1 лютого відбудеться засідання ФРС США, відразу за ним, 2 лютого, — засідання ЄЦБ. Основне питання у регуляторів одне — підвищення відсоткових ставок для упокорення все ще високої інфляції. Ключові ставки за мірками американського та європейського регуляторів вже й так дуже високі: у США — 4,5% річних, у Європі — 2,5% річних.
Але поки що цього явно недостатньо не те, що для повної зупинки зростання цін, а навіть для зниження звичних для західних ринків параметрів зростання в 2% по році. З іншого боку, перегнути ціпок у підвищенні ставок ні Федрезерв, ні ЄЦБ зараз не можуть. Занадто реальні перспективи світової рецесії.
Плавно та, по можливості, безболісно для бізнесу та населення забезпечити зниження інфляції у своїх економіках — головне завдання на найближчі два роки для всіх західних регуляторів.
Вирішення цього завдання вимагає від них досить сміливих рішень щодо темпів зміни відсоткових ставок і цей процес має розпочатися вже з лютневих засідань ФРС США та ЄЦБ. Все це гарантує валютні ралі по парі євро/долар вже найближчим часом і негайно відбиватиметься на курсі євровалюти щодо гривні.
Тому весь поточний тиждень буде дуже напруженим на українських торгах з євро. Причому без особливої можливості що-небудь змінити або відрегулювати за рахунок суто внутрішніх факторів. Український ринок змушений буде просто підлаштовуватися під те, що відбувається по євро та долару на зовнішніх майданчиках.
Мій прогноз: у період з 30 січня по 3 лютого коливання по парі євро/долар проходитимуть в межах широкого коридору від 1,078 до 1,095. Це призведе до коридору безготівковим євро на нашому міжбанку в межах від 39,42 до 40,44 гривень за збереження коридору по долару від 36,5686 до 36,9343 гривень.
Із внутрішніх чинників на поведінку нашого ринку в ці дні вплинуть:
Звітна дата для банків та бізнесу. Цей чинник за умов війни дещо знизив своє значення, але загалом поки що актуальність не втратив. Клієнти і самі банки закриватимуть свої операції після закінчення місяця, а потім, першого числа, визначатимуться із завданнями на новий звітний період. У результаті, 30−31 січня активність на міжбанку буде високою, а ось 1-го лютого клієнти будуть досить довго «розгойдуватися», що знизить обсяг операцій на торгах.
Збереження тенденції перевищення попиту на валюту над пропозицією. Весь дефіцит пропозиції буде змушений знову закривати НБУ, продаючи на торгах долар із резервів по 36,9343 гривні. За моїм прогнозом, цього тижня регулятору знадобиться близько $680 — 890 млн для закриття нестачі американської валюти на міжбанку.
Продовження перегрупування банками своїх гривневих ресурсів на користь збільшення залишків на коррахунках у НБУ. Нормативи резервування Нацбанк підняв ще з 10 січня. І це вже змусило банки збільшити свої рештки на коррахунках на ранок кожного дня до рівнів близько 120 млрд. гривень.
На засіданні Правління НБУ 26 січня чиновники знову підняли нормативи резервування. З 11 лютого вони зростають на 5 в.п. за коштами до запитання та поточними рахунками юридичних та фізичних осіб, а також за коштами вкладів та коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів та кредитів, отриманих від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Зокрема, з 5% до 10% — у національній валюті та з 15% до 20% — в іноземній валюті.
Але це ще не все. Гайки із резервування закручуватимуть і надалі. Заздалегідь Нацбанк попередив, що з 11 березня буде додатково підвищено на 10 в. п. нормативи резервування за коштами до запитання та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як у національній, так і іноземній валютах. При цьому на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП, тобто банкам доведеться ще додатково заморозити значні кошти в гривні на своїх коррахунках без можливості їх вкладення в доходні активи.
У результаті, потреба саме у гривневих депозитах у банків зросте в рази, оскільки норматив резервування за строковими ресурсами нижчий, ніж за поточними рахунками. Це ще більше скоротить можливості вкладень фінустанов у депсертифікати НБУ. І паралельно активізує банки із залучення коштів саме на депозити. За розрахунками Нацбанку, це призведе до зростання ставок за вкладами населення та депозитами юрособ на тлі зниження тиску на валютний ринок.
Читайте також: НБУ змушує банки підвищити привабливість термінових депозитів
Таке посилення правил резервування — прихований антиінфляційний та антидевальваційний податок на банки, яким доведеться заморозити частину своїх активів на коррахунку в НБУ. При цьому фінансисти не отримуватимуть за ними доходи, а навпаки, змушені будуть платити за залучення коштів у населення та бізнесу.
Додатковий інтерес до гривні для виконання нормативів резервування з боку банків:
- зменшить тиск на курс на валютному ринку;
- «зв'яже» частину надлишкової ліквідності та одночасно зменшить вкладення фінустанов у депозитні сертифікати НБУ, що скоротить витрати регулятора на стерилізацію зайвої ліквідності на ринку;
- знизить інфляційний тиск з допомогою «заморозки» частини ресурсів бізнесу та населення вигляді термінових депозитів у банках;
- ще більше посилить інтерес банків до купівлі ОВДП, які зараховуватимуться до покриття нормативу резервування (так званих бенчмарк-ОВДП). За розрахунками чиновників Нацбанку, ця сума складає близько 105−110 млрд. грн., які підуть на покриття дефіциту бюджету.
Але, крім очевидних плюсів такого рішення Нацбанку, треба розуміти і його «мінуси». А це:
- потенційне підвищення відсоткових ставок за кредитами та комісій банків для відшкодування витрат через заморожування частини своїх ресурсів на коррахунку в Нацбанку;
- посилення гривневого ресурсного дефіциту у дрібних і середніх банків, оскільки особливого запасу міцності ліквідності в них не було і раніше. Якщо великі банки першої двадцятки просто скоротять свої вкладення в депсертифікати, то решті доведеться терміново шукати додаткові ресурси для перегрупування своїх активів та виконання підвищених норм резервування. Це потребує часу. Все це було дуже непросто оперативно зробити навіть у мирний час, а у воєнний період тим більше.
Читайте також : Хто може оформити іпотеку зі ставкою як у Німеччині
У будь-якому випадку інтерес банків до цінних паперів Мінфіну, особливо до бенчмарк-ОВДП, зросте в рази, що завжди є позитивним фактором для валютного ринку.
Стан ЗВР України та обстановка на фронті. Ситуація на фронтах, як і раніше, залишається зараз одним з головних факторів, що впливають на всіх громадян України та поведінку клієнтів банків. У тому числі й на валютному ринку.
За умови своєчасного надходження фінансової допомоги від наших західних партнерів НБУ не буде складно зберігати золотовалютні резерви в межах $27−28,5 млрд і перекривати дефіцит валюти на торгах, утримуючи коридор за американською валютою в межах 36,5686 -36,9343 гривень.
Прогноз курсу долара та євро на 30 січня — 3 лютого
Міжбанк:
Безготівковий долар перебуватиме в межах вже звичного коридору Нацбанку від 36,5686 до 36,9343 гривень, а євро — від 39,42 до 40,44 гривень. Пік коливань курсу євро припаде на 1 і 2 лютого, коли міжнародні ринки з пари євро/долар лихоманитиме у зв'язку із засіданнями ФРС США та ЄЦБ за процентними ставками.
Готівковий ринок:
Стрибки пари євро/долар на зовнішніх ринках негайно відбиватимуться на котируваннях євро щодо гривні. Для мінімізації своїх курсових ризиків банки та обмінники фінкомпаній збережуть широкий спред при купівлі — продажу валюти.
У більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків він цього тижня перебуватиме в межах: по долару — від 20 копійок до 1 гривні, а щодо євро — від 25−30 копійок до 1,20 гривні.
Банки по готівковому долару виставлятимуть свої котирування в межах коридору покупок і продажів від 39,70 до 41,10 грн, а по євро — від 42,20 до 44,25 грн.
Цінники обмінників фінкомпаній з долара та євро будуть у межах:
долар — коридор купівлі та продажу від 40,00 до 41,00 гривень,
євро — коридор купівлі та продажу від 42,50 до 44,05 гривень.