Від чого залежить попит українців на іноземну валюту? Звісно, в НБУ цілком обґрунтовано стверджуватимуть, що від його політики. І цьому можна навести низку точкових доказів.

Наприклад, коли НБУ активно стимулював банки набирати гривневі депозити (лютий-серпень 2023 року), то українці менш активно вкладалися в «бакси» і «єври». А коли регулятор зняв обмеження на купівлю інвалюти в грудні минулого року, то обсяги її придбання вийшли на новий рівень. Але то все має ефект лише на певних відрізках часу.

В нашій пресі можна почитати купу коментарів про десятки чинників впливу на валютний ринок кожного місяця, і в тому, звісно, є логіка. Ці чинники постійно змінюються, що підтримує постійний попит на креативних валютних коментаторів.

Але є чинники впливу на бажання українців купувати валюту, який з початку гарячої війни виглядає стабільно важливим. Це інформація про ситуацію на фронті.

От візьмемо кількість «пахарашелих русскіх», за даними ГШЗСУ, як змінну, що «вказує» на інтенсивність боїв на лінії фронту. Як бачимо, ця статистика добре пояснює попит українців на інвалюту (коефіцієнт кореляції 84%). Але це лише один із чинників, який (можливо) описує сприйняття українцями ситуації на війні.

Є й такі, що не пов'язані безпосередньо з «харошимі русскіми». Їх «вплив» видно на графіку за розходженням двох кривих влітку 2023 року та взимку 2024 року. Це, радше, про настрої та очікування українців.

Так, влітку минулого року хороші настрої українців підживлювалися широко анонсованим контрнаступом, тоді як узимку українці переживали відповідне розчарування, разом із посиленими переживаннями з приводу американської військової допомоги.

Читайте також: В НБУ розповіли, чим корисні щоденні курсові коливання

Можна ці розходження кривих на графіку пояснювати регуляторними та фіскальними чинниками, але то вже для поціновувачів.

Який висновок із того всього можна зробити?

Мабуть те, що придбання українцями іноземної валюти — це, радше, не про інвестицію, альтернативою якій могли би бути гривневі строкові депозити чи ОВДП.

Це більше рефлекторна дія, спрямована на самозаспокоєння в тяжкі часи.