Як НБУ змінить валютні правила і що робитиме з курсом у 2024 році

Що говорить про курс Нацбанк

У Національному банку не роблять великої події з девальвації гривні у грудні 2023 року. Місяць розпочався офіційним курсом гривня/долар (на 1 грудня) 36,35 грн/$ і закінчився рівнем 38,0 грн/$ (на 1 січня 2024-го).

Для міжбанку це не рекорд: 8 років тому при головуванні в НБУ Валерії Гонтарєвої він досягав навіть 40 грн/$ із урахуванням комісій (ціна безготівкового долара складалася з базового курсу та додаткових комісій банків). Проте, офіційний курс Нацбанку вперше в історії українських фінансів перевищив позначку 38 грн/$.

Читайте також: Долар та євро різко подорожчали: як убезпечити свої заощадження та не втратити «на паніці»

У відповідь на офіційний запит «Мінфіну», у Нацбанку пояснили цю девальвацію сезонним чинником — у тому числі за рахунок бюджетних виплат. А також психологічним впливом відтермінувань за зовнішніми кредитами та грантами для України з боку Євросоюзу та США.

Бізнес та населення побоювалися, що через затягування рішень щодо фінансування нашої країни посадовці почнуть опускати курс гривні, тому намагалися якнайшвидше прикупити долар, що давало можливість спекулянтам підвищувати на нього ціни. Експортери ж, у розрахунку на зростання курсу, наполегливо намагалися притримати валютний виторг, щоб пізніше продати його дорожче.

«Для режиму керованої гнучкості рухи курсу у той чи інший бік — типове явище. Динаміка обмінного курсу відображає зміну ситуації на валютному ринку: гривня зміцнюється при покращенні балансу між попитом/пропозицією та послаблюється за протилежної ситуації.

Наприкінці року попит на валюту збільшився, у тому числі внаслідок дії сезонного чинника: потреба у валюті підвищується, зокрема, через зростання бюджетних виплат наприкінці року. Також збільшення попиту наприкінці року було зумовлене психологічним чинником, зокрема, через вплив новин про відтермінування надання міжнародної допомоги в умовах продовження активних бойових дій", — йдеться у відповіді Національного банку.

Там пообіцяли й надалі рухати курс у різні боки, серед ключових валютних факторів 2024 року виділили такі надходження:

• експортної виручки;
• грошових переказів;
• кредитних та інвестиційних коштів.

«Попит на валюту визначатиметься потребами в імпорті, насамперед, тієї його частини, яка забезпечує обороноздатність країни та роботу критично важливих галузей. Також ситуативний вплив на попит на валютному ринку мають сезонні та психологічні чинники», — додали в НБУ.

При цьому нацбанківці не приховують, що регулятор залишиться головним продавцем долара на міжбанку, покриваючи регулярний брак валюти. Згідно з офіційним звітом, у грудні 2023 року золотовалютні резерви Нацбанку зросли на 4,4%, а протягом 2023 року — на 42%, і досягли на 1 січня 2024 року вже $40,5 млрд.

Регулятор підтвердив у відповіді «Мінфіну», що цього року орієнтується на прогноз щодо зростання ЗВР до $44,7 млрд при рівні міжнародної підтримки у розмірі $38 млрд. Зовнішня допомога була і залишиться головним джерелом наповнення резервів.

Завдання НБУ на 2024 рік — збереження курсової стійкості валютного ринку, що дозволить підтримати гривню та інші напрями.

«Опосередкований вплив на обмінний курс матиме відсоткова політика НБУ та валютні обмеження. Пріоритетним завданням Національного банку щодо відсоткової політики залишається збереження привабливості заощаджень у гривневих інструментах (депозитах та облігаціях внутрішньої держпозики), що обмежуватиме попит на валютному ринку. Аналогічну функцію виконуватимуть і валютні обмеження. Подальша поступова валютна лібералізація проводитиметься лише за наявності відповідних макроекономічних та фінансових передумов», — відповіли «Мінфіну» у НБУ.

Там також запевнили, що валютна лібералізація проводитиметься, відповідно до «Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування». Вона передбачає три етапи:

• І етап — мінімізація множинності обмінних курсів, лібералізація торгових операцій та сприяння новим кредитам та інвестиціям.
• ІІ етап — лібералізація торговельного фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за старими борговими зобов'язаннями та інвестиціями.
• ІІІ етап — можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізація операцій населення та операцій з деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.

Регулятор уточнив, що наразі наш валютний ринок перебуває на першому етапі.

Як НБУ змінить валютні правила

Нацбанківці у відповіді «Мінфіну» повідомили, що успішний перехід до режиму керованої гнучкості курсу дозволяє в найближчій перспективі розглядати пом'якшення обмежень другого етапу. До них увійдуть:

1. Лібералізація торговельного фінансування. Йдеться про можливість платити за старими імпортними деклараціями.
2. Управління валютними ризиками банків.
3. Можливість репатріації відсотків за борговими зобов'язаннями та інвестиціями, наданими до початку повномасштабної війни. Можливість погашати чи переводити основну суму кредиту чи інвестиції розглядатиметься на третьому етапі.

Регулятор запевнив, що будь-які нові кроки щодо валютної лібералізації робитиме з урахуванням оцінки таких показників:

• темпи зростання споживчих цін;

• інфляційні очікування громадян, бізнесу, фінустанов та аналітиків;

• рівень міжнародних резервів;

• відсоткові ставки;

• параметри фінансової стабільності.

«НБУ діятиме поступово та акуратно, щоб зберегти стійкість валютного ринку», — підкреслив Нацбанк у коментарі «Мінфіну».

Там не очікують на вибухове економічне зростання, навіть якщо перемога України у війні відбудеться, умовно, завтра. Тому й скасування валютних обмежень відбудеться не відразу.

«За оцінками НБУ, відновлення експорту та відповідне зростання валютних надходжень відбуватиметься поступово, попри покращення логістики після закінчення військових дій. Це пов'язано з низкою факторів, які ще довгий час обмежуватимуть зростання експорту.

Йдеться, зокрема, про руйнування виробничих потужностей, відновлення яких — досить тривалий процес, диспропорції на ринку праці та затяжне повернення мігрантів. А також тривале повернення українських товарів на традиційні ринки збуту на фоні низького зовнішнього попиту. Крім того, значні потреби в імпорті визначать проєкти післявоєнного відновлення України", — пояснили у Національному банку.

Тому посадовці пообіцяли «поступово підвищувати гнучкість курсу». Оновлений макроекономічний прогноз Нацбанк зобов'язався надати у січні.

Чи буде керована девальвація від НБУ

Між НБУ та Міністерством фінансів не припиняються суперечки щодо валютної політики. Мінфінівці вважають курс гривні занадто міцним, що, на їхню думку, є шкідливим для держбюджету в умовах високої залежності від зовнішнього фінансування. Долар та євро, які надходять до України, могли б конвертуватися до держбюджету за вищим курсом і приносити більше гривневих надходжень. Час від часу міністр фінансів Сергій Марченко навіть публічно критикує Нацбанк щодо заниженого, з його точки зору, курсу гривня/долар.

Державна казначейська служба навіть вирахувала, скільки саме держбюджет недоотримав за перший місяць (жовтень 2023 року) після скасування режиму фіксованого курсу долара. ДКС вийшла на нестачу в 45,18 млн грн. Розрахунки велися на прикладі гранту, що надійшов із 2 до 31 жовтня від США в розмірі $1,15 млрд і макрофінансової допомоги Євросоюзу на €1,5 млрд, із яких уряд використав $970 млн і €433 млн відповідно.

До зміни валютного режиму фіксований офіційний курс гривня/долар стояв на рівні 36,6 грн/$ і курс міжбанку перебував, переважно, в районі 36,93 грн/$. Але після зміни політики НБУ зміцнював гривню і його офіціал у жовтні опускався до 36,28 грн/$. Тому бюджет, як і решта валютних продавців, втрачав на курсовій різниці.

Кабмін розраховував на девальвацію гривні у 2024 році та робив різні прогнози: спочатку 41,4 грн/$, а потім 40,7 грн/$. Останній був закладений до розрахунків під час ухвалення держбюджету. У зв'язку з чим виникли очікування щодо поетапної девальвації гривні — спочатку на рівень 39 грн/$, а згодом і до урядового 40,7 грн/$. Від Нацбанку, у зв'язку з цим, очікували поетапної, керованої девальвації міжбанку і його офіційного курсу — під вигіднішу конвертацію зовнішнього валютного фінансування та наповнення держбюджету.

Проте, у відповідь на запит «Мінфіну» регулятор відкинув цю версію.

«Дії Національного банку на валютному ринку спрямовуються на забезпечення курсової стійкості та адаптації економіки та валютного ринку до зміни зовнішніх та внутрішніх умов. „Вигідніше конвертування валютних коштів“ не є завданням валютно-курсової політики НБУ», — йдеться в ексклюзивній відповіді Нацбанку для нас.

У ньому регулятор також підкреслив, що має достатній набір інструментів для збереження стійкості безготівкового та готівкового сегментів валютного ринку.

Що кажуть у банках

У банках в один голос називають головним фактором стабільності валютного ринку у 2024 році достатню (уряд говорить про $37−38 млрд) та своєчасну фінансову допомогу наших міжнародних партнерів.

«Цього року в низці країн пройдуть вибори, які можуть зумовити відволікання сил та уваги від війни в Україні на фоні політичної боротьби», — озвучує свої побоювання у розмові з «Мінфіном» директор департаменту контролю ліквідності та цінних паперів АТ «Кредобанк» Сергій Кучерявий.

Від достатності та своєчасності зовнішніх кредитів та грантів залежатимуть:

• Можливості НБУ з продажу долара на міжбанку для забезпечення українського імпорту та підтримки курсу гривні. Наприклад, у грудні регулятор продав $3,6 млрд, а за весь 2023 рік — близько $28,7 млрд. Це 99% усього золотовалютного резерву перед великою війною ($29,1 млрд на 1 лютого 2022-го), і 72% середнього обсягу ЗВР, який регулярно поповнювався, переважно, за рахунок зовнішньої допомоги, і підтримувався протягом року в районі $39−40 млрд.

• Вимушена емісія гривні для покриття дефіциту держбюджету. Якщо уряду катастрофічно не вистачатиме коштів на фінансування першочергових видатків держбюджету, то Нацбанку доведеться знову викуповувати ОВДП Мінфіну, як він уже робив у 2022 році, — на 400 млрд грн. Це розкрутило інфляцію, у відповідь на зростання споживчих цін НБУ змушений був підвищити розмір своєї облікової ставки до 25% річних (зараз — 15%) та активно зв'язувати надлишок грошової маси за допомогою своїх депозитних сертифікатів. Мало хто хоче повторення цього сценарію у 2024-му.

• Продовження лібералізації валютних правил та зняття обмежень, які регулятор розпочав у 2023 році. Або зворотні дії — повернення старих заборон і впровадження нових задля зниження попиту на інвалюту.

«Національний банк має чимало інструментів впливу на валютний ринок, окрім прямих інтервенцій, для покриття структурного дефіциту валюти. Очевидно, що регулятор намагатиметься уникнути заходів, які обмежують „валютну свободу“. Але якщо розвиватиметься негативний сценарій щодо ритмічності та достатності надходження фінансової допомоги від західних партнерів, не виключаю, що НБУ буде змушений вдатися і до таких кроків», — сказала «Мінфіну» директор департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Ганна Золотько.

Поетапне скасування обмежень, що почалося, стало одним із досягнень минулого року, і учасники ринку сподівалися на продовження цього руху. Тому розворот НБУ в цій політиці точно сприйматиметься негативно, і всі сподіваються, що до цього справа не дійде.

Підбиваючи підсумок 2023 року, голова Глобус Банку Сергій Мамедов виділив «Мінфіну» такі ключові досягнення.

1. Впровадження так званих конвертаційних депозитів — безготівкової купівлі інвалюти на рахунки фізосіб. Що дозволило не лише залучити великий обсяг гривневої готівки на вклади, а й на 30% знизило валютний попит на готівковому ринку.

2. Скасування фіксованого офіційного курсу гривня/долар та створення умов для вільного курсоутворення на міжбанку.

3. Поступове скасування валютних обмежень для фінустанов та зближення банківського та курсу обмінних пунктів на готівковому ринку.

4. Запровадження режиму «керованої гнучкості» на міжбанку разом із ефективною тактикою своєчасних валютних інтервенцій задля досягнення рівноваги між попитом та пропозицією.

5. Істотне скорочення різниці між курсами міжбанку та готівкового ринку.

Читайте також: НБУ хоче ліквідувати «множинність курсів»: чому готівковий долар дорожчий, ніж на міжбанку​

Говорячи про ключові ризики для валютного ринку на 2024 рік, експерти ставлять на перше місце воєнний. Маючи на увазі як бойові дії на фронті, так і терористичні атаки країни-агресора на громадянську інфраструктуру та мирних жителів під час бомбардувань та обстрілів.

«Суттєвим негативним фактором є наслідки подальшої інтенсифікації бойових дій, які важко прогнозувати, які можуть мати широкий соціально-економічний вплив і збільшувати потребу в додаткових коштах», — пояснив «Мінфіну» директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.

З інших ключових ризиків банкіри виділяють також:

• Скорочення валютного виторгу від українського експорту через проблеми з виробництвом та логістикою.

• Істотне збільшення імпортних закупівель, у тому числі енергетичних та оборонних.

• Посилення валютних відтоків за зовнішніми рахунками.

• Панічні, девальваційні настрої населення, які можуть провокувати зростання попиту на інвалюту з боку фізосіб.

«Бачимо ризик припинення (повного або тимчасового) експорту морським шляхом (через можливі дії країни-агресора), що, безумовно, послабить експортні потоки і, відповідно, пропозицію валюти на ринку», — каже директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.

«З боку експорту залишаються актуальними загрози активізації атак на альтернативний морський коридор та руйнування портової інфраструктури. Негативний вплив також можуть мати несприятливі для сільського господарства погодні умови», — підтримав колегу Антон Болдирєв.

Негативні настрої у населення можуть провокувати не лише загальні девальваційні очікування, а й новий закон про мобілізацію, що активно обговорюється в суспільстві.

Читайте також: Уряд запропонував блокувати банківські рахунки ухилянтів: чи реально це зробити

Наприкінці 2023 року негативне сальдо за валютними операціями фізосіб (різниця між купівлею та продажем у готівковій та безготівковій формі) зросла майже вдвічі: з $0,62 млрд у листопаді до $1,03 млрд у грудні. Настільки люди більше купили валюти, ніж продали.

«Головний ризик для валютного ринку — панічні настрої населення. Зокрема, обговорення змін до закону про мобілізацію зумовило зростання занепокоєння серед населення та, як наслідок, клієнти активно почали знімати гривневі кошти з банківських рахунків та конвертувати їх у валюту. Це призвело до зростання попиту на валюту і, відповідно, до підвищення курсу долара», — пояснив Сергій Кучерявий.

Якого курсу очікують банкіри

Уряд заклав до держбюджету 2024 року курс на рівні 40,7 грн/$, проте, не всі впевнені, що він, фактично, вийде на цю позначку. У зв'язку з цим банкіри полюбляють нагадувати, що до бюджету-2023 було закладено середній курс 42,2 грн/$ та на кінець року 45,8 грн/$. Але цей рік розпочався офіційним курсом НБУ 38 грн/$.

«Зауважу, що курсовий прогноз на 2024 рік, закладений до бюджету, може стати орієнтиром, радше, для громадян, аніж для валютного ринку, адже практика доводить, що прогноз не завжди збігається з фактичними курсами. Зараз важко дати докладний прогноз, як поводитиметься валютний ринок: кількість невідомих у цьому рівнянні дуже велика», — зазначив начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий.

Більшість опитаних казначеїв вважають, що робочим курсовим коридором (офіційним курсом НБУ) для 2024 року стане 38,5 — 40 грн/$, готівкові цінники, залежно від настроїв на ринку, будуть на 1−2 грн вищими.

40,7 грн/$ не вважають абсолютно неможливим рівнем. Однак, більшість опитаних казначеїв відносять його до песимістичних сценаріїв при реалізації одного або декількох перерахованих вище ризиків.

Хоча це не найменше значення для гривні: не виключається рух і до 41,8 грн/$ — девальвація на 10% із нинішніх 38 грн/$.

«Оскільки за режиму гнучкості сезонні тенденції наприкінці року були виражені чіткіше, ніж зазвичай, можна очікувати на продовження певної сезонності у поступовій динаміці курсу, принаймні, у першому півріччі цього року. Отже, можлива помірна корекція курсу вниз навесні через сезонне зростання обсягів експорту, зменшення імпорту (передусім, енергетичного) та послаблення сезонних девальваційних очікувань.

Але така тенденція буде можливою лише за збереження роботи морського експортного коридору та сталості надходження міжнародної допомоги. Однак, збереження фундаментальних дисбалансів у зовнішній торгівлі та сезонні фактори призведуть до розвороту тенденції у бік девальвації у другому півріччі, що, за нашими оцінками, за результатами року, призведе до помірної девальвації гривні до 10%, причому за режиму керованої гнучкості Нацбанк уникатиме різких короткострокових коливань", — розклав «Мінфіну» ситуацію Олександр Печерицин.

Тарас Лєсовий виділив такі очікування щодо валютного ринку:

• Після скасування обмежень на готівковому ринку посилиться курсова конкуренція між фінустановами, відтак, різниця між курсами банків та обмінних пунктів буде мінімальною.

• Готівковий ринок у курсоутворенні, переважно, покладатиметься на міжбанк із додаванням до курсів свого незначного відсотка прибутку.

• Поточні курсові зміни на міжбанку та готівковому ринку навряд чи перевищать 0,2 грн.

• Коридор валютних коливань залишиться в межах грудневих показників (навряд чи в січні на нас чекає стрімке зростання або падіння курсів).

• Поточні курсові зміни на безготівковому ринку будуть мінімальними — до 0,1 грн.

«Розуміємо, що війна робить економіку крихкою і дуже вразливою до будь-яких потрясінь. На валютний ринок, окрім суто економічних чинників, впливатимуть події на фронті та заподіяна агресором шкода. Зима тільки-но почалася, ризики обстрілів об'єктів критичної інфраструктури дуже високі, а звідси — і неможливість для точніших орієнтирів», — пояснив Тарас Лєсовий.

Банкіри чекають від Нацбанку на ринкові кроки і не вірять в «організовану» девальвацію гривні для вигідної конвертації міжнародної допомоги та покриття дефіциту держбюджету.

«Досі НБУ не давав підстав думати саме таким чином. «Штучна» девальвація для виконання якихось конкретних завдань, на мою думку, виглядає досить конспірологічно. Валютний ринок є глибоко дефіцитним, і будь-яке ослаблення гривні автоматично є нормальною економічною реакцією. Але надто сильна девальвація навіть через суто психологічні чинники може завдати економіці більше шкоди, ніж користі. Саме це має на увазі регулятор, коли каже про «стабілізаційний якір», — сказала Ганна Золотько.

Банківські казначеї, загалом, поки що розуміють валютну логіку Нацбанку, хоча не завжди можуть пояснити його секретну формулу, за якою регулятор щодня розраховує курс продажу свого долара. У грудні НБУ продавав у середньому 74% всього обсягу ринку (основний майданчик Bloomberg) — $170 млн.

Після переходу до гнучкого курсу у жовтні 2023 року нацбанківці намагаються не допускати різкого зростання курсу долара. Йому дають підвищуватися хвилями з регулярними відходами назад — найчастіше після валютного подорожчання наступними днями відбувається відступ котирувань. Нове зростання курсу долара, зазвичай, допускають лише через декілька днів. Банкіри вважають, що Національний банк продовжить і у 2024 році також регулювати торгівлю на міжбанку.