Два варіанти для ЄЦБ
Перед Європою стоїть дуже нелегкий вибір, варіанти лише два:
Перший — ЄЦБ зараз жорстко закручує гайки та знову різко підвищує ключову ставку — на 0,75% або навіть на рекордні 1% річних. Це здатне зупинити розкручування інфляції за рахунок охолодження європейської економіки та падіння споживчого попиту. З іншого боку, таке рішення гарантовано створить додаткові проблеми у вигляді зростання безробіття та зниження добробуту більшості європейців. Не кажучи вже про мізерне зростання ВВП у 2022 та 2023 роках.
Саме такий варіант (підвищення ставки на 0,75% річних) вже закладено ринком у співвідношення пари євро/долар у межах коридору від 0,975 до 1,015 доларів за євро.
Другий — європейський регулятор обмежується напівзаходами у вигляді підвищення ставки лише на 0,5% річних. Такий крок більше нагадує «відрубування хвоста частинами» і не страхує ні від подальшого зростання цін, ні від пов'язаних з цим соціальних проблем.
Проте таке рішення частково зберігає поки що досить непогану дохідність банків, відносний спокій на європейському ринку нерухомості та можливість у майбутньому використати «останній аргумент» для стримування інфляції. Тобто знову відтягує принципове рішення з цього питання.
Адже за значного зростання відсоткових ставок банки зіштовхнуться зі зростанням проблемної заборгованості, скороченням попиту на нові кредити та послуги. Особливо за іпотечними позиками, які поки що підтримують ринок європейської нерухомості на плаву. Просідання американського ринку нерухомості через зростання ставок Федрезерва лише підтверджує побоювання ЄЦБ.
Європі, з її енергетичними проблемами, війною біля самих кордонів, і так вистачає проблем. Ще одна — у вигляді обвалу ринку нерухомості означатиме гарантовану рецесію.
Проте підвищення ставки лише на 0,5% річних не вирішить основних проблем і лише послабить позиції євро у змаганні з доларом. Однак і це рішення в ЄЦБ теж має прихильників. Їхній аргумент: «нам проблем вистачає».
Читайте також: ФРС та ЄЦБ підвищують ставки: до чого тут Україна
Чому ЄЦБ обмежиться половинчастим рішенням
Що ж має ЄЦБ за фактом на ранок 27 жовтня: попередні два підвищення ставок і ключова ставка, що діє на момент, 1,25% річних — явно не дали очікуваного ефекту зі зниження показників інфляції.
Навпаки — зростання цін триває і досягло небачених для ЄС 10%. Рецесія в Європі майже неминуча, ринок нерухомості під загрозою, ціни на газ хоч і знизилися за рахунок поки що теплої погоди до $1000 за тисячу кубометрів на момент написання статті — але не факт, що такий подарунок природи протримається довго.
За даними Асоціації операторів газової інфраструктури Європи, європейські сховища газу заповнені на 93,6%. І це є позитивом для Європи. Але є нюанс — лише близько 10% цих запасів контролюють безпосередньо уряди країн ЄС. Решта — приватні компанії, і вони можуть продавати свій газ тим споживачам у країнах ЄС, які готові більше заплатити.
А це загроза єдності Європи, оскільки умовно, якщо німецькі споживачі будуть готові заплатити більше, а наприклад, болгарські — менше, це призведе до нерівності у забезпеченні газом у країнах ЄС. У результаті така ситуація може призвести до ще більшого розкиду економічних показників у країнах Євросоюзу (насамперед — щодо інфляції та зростання ВВП).
Тобто прискорення інфляційних процесів у тій частині, яка безпосередньо не зав'язана на монетарних факторах, залишається практично поза контролем ЄЦБ і не залежить від процентної ставки регулятора.
Саме тому всі учасники ринку очікують, що сьогодні ЄЦБ діятиме більш рішуче, ніж передбачалося раніше, навіть з урахуванням загрози рецесії, що насувається. Але чи наберуться сміливості чиновники ЄЦБ підняти ставку на 1% річних — питання, на яке, швидше за все, буде отримано негативну відповідь. Занадто велика обережність та нерішучість — основна тактика ЄЦБ останніх років. А половинчастість рішень — це майже завжди поганий результат у будь-якій галузі, зокрема й фінансах.
Читайте також: Інфляція в єврозоні вперше досягла двозначного показника
Коли центробанки зупинять перегони підвищення ставок
За опитуваннями Bloomberg, ринок уже очікує, що ставка ЄЦБ за депозитами сягне 2,5% до березня 2023 року. Це перевищує 1,5%, передбачені раніше у базовому сценарії, і тепер включає підвищення на 75 б.п. 27 жовтня та ще одне підвищення на 50 б.п. у грудні 2022 року.
Крім того, це ж опитування показало, що спад в економіці практично всіх країн ЄС не зупинить підвищення ставок.
Хоча гонка підвищення ключових ставок вже негативно відбивається на тендітному зростанні світової економіки. Якщо додати до цього проблеми в економіці Китаю та геополітичну напруженість через війну в Україні — отримуємо «ідеальний шторм» у всьому фінансовому світі.
Щоб остаточно «не завалити» світову економіку, ЄЦБ та ФРС США рано чи пізно доведеться узгодити дії щодо подальшого підвищення відсоткових ставок. Причому через об'єктивні причини та економічні показники Федрезерв повинен буде першим зупинити цю гонку, щоб відстаюча Європа змогла пристосуватися до ситуації, що склалася. Хоча в результаті і ЄЦБ доведеться відступити: ставки можуть бути знижені вже в липні 2023 року, хоча середній прогноз передбачає перше зниження 2024 року.
Світ явно чекає на рецесію, багато в чому спровоковану не лише зростанням вартості енергоносіїв, а й явним перегином політики «кількісного пом'якшення» як ФРС США, так і ЄЦБ у період пандемії. І тепер забезпечити плавну посадку всіх ринків без глобальних світових економічних потрясінь — головне завдання обох регуляторів.
Крім цього, є ще й одна бомба «уповільненої дії» у вигляді облігацій на суму 5 трлн євро, які ЄЦБ раніше викупив на фондовому ринку в рамках політики «кількісного пом'якшення». Цей навіс при невмілому чи неадекватному управлінні фінансами Європи здатний швидко рознести «у пух і прах» весь європейський фондовий ринок. І це також одне з найстрашніших снів для чиновників ЄЦБ.
Читайте також: ООН закликає ФРС та інші центробанки припинити підвищення процентних ставок
Що станеться сьогодні з євро і чим усе це загрожує українцям
Отже, найімовірніший сценарій, що ЄЦБ сьогодні обмежиться очікуваним ринками збільшенням ключової ставки на 0,75% річних, тобто. до рівня 2% річних.
У цьому випадку котирування євро після ралі, які завжди відбуваються напередодні засідань регуляторів, повернуться до коридору від 0,975 до 1,015 долара за євро.
При цьому всі найближчі дні — перед, під час і відразу після засідання ЄЦБ — ми спостерігатимемо валютні ралі пари євро/долар, як це чітко видно на графіку:
До нового потенційного стресу для світової економіки — чергового засідання ФРС США з грошово-кредитної політики (рішення буде озвучено вже 2 листопада) за умови коридору Нацбанку по долару в межах 36,5686 -36,9343 гривень, безготівковий євро на міжбанку котируватиметься в межах коридору 35,65−37,49 гривень.
На менш зарегульованому Нацбанком готівковому ринку коридор євро буде ширшим: у банках — від 37,80 до 41,50 гривень, в обмінниках фінкомпаній — від 38,00 до 41,10 гривень.
Поганою новиною для України будуть подорожчання зовнішніх запозичень в євро та доларі після чергових засідань ЄЦБ та ФРС. Мінфін уже змушений був підняти дохідність з військових облігацій на останніх аукціонах у доларі до 4,5% річних.
Наступні залучення в євро також будуть дорожчими за поточні котирування близько 2,5% річних. Проблема зростання вартості зовнішніх запозичень стане дуже актуальною для приватного українського бізнесу під час відновлення України після війни.
А ось рядові українські вкладники виграють від того, що відбувається. Оскільки банки почнуть поступово підвищувати свої ставки за валютними депозитами в євро та доларі, орієнтуючись на те, скільки їм платитимуть міжнародні банки за залишками на коррахунках (ці ставки також прив'язані до процентних ставок ЄЦБ та Федрезерва), а також за іншими інвестиційними продуктами, що прив'язані до ставок європейського та американського регуляторів.
Щоправда, це відбуватиметься поступово, а підвищення дохідності вкладів у ВКВ буде не настільки відчутним, як хотілося б нашим вкладникам.
Читайте також: Політика ФРС і ЄЦБ: Що краще євро чи долар та як вберегти свої заощадження