють про скорочення площ під осінню посівну. Тобто виник ще й ризик зниження майбутнього врожаю у 2027 році.
Валютний виторг від агроекспорту поки що падає не так стрімко, як фізичні обсяги поставок, — рятує зростання світових цін на продовольство. Проте, за підсумками серпня, доходи від сільськогосподарського експорту впали на чверть, і експерти не виключають, що мінус у торгівлі агротоварами може зростати.
Експерти кажуть, що провал за валютними надходженнями від аграрного експорту може стати ударом для всієї економіки та валютного курсу.
Зерно «застрягло» в країні, ріпак у ЄС злетів
У серпні на експорт пішло всього близько 2,15 млн тонн основних груп сільськогосподарських товарів, що на 41,5% менше, ніж у липні. Цей результат став найгіршим місячним показником із початку року. Такі дані наводить Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
Найбільше просіли постачання зернових культур. За підсумками серпня, вдалося вивезти лише 988 тисяч тонн, що у 2,7 раза менше, ніж у липні. У групі зернових найгірша ситуація з експортом кукурудзи та ячменю. Так, кукурудзи на зовнішні ринки продали 305,7 тисяч тонн, це в 4,2 раза менше, ніж у липні. Ячменю експортували 68,7 тисяч тонн, або в 4,3 раза менше, ніж місяцем раніше. Постачання пшениці обвалилися на 73% і ледве перевищили мільйон тонн.
В українському агроекспорті йде заміщення зернових олійними. Вони дорожчі і тому вигідні для експортерів. Плюс — щодо олійних немає таких обмежень у ЄС, як щодо зерна, яке, нагадаємо, через деякі європейські країни не можна провозити навіть транзитом.
У результаті у серпні на експорт пішло майже 330 тисяч тонн олійних, що у 3,7 раза більше, ніж у липні. А постачання ріпаку взагалі злетіло з 19,4 тисяч тонн у липні до 292,3 тисяч у серпні — тобто у понад 15 разів.
Водночас експорт соняшникової олії падає: минулого місяця вона скоротилася на 14% — до 279,3 тисяч тонн. Провальний серпень суттєво погіршив річні показники українського агроекспорту.
«З початку року до 28 серпня Україна поставила на зовнішні ринки близько 3,5 млн тонн зернових та зернобобових, що на 12,3% менше, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Найбільше скорочення за пшеницею — її експорт упав на 38%, порівнюючи із січнем-вереснем 2025 року.
Окрім закриття морського коридору, удару по експорту пшениці завдало рішення Туреччини закрити імпорт пшениці, щоб захистити місцевих фермерів. Тому нашим трейдерам довелося різко переорієнтуватися на інші напрями", — розповів «Мінфіну» голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Рекордний обвал агроекспорту в серпні підтвердив найгірші побоювання експертів про те, що альтернативні маршрути, які постачальники намагаються задіяти з моменту блокади чорноморських портів, не можуть впоратися із навантаженням.
Однією з причин стало, зокрема, обмілення Дунаю, що не дозволяє відправляти в дунайські порти (насамперед румунську Констанцу) потрібні обсяги продукції.
Але є й інші труднощі.
«Україна має необхідну інфраструктуру та флот, але фактичні можливості дунайського коридору обмежуються дефіцитом кваліфікованих членів екіпажів. Частково брак кадрів пояснюється процедурними нюансами — фахівці, яким необхідно пройти перекваліфікацію, не можуть це зробити оперативно.
У результаті судновласники, маючи флот, не можуть укомплектувати екіпажі та виводити на рейси додаткові судна. Проблему можна вирішити, запустивши перехідний механізм отримання кваліфікаційних документів для фахівців річкового флоту. Це дозволить збільшити обсяги перевезень до 100 тисяч тонн на місяць", — розповіли в компанії «Нібулон».
Там додали, що вони готові додатково задіяти на Дунаї 12 буксирів, але якщо вирішиться питання перекваліфікації та оформлення документів для фахівців. Голова Спілки українського селянства Іван Томич уточнив «Мінфіну», що альтернативні експортні маршрути дозволять вивезти лише третину запасів зерна, які є в Україні, тоді як 70% «застрягли в країні».
Читайте також: Ціни виробників злетіли на 42,5%: якими будуть цінники у магазинах
Обвал цін та загроза для врожаю-2027
За словами Івана Томича, зерновий ринок в Україні перебуває на порозі масштабної кризи.
«Не відчувається жодного руху. Закупівлі йдуть дуже повільно, а ціни, порівнюючи з тими, що були на початку жнив, впали вдвічі. Трейдери готові купувати пшеницю з полів лише по 4 тисячі гривень за тонну. На елеватор можна здати за 6 тисяч гривень за тонну — у цьому ціннику вже враховано ПДВ. Але це однаково дуже мало. Собівартість тонни пшениці, залежно від регіону та господарства, цього сезону коливається від 6 до 7 тисяч гривень. Тобто продавати новий урожай зараз можна лише у мінус», — розповів «Мінфіну» Томич.
При цьому багато господарств змушені віддавати зерно покупцям навіть «за копійки», оскільки є проблеми з його зберіганням, плюс — потрібен оборотний капітал.
За даними міністра сільського господарства Тараса Висоцького, в Україні назріває дефіцит сховищ для зерна. Їх може не вистачити приблизно для 11 тисяч тонн продукції. Пік дефіциту площ очікується до листопада, коли потрібно буде вирішувати питання із зберіганням кукурудзи (поки що її врожай не зібрали). Профільне міністерство пропонує вирішувати проблему за рахунок тимчасових сховищ — так званих «зернових рукавів», які можна розміщувати прямо на полях. Але таких конструкцій у достатній кількості також немає. З проханням допомогти із їхніми постачаннями Україна вже звернулася до ЄС.
Томич каже, що «зернова криза» може суттєво зіпсувати показники осінньої посівної. За термінами вона вже стартувала, але багато господарств не поспішають виводити техніку на поля, оскільки не розуміють, скільки озимих сіяти, і посівні площі під озимими можуть скоротитися на 20−30%.
Міністр сільського господарства Тарас Висоцький також говорить про скорочення посівів, найбільше можуть зменшитись площі під озимою пшеницею. Водночас площі під озимим ріпаком аграрії, навпаки, можуть розширити.
Але, у будь-якому разі, тенденція скорочення посівних площ — це тривожний дзвінок для галузі. Адже, наприклад, основний урожай пшениці закладається саме восени, оскільки навесні ярими сортами засіюють значно менше, ніж озимими.
Це означає, що є ризик скорочення врожаю пшениці наступного року.
Томіч каже, що багато невеликих фермерських господарств можуть взагалі переорієнтуватися на овочі, ягоди та садівництво, оскільки таку продукцію можна продавати у великих обсягах на внутрішньому ринку.
Поки що в грошах втрачаємо менше, ніж в обсягах постачань
Експорт агропродукції — це один із основних каналів надходження валютного виторгу до країни. Тому зниження поставок на зовнішні ринки та ризики щодо майбутнього врожаю — поганий знак для української економіки та пряма загроза стабільності валютного курсу.
За словами Забловського, поки що в грошах Україна втрачає на агроекспорті менше, ніж в обсягах. «Фізичний обсяг агроекспорту скоротився у серпні майже вдвічі. Водночас валютний виторг знизився лише на чверть — з 1,42 млрд доларів до 1,06 млрд», — каже експерт.
Головна причина — зростання цін на продовольство на світових біржах. На біржі Чикаго тонна пшениці коштує вже майже 290 доларів, а на європейських майданчиках котирування на неї становлять близько 240 євро.
Для порівняння: на початку осені 2025 року котирування не перевищували 225−235 доларів за тонну. Але, якщо Україна й надалі знижуватиме обсяги експорту агропродукції, валютний виторг падатиме, попри зростання світових цін.
Читайте також: Чому українці зараз відкладають гроші «під матрац» і чи варто скуповувати валюту
Як це може вплинути на курс долара ?
Активне обстріл росією логістичних об'єктів і знищення товарних запасів багатьох великих експортерів створить додатковий тиск на курс вже найближчим часом.
Зниження надходження валютного виторгу (навіть частково компенсоване зростанням світових цін на продукцію аграріїв) у поєднанні зі зростанням попиту на валюту з боку імпортерів (а це і є в значній частині великі торговельні мережі, що постраждали зараз від російських обстрілів) додасть, за моїми розрахунками, сукупно до $0,8 млрд-1,2 млрд щомысячного попиту на валюту — щонайменше у вересні-листопаді цього року.
І закривати цей дефіцит доведеться Нацбанку. Ключовим чинником, який зараз формує міжбанківський курс в Україні, є проведення інтервенцій регулятора з продажу долара для підтримки гривні. З огляду на загальні макроекономічні показники України, а також негативну інфляційну динаміку (а цінова стабільність — це один із мандатів регулятора, який входить до зони його відповідальності), НБУ доведеться зараз ще більше втручатися у торги, щоб не допустити значного зростання курсу.
Тому я очікую, з одного боку, подальшого зростання обсягів інтервенцій Нацбанку — щотижня в межах $1,1 млрд-1,5 млрд із виходом на обсяг інтервенцій у вересні-листопаді 2026 року на цифри близько $5,5 млрд-6,8 млрд щомісяця.
Валютні інтервенції НБУ
Паралельно з цим НБУ все ж таки буде змушений і надалі поступово девальвувати гривню щодо долара до рівнів, близьких до закладених до бюджету 2026 року (середній розрахунковий курс долара на рівні 45,7 грн/дол.), а найімовірніше — до реального рівня близько 46−46,4 грн/дол. до кінця року.
За моїми прогнозами, із цієї величини зростання курсу «внесок» саме поточної ситуації з блокуванням портів, зруйнованою логістичною інфраструктурою, втратами аграріїв та ритейлерів становитиме додаткові 25−35 копійок на доларі. Крім того, динаміка курсу долара ще сильніше залежатиме від своєчасного та повного надходження зовнішньої фінансової допомоги Україні від наших західних партнерів.
Не виключаю, що Нацбанку, який нещодавно прогнозував зростання золотовалютних резервів України до рівнів близько $70 млрд до кінця року, тепер доведеться переглянути цей прогноз до реальніших $58 млрд-61 млрд на кінець року.
Крім того, останнє рішення Нацбанку, яке набуло чинності з 26 серпня цього року, про тимчасове збільшення зі 120 до 150 днів граничних термінів розрахунків за експорт аграрної продукції змінить обсяги валютного виторгу, що надходить до України. Адже об'єктивно через обстріл об'єктів портової інфраструктури та цивільних суден у липні 2026 року виникли проблеми з морською логістикою, і граничний термін розрахунків (120 днів), що діяв раніше, став точно недостатнім для експорту аграрної продукції.
Фактично, НБУ, збільшивши граничні терміни заведення до країни валютного виторгу від агросектору зі 120 до 150 днів, прибрав із аграріїв ризики отримання штрафів за недотримання валютного законодавства щодо своєчасного повернення валютного виторгу.
Це є позитивним моментом для аграріїв. Хоча варто врахувати, що це рішення додасть надалі роботи самому НБУ щодо підстрахування гривні на міжбанку в ці додаткові 30 днів (на які збільшено термін заведення виторгу). Оскільки розрив подібних надходжень валюти від аграріїв змусить Нацбанк збільшити інтервенції у цей період, за моїми розрахунками, на $1,1 млрд-1,9 млрд вже у листопаді-грудні цього року, а також у січні 2027 року.