Вийшла офіційна статистика щодо держборгу на кінець 2023 року, — та й понеслася чергова зрада, що у нас там державний борг щодо ВВП чи чогось там ще виріс у космос. Мов, як ми то повертатимемо, доведеться людям свої нирки і печінки продавати і так далі. Але давайте не журитися, бо якось же ті гамерики живуть із боргом, що перевищує 100% ВВП. А живуть вони тому, що у них той борг не треба повертати вже завтра. У них повернення боргу розтягується на десятки років.
От і у нас, нарешті, йде до того самого. Дійсно, співвідношення боргу щодо ВВП у нас зросло із 51% на кінець 2021 року до 85% на кінець 2023 (це якщо у гривні все брати). Але цю різницю в 34% ми не платитимемо вже завтра. Якщо ми отой борг щодо ВВП братимемо не весь на сьогодні, а розподілимо його за роками погашення, то картина в нас вже не така й страшна вийде.
Більш-менш правдоподібний графік погашення усіх державних боргів, які ми накопичили на кінець 2023 року (див. пунктирну лінію), на найближче майбутнє мало чим відрізняється від того, який ми мали на кінець 2021 року, тобто до великої війни (чорна лінія). Щось не можу пригадати, щоб тоді всі журилися, що в нас якийсь непомірний борг чи важкі боргові виплати.
Ще раз: найближчі п'ять років графік погашення державного боргу (щодо ВВП минулого року) практично не відрізняється від довоєнного, коли у нас того боргу було удвічі менше. А помітна різниця з’являється вже десь так із шостого року. Це все тому, що за два роки великої війни наші західні партнери дають нам довгі борги — з погашенням від п'ятого до тридцять п'ятого років. Та й завдячуємо Нацбанку, який, хоч і неохоче, але позичив уряду позаминулого року на 11−30 років. Ну, і ще тому, що МВФ нам дозволив ще раз перенести виплати за єврооблігаціями (залишилося лише про це домовитися із їх тримачами).
Читайте також: 5 млн українців залишили країну через війну: чим загрожує їх неповернення
Так, у майбутньому ми повертатимемо більше боргів, але ні про які непомірні платежі з погашення боргу мова (поки що) не йде. Так, у майбутньому нам треба буде говорити про те, що то агресор (а не ми) має повертати ті борги. Так, цього року нам знову доведеться залучати дуже багато боргу, — але і цей борг (сподіваємося) переважно буде довгим і не вимагатиме повернення вже завтра.
Інша справа — що у нас із кожною дниною зростають відсоткові платежі за боргом. Але то ж не новина.