Протистояння з Китаєм
Важливо зрозуміти, як новий президент впорається з цими викликами, а також, яку стратегію він обере щодо Китаю — основного конкурента США за глобальне лідерство. Цікаво, що китайський фондовий ринок перебуває на багаторічних мінімумах, тоді як американський — на історичних максимумах.
Найгірший сценарій, якого варто уникати, — це відтік капіталу з «дорогого» американського ринку на «дешевий» китайський. Це може статися, якщо економіка США почне сповільнюватися, тоді як Китай, навпаки, прискорить своє зростання. Одним із способів запобігти цьому ризику, хоча й з витратами, є застосування тарифної політики.
Перший президентський термін Дональда Трампа у 2016 році ознаменував початок нової ери торговельної політики США. Вона базувалася на загрозах, запровадженні тарифів, санкцій та інших заходів для скорочення торговельного дефіциту. Передбачалося, що ці дії сприятимуть поверненню виробництва до США та зупинять промисловий спад, хоча історично тарифи рідко виявлялися ефективним інструментом для цього.
Адміністрація Байдена, яка прийшла на зміну Трампу, повернула США до політики співпраці з союзниками. Однак вона зберегла жорсткий підхід до Китаю. Тарифи, запроваджені у 2018−2019 роках, залишилися чинними. У 2024 році Байден підвищив тарифи на деякі китайські напівпровідники та електромобілі, запровадив експортний контроль і уважніше стежив за інвестиційними потоками.
За підтримки Конгресу адміністрація Байдена також активізувала національну промислову політику. Закони, такі як «Закон про зниження інфляції» та «Закон про CHIPS і науку», спрямовані на захист американських інтересів у виробництві, технологіях і безпеці.
Якщо Трамп повернеться до влади, це, ймовірно, призведе до жорсткішого, ізоляціоністського та прагматичного підходу в торговельній політиці. Основний тиск буде спрямований на Китай, а також на країни з великим торговельним дефіцитом із США, які звинувачують у недобросовісній торгівлі або маніпуляціях із походженням товарів. Нова адміністрація, ймовірно, зосередиться на стратегічно важливих галузях, таких як видобуток рідкоземельних металів, необхідних для виробництва батарей і мікрочипів.
Якими будуть тарифи на імпорт
Розглядається декілька можливих сценаріїв запровадження тарифів. Президент Трамп пропонував агресивний підхід, який передбачає тарифи на всі імпортовані товари. Під час кампанії він згадував 60% тарифи на китайські товари та 10−20% на товари з інших країн. Хоча Конституція США передає контроль над торговельною політикою Конгресу, на практиці ці повноваження перебувають в руках виконавчої влади. Однак такий сценарій є малоймовірним, як і ситуація, коли новий президент повністю уникатиме тарифів та просуватиме переговори з торговельними партнерами.
Ймовірно, будуть запроваджені вибіркові тарифи. Вони торкнуться окремих товарів або секторів, із акцентом на торгівлю між США і Китаєм. Очікується, що нова адміністрація може переглянути умови торговельної угоди з Китаєм 2020 року та пригрозити підвищенням тарифів. Щодо Європи, США, ймовірно, звернуть увагу на цифрові податки ЄС і можуть запровадити тарифи на імпорт автомобілів.
Санкції та інші заходи від Міністерства торгівлі й фінансів, наймовірніше, частіше використовуватимуться для просування національних інтересів безпеки та збалансованішої торгівлі.
У світі вибіркових тарифів є три чинники, які можуть пом'якшити їхній вплив на економіку Азії, залежну від торгівлі. По-перше, Китай має ресурси й готовий використовувати фіскальну та грошово-кредитну політику для компенсації наслідків торговельних конфліктів із США. По-друге, внутрішньорегіональна торгівля в Азії зміцнилася завдяки угодам, ініційованим Китаєм, і диверсифікації імпорту США. По-третє, частка США в торгівлі з азійськими країнами (крім Китаю) зросла, і є потенціал для подальшого зростання.
Вплив вибіркових тарифів на інфляцію в США та економіку цільової країни залежить від того, наскільки ефективно США протидіють обходу тарифів через треті країни. Хоча двостороння торгівля США з партнерами може скоротитися через тарифи, це навряд чи призведе до значного відновлення торговельного балансу або повернення виробництва до США.
Як тарифи впливають на ціну товарів
Універсальні тарифи, навпаки, можуть завдати більшої шкоди економіці США. Вони спричинять короткостроковий стрибок інфляції, оскільки імпортери перекладуть зростання витрат на споживачів. Однак такі тарифи можуть стимулювати перенесення стратегічних виробництв до США.
Для решти світу тарифи США можуть знизити економічну активність через падіння попиту та викликати дефляцію, оскільки надлишки товарів залишаться незатребуваними. У США вплив тарифів на інфляцію залишається невизначеним, оскільки кінцева ціна товарів для споживачів залежить від багатьох чинників.
Варто зазначити, що тариф у 20% не призводить до підвищення кінцевої ціни продукту на всі 20%. Наприклад, пара джинсів, яка коштувала 100 доларів, після запровадження 20% тарифу навряд чи коштуватиме 120 доларів. Ймовірніше, ціна зросте на 7−8%. Це пояснюється тим, що тарифи стягуються на етапі імпорту («в порту») і не впливають на подальші витрати, такі як складські, роздрібні, транспортні чи рекламні, які суттєво впливають на кінцеву ціну.
Читайте також: Трамп переміг: чому зростають акції приватних тюрем та коли США збільшать допомогу Україні
Тарифи в розмірі 10−20% на імпортовані товари можуть стати вагомим аргументом для споживачів, який виправдовує підвищення цін. Інфляційний тиск, пов’язаний зі зростанням прибутків, може бути більшим, ніж у 2018 році, коли компанії не могли компенсувати зниження маржі. Це пов’язано з тим, що тарифи зараз є помітнішими, а американські компанії вважають, що мають більше можливостей для підвищення цін. У результаті універсальні тарифи, ймовірно, матимуть суттєвий вплив на споживчі ціни.
Менше податків, більше нафти
Трамп активно виступав за зниження ставок ФРС і вже досягав цього раніше. Якщо він знову досягне успіху, це може перегріти економіку і підвищити інфляційні очікування. Деякі аналітики припускають, що ФРС може зайняти жорсткішу позицію у відповідь на тиск Трампа та його інфляційну політику. Його плани зі зниження податків для корпорацій підтримають малий бізнес і фондовий ринок, що підвищить вартість акцій і посилить «ефект багатства».
Нагадаємо, що податкові пільги 2017 року, які знизили корпоративний податок із 35% до 21%, закінчуються у грудні 2025 року, і Трамп планує ще більше знизити ставку — до 15%.
Фіскальні витрати, заплановані Трампом, викликають побоювання, що вони можуть вийти з-під контролю. Примітно, що у 2016 році він став першим президентом, який активно стимулював економіку в умовах її зростання, коли рівень безробіття був нижчим за 5%, а економіка перебувала в нормальному стані. Раніше фіскальне стимулювання використовувалося в кризових ситуаціях для підтримки економіки під час рецесій чи спадів.
Цитата Трампа «Drill, Baby, Drill» відображає його плани скасувати субсидії на зелені технології з закону IRA (Inflation Reduction Act), зняти обмеження на розробку родовищ нафти й газу, спростити будівництво електростанцій, розширити експорт газу та скасувати обмеження на викиди парникових газів. Він також планує активне дерегулювання, включно з криптовалютами, що вже призвело до зростання біткоїна до позначки 100 000 доларів.
Серед бенефіціарів цієї політики можна виділити банківський сектор (Bank of America, J.P. Morgan, Synchrony Financial), енергетичні компанії (Kinder Morgan, Cheniere, Peabody Energy), компанії, пов’язані з імміграційним контролем (Geo Group, Axon Enterprise, CoreCivic, Motorola Solutions), а також освітні установи (Adtalem Global Education, Perdoceo Education).
Поки що рано робити довгострокові прогнози, але очевидно, що тема інфляції, яка тимчасово зникла з порядку денного, може знову стати актуальною в новому контексті. Багато чинників вказують на потенційну інфляційну політику республіканців, що вимагає обережного підходу в умовах зрілої економіки.
Читайте також: Ілон Маск: що від перемоги Трампа отримають акціонери Tesla та він особисто
Криза 1980-х років є показовим прикладом того, до чого може призвести поєднання помилкових рішень ФРС, інфляційних сплесків і глобальної напруженості: десятиріччя рецесій і дефолтів. Сподіваємося, що такого сценарію вдасться уникнути.