Чому так швидко скорочуються резерви і що це означає
Останні декілька тижнів на валютному ринку виявилися складними для гривні. Якщо ще 18 травня котирування долара перебували в межах 44,13/44,16 гривень, то у найпіковіший день девальвації нацвалюти — у середу, 10 червня, вони досягали 45,07/45,10 гривень. І лише після активного розпродажу американської валюти Нацбанком 16 червня регулятору вдалося збити курс. Але лише до рівнів 44,85/44,88 гривень за долар.
Тобто курс продажу долара за неповний місяць зріс відразу на 72 копійки. При цьому тільки з 18 травня до 12 червня Нацбанк для підтримки гривні продав через свої інтервенції $3,451 млрд.
Курс долара (міжбанк)
Непростою в цей період (18 травня — 16 червня) була ситуація і з євро. Якщо ще 18 травня котирування євровалюти перебували в межах 51,43/51,45 гривень, то у найпіковіший день девальвації нацвалюти — у середу, 10 червня, їхній рівень досяг 52,12/52,14 гривень. Потім 16 червня за рахунок сукупності чинників (від активних інтервенцій Нацбанку з продажу долара до ралі пари євро/долар на світовому ринку перед засіданням ФРС США) курс євровалюти зупинився в межах 51,999/52,02 гривень за євро. Тобто євро під час продажу подорожчав на українському міжбанку за неповний місяць на 57 копійок.
Курс євро (міжбанк)
Активні інтервенції НБУ спричинили скорочення золотовалютних резервів. Станом на 1 червня 2026 року вони, за даними Нацбанку, знизилися до $45,7 млрд, і за травень скоротилися на 5,2%. У своєму звіті регулятор зазначив, що основними витратами резервів у травні стали саме валютні інтервенції для підтримки гривні на валютному ринку на загальну суму $3,1 млрд.
Водночас у НБУ заспокоїли: попри це, обсяг ЗВР України достатній для збереження стійкості валютного ринку та забезпечує фінансування 4,7 місяців майбутнього імпорту.
Хочу відразу зауважити, що за щоденних обсягів українського валютного міжбанку в межах $170 млн — 300 млн та існуючих валютних обмежень Нацбанку навіть нинішнього обсягу резервів абсолютно достатньо для утримання курсу гривні в межах коридору, який влаштовує НБУ.
Нацбанк залишається головним гравцем на українському міжбанку, і як маркетмейкер має необхідні важелі для управління курсом. Достатньо Нацбанку вийти на ринок із обсягами продажу $90 млн — 130 млн на день і розпочати вчасно «заливати» ринок доларом, не даючи з самого ранку котируванням зростати, як гривня починає зміцнюватися.
Головні ризики для гривні та ЗВР і варіанти їх зниження
Серед реальних складнощів, які стануть серйозною проблемою для курсу нацвалюти найближчі рік-півтора, варто відзначити негативні перекоси платіжного балансу України. Лише за січень-квітень 2026 року дефіцит поточного рахунку склав $14,4 млрд, а без огляду на реінвестовані доходи та гранти — $19,4 млрд.
Тобто йде швидке нарощування обсягів імпорту товарів, порівнюючи з експортом. За статистикою української митниці, у першому кварталі 2026 року Україна імпортувала товарів на $23,4 млрд, а експортувала — лише на $10,1 млрд. У квітні-травні та на початку червня цього року ціни на нафту BRENT залишалися високими (близько $90−100 за барель), невелике зниження до рівня близько $80 спостерігається лише останні декілька днів. Тому негативна динаміка поточного рахунку, за підсумками першого півріччя, лише посилиться.
Таким чином, зараз Україна продовжує жити зі значним торговельним розривом, який покривається переважно зовнішньою допомогою. Тому уряд, з одного боку, буде змушений активно залучати кошти від міжнародних партнерів для покриття цих розривів та фінансування дефіциту бюджету, а з іншого — вживати заходів для стимулювання експорту, щоб скоротити негативний розрив між надходженнями валютних виторгів та витратами валюти на імпортні закупівлі. Адже фактично левову частку цього розриву закриває на міжбанку сам Нацбанк, продаючи імпортерам валюту для покриття їхніх валютних контрактів.
При цьому підкреслю, що в короткостроковій перспективі гривня є більш-менш стабільною з поступовою девальвацією лише в тих межах, які готовий допустити Нацбанк.
У рамках міжнародної допомоги від наших партнерів із ЄС у 2026—2027 рр. Україна отримає €90 млрд, із яких близько €60 млрд спрямовується на закупівлю озброєння та оборонні потреби, близько €30 млрд — на підтримку державного бюджету та соціалку. Саме тому зараз гривні не загрожує глобальне просідання, основна модель — поступова девальвація, що контролюється Нацбанком, в межах, близьких до параметрів курсу долара, закладених до бюджету 2026 року.
Нацбанк формально не зобов'язаний орієнтуватися на показники валютного курсу, закладені до бюджету. Але в умовах війни регулятор все ж таки враховує його параметри. Нагадаю: у головному фінансовому кошторисі країни на 2026 рік закладено середньорічний офіційний курс долара в межах 45,7 гривень за долар. Тобто навіть поточний піковий стрибок котирувань міжбанку в межах продажу за 45,10 гривень за долар повністю вписується в цю парадигму.
Складніше з євро, курс якого в Україні фактично прив'язаний до двох змінних — курсу долара щодо гривні в Україні та співвідношення євро щодо долара на світових майданчиках. Перерахунком цих двох параметрів ми й отримуємо курс євро щодо гривні на поточний момент.
Якщо на курс долара в Україні Нацбанк ще якось може впливати своїми інтервенціями, то на поведінку пари євро/долар — ні. А її динаміка в епоху глобальної нестабільності постійно підкидає інвесторам сюрпризи. В результаті негайно починає лихоманити курс євро і в Україні.
Поки що це навіть на руку чиновникам Мінфіну, оскільки при закладеному в бюджеті 2026 року середньорічному курсі євро на рівні 49,4 гривень за євро практично з початку року курс міжбанку та офіційний курс залишається значно вищим за цей показник і перебуває в межах від 50 до 52 гривень.
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро
Оскільки міжнародна допомога від наших європейських партнерів зараз заходить у євро, то уряд та Мінфін, продаючи Нацбанку ці ресурси, отримує у гривневому еквіваленті більше для фінансування тих самих соціальних та інших програм. Вигідним є таке становище з курсом євро і з погляду отримання митних зборів та акцизів, прив'язаних до курсу євро. Чим вищим є курс євровалюти, то більше в гривні отримує бюджет від імпортерів.
Щоправда, ця ситуація має і зворотний бік: зростання курсу євро тягне за собою подорожчання імпорту. І це дуже великий негатив, із огляду на те, що ЄС є нашим найбільшим торговельним партнером (у тому числі й за енергоносіями). Відповідно, прискорюється інфляція.
Крім того, часто через цю дорожнечу, спровоковану зростанням курсу євро, українські виробники вже не можуть купити необхідне європейське обладнання, що знижує їх можливості та конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тобто значне зростання курсу євро в Україні є проблемою для нашої економіки.
Саме тому до Бюджетної декларації на 2027−2029 роки, поданої днями Кабміном, для стимуляції експортних можливостей України доведеться вносити доповнення. Найімовірніше, вони будуть оформлені в окремі статті та програми уряду.
Нагадаю, що поки що навіть у Базовому сценарії Кабміну, який передбачає завершення війни, інфляція у 2027 році становитиме 8,9%, а курс долара до кінця року очікується на рівні 48,3 гривень.
Тобто чиновники поки що закладають у такий навіть умовно оптимістичний сценарій продовження планової та контрольованої Нацбанком девальвації гривні — середньорічний курс долара зросте з 44,4 гривень у 2026 році до 50,7 гривень у 2029 році. А до кінця 2029 року долар, за прогнозом уряду, коштуватиме 51,5 гривень.
При цьому витрати бюджету продовжать фінансуватись за рахунок зростання зовнішніх запозичень: вже у 2027 році Україна планує збільшити запозичення. Зростання держборгу на кінець 2026 року очікується на рівні 106,1% ВВП, а в 2027 році — 113%. А загальна потреба України в міжнародному фінансуванні у 2027 році становитиме, за планами чиновників, 2 трлн 134,5 млрд гривень.
При цьому очікується й поступове скорочення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% ВВП у 2029 році, а реальний ВВП зросте у 2026 році на 2,6%, у 2027 році — на 4,5%, у 2028 році — на 5,3%, у 2029 році — на 6,7%. Номінальний ВВП має зрости з 10,1 трлн гривень у 2026 році до майже 15 трлн гривень у 2029 році.
Тобто за такого сценарію розвитку подій уряд готовий простимулювати зростання експорту переважно лише за рахунок того, що поступово відбуватиметься планова та контрольована девальвація гривні. Тобто українські експортери отримуватимуть більше гривні за свій валютний виторг.
Це все добре, але, якщо дивитися на це з погляду закладання фундаменту для формування України, як сильного світового гравця та гідного члена Євросоюзу, то, на мій погляд, до цих планів уряду має бути закладено значно більше програм підтримки та розвитку експортного потенціалу України. Це необхідно, щоб максимально скоротити негативне сальдо торгівлі та вийти на зростання золотовалютних резервів країни не лише за рахунок надходження міжнародної допомоги, а саме за рахунок посилення економічних можливостей України.
Наразі саме такої моделі розвитку української економіки в закладених планах уряду повною мірою не спостерігається. Хоча щонайменше українська оборонка, IT-сектор, аграрний сектор і переробка, логістичні можливості — все це може серйозно посилити економічні можливості України після завершення війни.