Експорт повинен приносити гроші
Найочевиднішим фактором, за рахунок якого економіка країни може зростати, є експорт. Ціни на продукцію, яку експортує Україна (продовольство, руди, метали), останнім часом зросли. І хоча з травня вони трохи коригуються, загалом середньорічні показники продовжать зростання.
Жодної аналогії з тим, що відбувалося у 2008 році, коли спостерігалася рецесія цін на сировину, не буде. Тому що в інфляцію ціни зростають. І навіть якщо інфляція у світі стане проблемою і джерелом кризи, сировинні ціни постраждають найменше.
Багато хто може звичайно сказати, що якщо у світі буде стагфляція, тобто спад економіки в реальному вираженні при зростанні інфляції, то може впасти обсяг продажів. Але тут в України, напевно, одне з найкращих положень у світі.
Адже Україна переважно продає продукцію, яку можна віднести до базового споживання, таку, як продукцію сільського господарства. У випадку кризи люди можуть скоротити покупку всього, крім їжі. А тому інфляційний сценарій для світової економіки не загрожує Україні проблемами.
Якщо разом зі зростанням інфляції світова економіка продовжить зростання, то в цьому випадку з експортом України все буде добре. Експорт приноситиме більше грошей як за рахунок зростання цін на сировину, так і за рахунок можливості нарощування обсягів поставок на зовнішні ринки.
Читайте також: Головні події на фондових біржах 6 липня: Ринок США засумнівався у відновленні економіки
Люди адаптуються
Іншим важливим фактором є те, що українці останні роки адаптувалися до ситуації. Мільйони працюють за кордоном і надсилають гроші до країни. Звичайно, якась частина їде безповоротно, перевозять близьких і припиняють відправляти гроші до України. Але цей процес йде не так швидко. Тож найближчі роки закордонні перекази продовжать зростати.
Обсяг зовнішніх надходжень від українців, що працюють за кордоном, очевидно перевищує те, що озвучує нам офіційна статистика.
Наприклад, за моїми оцінками, вже у 2019 році заробітчани переказували до України $30 млрд. Приплив грошей від трудових мігрантів не вичерпався і в період карантину. Тому немає підстав думати, що він вичерпається при відновленні світової економіки.
До розряду адаптації людей можна віднести і бурхливе зростання IT індустрії в Україні. Експорт IT-послуг у 2020 році перевищив позначку $5 млрд. І якщо влада не завадить, то галузь продовжить зростання. Українські IT-фахівці з роками набираються досвіду, набувають зв'язків із контрагентами, за рахунок чого бізнес зростає і зростатиме. Тому що людський капітал в Україні нічим не гірший, ніж у розвинених країнах. $5 млрд у світовому масштабі — дуже маленька цифра, тому ще є куди рости.
Скрізь, де роль держави мінімальна і де українці можуть потрапити в глобальні економічні зв'язки, в українців умовна «низька база» з ринком, який значно перевищує ринок України. І це дає свої плоди країні.
Читайте також: Інфляція розганяється: які активи принесуть кращий дохід
Мультиплікатор: які чинники впливатимуть
Експорт, трудові мігранти, IT галузь — все це можна назвати позитивною кон'юнктурою, яка склалася незалежно від того, що робить влада України. І це все даватиме надбавку економіці незалежно від внутрішніх чинників. Якщо, звичайно, влада сама все не зіпсує. Але ось далі я перейду вже до тих факторів, які більш залежні від того, що робитиме влада в країні, а тому їх можна буде більше назвати можливостями для зростання.
У 2020 році експорт товарів і послуг України склав $60 млрд. До цього можна додати 30 млрд. доларів грошових надходжень від трудових мігрантів, інші надходження від первинних і вторинних доходів по платіжному балансу, інвестиції, позики тощо. Всього у країни можна нарахувати близько $100 млрд загальних валютних надходжень на рік.
При цьому ВВП України у 2020 році склав 4 194 млрд грн, що при середньому курсі минулого року 27 грн/дол. становить $155 млрд. Тобто у відношенні до зовнішніх валютних надходжень, співвідношення дорівнюватиме лише 1,55. А це означає, що кожен долар, що увійшов до країни, обертається всього 1,5 рази. Це вкрай низький показник, який більше підходить для селищ міського типу, а не для країни.
При нормальному мультиплікаторі (хоча б 4) при такому обсязі зовнішніх надходжень ВВП може становити $400 млрд.
Для прикладу можна взяти звичайну людину. Якщо вона витрачає на товари половину своїх витрат і завжди купує тільки імпортні товари і продукти, то навіть в цьому випадку частка внутрішньої економіки в її витратах становитиме половину. Оскільки інша половина у неї піде на оплату послуг.
Але якщо врахувати, що в купованих продуктах і товарах є податки, логістика, торговельна націнка та інші складові, що відносяться до внутрішньої економіки, то частка імпорту у ВВП повинна бути ще меншою.
А якщо частина товарів, що купуються, в різному ступені локалізації вироблена всередині країни, то з усіх її видатків на імпорт у чистому вигляді йтиме всього 10−20%. Виходячи з цього, при імпорті товарів і послуг в розмірі $63 млрд ВВП має становити $300 млрд.
Читайте також: Чому долар падає, коли все росте в ціні, і навпаки
Адже економіка — це відображення структури витрат споживачів, компаній і держави. І якщо в структурі їх споживання внутрішня додана вартість становить 75%, то відношення ВВП до зовнішніх надходжень має становити 4 одиниці. Що для світу є нормою.
Але в України цей мультиплікатор становить всього 1,5 одиниці до всіх зовнішніх надходжень. І приблизно 2,5 одиниці до імпорту та експорту. Тобто виходить, що 40% ВВП за споживанням йде на імпорт. Якщо до цього додати податки, торгову націнку, логістику та інше, то виходить українці повинні витрачати на імпорт 60% своїх доходів.
Тому такі мультиплікатори можна назвати вкрай низькими, які характерні для активної фази кризи. Такий мультиплікатор означає, що гроші тікають з країни. Вони входять до країни часто лише номінально: на папері вони увійшли, але до внутрішнього обігу не потрапили. Або вони роблять мінімальний оборот і тут же виходять із країни, або в буквальному сенсі трансформуються в «підматрацні» поклади валюти. Звичайно ж, варто розуміти, що важливу роль відіграє і тіньова економіка.
Ця ситуація — наслідок минулих років (війни, ризику дефолту, втрати частини промисловості на Сході країни, інвестицій, що обвалилися, кредитного мотора економіки, що зупинився, тощо).
Що дуже важливо — економіка останніми роками зросла в доларовому вираженні більш ніж в 1,5 рази, з $90 млрд у 2015 році. Але вона зросла переважно не за рахунок збільшення вищезгаданого мультиплікатора, а за рахунок зростання зовнішніх надходжень, насамперед від трудових мігрантів.
Тож саме вищезгаданий мультиплікатор є величезним ресурсом для зростання економіки. І у міру того, як проблеми у вигляді військових ризиків, ризику дефолту та іншого скорочуватимуться, цей мультиплікатор прагнутиме вгору. Для цього економіці просто не потрібно заважати. А з огляду на низьку базу, ресурс для зростання величезний.
Читайте також: Чому розгін інфляції загрожує новою кризою
Що з кредитуванням
Із прикладних складових цього мультиплікатора можна відзначити практично нульову базу з кредитування. На 1 червня загальний кредитний портфель банків України фізичним особам склав всього 213 млрд грн, тобто приблизно по 5 тис. грн на одну людину, що становить половину середньої зарплати по країні.
В інших країнах люди мають борги в 10 середніх зарплат і більше. Схожа ситуація і з працюючими боргами для юросіб. Якщо не брати до уваги «мертві» борги, що висять ще з 2014 року, то рівень кредитування і боргів в країні на дуже низькому рівні.
Будь-яке зростання кредитування із поточної низької бази може стати дуже сильним драйвером зростання для економіки. Хоча напівмертвий ринок кредитування в якійсь мірі є перевагою.
Світ може зануритися у стагфляцію, однією з причин якої може стати надмірний обсяг боргів. Україну ця проблема не стосується практично ніяк. Що стосується державного боргу, то можна сказати, економіка живе не ним єдиним і тим паче його поточний рівень не такий великий.
Кредитування могло почати зростати ще у 2020 році разом із падінням ставок, але цьому завадила коронакриза і бажання президента допомогти експортерам у вигляді знецінення гривні майже на 20%, що йшло врозріз із низькими ставками. Важливо відзначити, що з минулого року в України нарешті є кредитний рейтинг «В» від всіх трьох ключових рейтингових агентств.
Але поки що цей ресурс ще слабо реалізувався через девальвацію гривні і як наслідок все ще високих кредитних ставок. Але якщо курс гривні ніхто не топитиме, і вона буде стабільною, то і ставки за кредитами з часом впадуть і кредитування зростатиме.
Читайте також: Як користуватися кредитом безкоштовно. Поради позичальникам
Потенційна світова криза
Як я і писав вище, зростання інфляції у світі не стане для України проблемою, тому що країна експортує переважно продукти базового споживання і сировину. І боргів у країни особливо немає, тому жодного обвалу банківської системи, обвалу боргового ринку бути не може.
Для розвинених країн інфляція 8% буде катастрофою. Для України такий рівень інфляції — звичайне явище. Підйом реальних ставок за кредитами там до 8−10% буде катастрофою. В Україні зниження реальних ставок за кредитами до 12−15% призведе до кредитного буму.
Їх криза — це не проблема для України. Все, що потрібно зробити владі України в нинішніх умовах, це зробити гривню стабільною, і завдяки гарній зовнішній кон'юнктурі це зробити нескладно.
Що стосується вищезгаданого мультиплікатора співвідношення зовнішніх надходжень до ВВП, то щоб співвідношення впало нижче 1,5 одиниць, потрібно утинати не просто дурниці, потрібно цілеспрямовано ламати економіку.
Адже образно, на пальцях, що таке мультиплікатор 1,5 одиниці? Це чоловік у Польщі заробляє $1,5 тис. на місяць, відправляє дружині $1 тис. А вона 300 відкладає у вигляді доларів, не вводячи їх у внутрішній обіг, витрачаючи тільки 700, з яких 200 піде на імпорт. З решти $500 внутрішньої доданої вартості так само зроблять люди, які нададуть їй послуги і продадуть їй товари, отримавши свій дохід, — вони всі надлишки обміняють на долари під матрац і далі в обіг пустять тільки $300. І так вся сума швидко розтане, толком і не провернувшись по економіці. Впасти ще нижче цієї схеми складно, оскільки гроші в ній і так слабо працюють усередині країни.
Це, до речі, і показав минулий рік, коли через пандемію і всі карантини, економіка України в реальному вираженні скоротилася менше очікувань, всього на 4%. А в номінальному вираженні навіть зросла.
Все це банальний ефект низької бази, з неї простіше зростати, ніж падати. Але цей ефект низької бази, звичайно, не зіграє відразу, проте саме він може стати головним драйвером зростання для економіки. Я пишу «може», тому що цей ефект присутній вже досить давно, але дивним чином йому завжди щось заважає.