Багато в чому він пов'язаний зі зростанням цін на нафту у всьому світі через події на Близькому Сході, що провокує в традиційно залежній від вартості енергоносіїв Україні зростання цін на товари та послуги у відповідь. На це НБУ вплинути не може.
Вартість нафти BRENT
Не може Нацбанк і знизити вплив нестачі робочої сили на вітчизняну економіку: кадровий голод змушує підвищувати зарплати працівникам, що зменшує маржинальність бізнесу та знижує конкурентоспроможність українських товарів на світовому та внутрішньому ринку.
На адміністративно регульовані ціни, наприклад, у комунальній сфері, НБУ також не впливає. А останніми місяцями частина таких витрат (наприклад, холодна вода чи вивіз сміття) суттєво подорожчали. Це помітно вплине на вартість споживчого кошика, який використовує Держстат для розрахунку показників інфляції, а НБУ їх враховує при ухваленні рішення щодо облікової ставки. Чергове таке рішення регулятор оголосить уже 30 липня.
До цього необхідно додати військові ризики, втрати від обстрілів рф цивільної інфраструктури, які бізнес у результаті перекладає на споживача. Все це лише посилює інфляційний тиск.
Ситуативно, за даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні 2026 року сповільнилася до 7,2% у річному вимірі, а ціни за місяць знизилися на 0,1%. Але навіть сам Нацбанк України попереджає, що це є тимчасовим явищем. За підсумками 2026 року регулятор очікує на офіційну інфляцію в межах 9,4%. Насамперед через тиск на бізнес із боку енерговитрат і зарплат.
Інфляція в Україні
У цій ситуації у Нацбанку мало реальних можливостей за допомогою облікової ставки суттєво вплинути на економічні процеси та «придушити» інфляцію, як це, наприклад, робить ЄЦБ або ФРС США, підвищуючи свої ставки.
Тому я прогнозую, що 30 липня НБУ збереже облікову ставку на поточному рівні у 15% річних і особливо нічого не змінить у своїх монетарних інструментах.
Але це зовсім не означає, що нічого не зміниться з фінансовими інструментами в Україні. Розглянемо основні нюанси роботи фінсектора у серпні 2026 року і чим це загрожуватиме клієнтам банків.
Кредити компаніям та населенню
Попри зниження офіційної інфляції та ймовірне збереження 30 липня Нацбанком облікової ставки, говорити про реальне зниження цін поки що точно зарано.
У подібній ситуації, на тлі військових ризиків, що посилюються, банки не знижуватимуть свої ставки за гривневими кредитами. Поки що для цього немає жодних передумов. Але й особливо підвищувати їх зараз вони також не зможуть, оскільки конкуренція за платоспроможних клієнтів між фінустановами лише посилюється.
За всіма кредитними держпрограмами ставки залишаться незмінними. Останні дані щодо них є досить оптимістичними, хоча для реального сектора економіки таких обсягів кредитування в умовах війни точно недостатньо.
Наприклад, станом на 20 липня 2026 року в рамках програми «Доступні кредити 5−7−9%» видано 506 пільгових кредитів на суму 1,7 млрд грн, а всього з початку року бізнесу надано 22,06 тисячі кредитів на 102,9 млрд грн.
А з моменту запуску цієї держпрограми (лютий 2020 року) підписано 157,05 тисяч договорів на суму 565 млрд грн. І саме ці кредити зараз суттєво «розбавляють» загальну статистику щодо ставок кредитування банками та обсягів такого кредитування. Хоча останніми місяцями й кредитні проєкти самих банків без підтримки держави займають значну питому вагу в кредитних операціях фінустанов.
Реальна ставка для позичальників за держкредитами, із огляду на виконання всіх вимог банків (нотаріальне оформлення, страховка, оцінка застав тощо), перебуватиме в межах 12−15% річних, що вище рівнів стандарту «5−7−9», що декларуються фінансистами.
Рівень ставок гривневих кредитів для найбільш платоспроможних клієнтів із ліквідними заставами та забезпеченням для позик строком від 1 місяця і більше перебуватиме в межах 15−18% річних. А за ультракороткими, 7−21-денними, кредитними продуктами для покриття касових розривів у межах встановлених кредитних ліній банки для VIP-клієнтів зможуть видавати кредити під 13,5−15% річних.
Малий та середній бізнес кредитуватиметься за ставками в межах 18−20% річних, а за проєктами із підвищеними комерційними ризиками — і до 22−24% річних. Головною причиною вищих ставок для цієї групи клієнтів є відсутність високоліквідних, з погляду банкірів, застав, невеликі обсяги бізнесу та актуальні військові ризики.
У серпні 2026 року, незалежно від масштабів самого бізнесу, серед банків у пріоритеті будуть такі напрями кредитування: агросектор, оборонка, енергетика, логістика, оптова та роздрібна торгівля, IT-сектор та виробництво будматеріалів.
Часто банки проводитимуть велике кредитування у форматі консорціумних кредитів, тобто коли декілька банків кредитують «у складчину» одного клієнта. Ця форма буде у серпні дуже популярною для кредитування енергетичних та оборонних проєктів.
Збережеться у серпні й практика відкриття для надійних та платоспроможних великих клієнтів відновлюваних кредитних ліній на строки від 1 року до 3 років за наявності у них ліквідних застав та належного страхування військових та інших ризиків.
Щодо валютних кредитів юрособам — ситуація у серпні кардинально не зміниться. Обмеження НБУ не дозволять особливо кредитувати у валюті. Тому обсяги таких кредитних операцій банків у валютному еквіваленті особливо не збільшаться, а ось ставки за ними можуть зрости на 0,25−0,5% річних у євро та в доларі, якщо ЄЦБ та Федрезерв США на своїх засіданнях 23 липня та 29 липня підвищать відсоткові ставки у цих межах.
Кредити населенню
Щодо споживчих кредитів населенню — у серпні збережеться суттєвий розкид ставок. Залежно від продукту, при кредитуванні тієї чи іншої групи громадян номінальні ставки перебуватимуть в межах від 18% до 30% річних і вище. Але з огляду на комісійні та інші платежі, приватних клієнтів кредитуватимуть за ставками в межах 32−80% річних.
Залишаться популярними серед клієнтів і кредитні продукти з погашенням частинами, а також кредити «до зарплати». Але глобального стрибка такого кредитування у серпні 2026 року я не прогнозую. Для багатьох банків (особливо невеликих) через високі вимоги НБУ та необхідність формувати під подібні кредити значні резерви такі продукти стають менш цікавими.
Обсяги іпотечного кредитування поки що залишаться на досить низькому рівні — в межах максимум до 5−10 млрд грн на місяць.
Депозити та вклади у гривні
Банківська система у серпні збереже свою платоспроможність та ліквідність. Банки продовжать вкладати кошти у депсертифікати НБУ. За моїми оцінками, подібні вкладення у цей період перебуватимуть у межах від 370 млрд до 530 млрд грн.
Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків
Ресурси, за рахунок яких банки активно нарощують вкладення в депсертифікати Нацбанку, формуються з поточних і строкових коштів їх клієнтів, а також власних коштів самих банків. Загальний обсяг депозитів населення (фізичних осіб) в українських банках на початок липня 2026 року сягнув близько 1,52 трлн грн. А загальна база коштів усіх клієнтів (населення + бізнес) перебуває на максимумі — у межах 3,281 трлн грн.
Але, попри певну переліквідність у системі, банки зараз не можуть особливо знижувати ставки за своїми залученими строковими ресурсами, оскільки збереження досить високої інфляції в Україні та стрибки валюти періодично провокують громадян на активні витрати своїх заощаджень на купівлю товарів та оплату послуг, а також на купівлю валюти чи ОВДП, як альтернативи депозитам.
У результаті банки в серпні намагатимуться залишити свої ставки за вкладами та депозитами на цікавому для клієнтів рівні.
Особливо оперативно на всі зміни на ресурсному ринку реагуватимуть дрібні та середні банки. Частина з них у серпні у вигляді акційних програм ще підвищать свої ставки у гривні на 0,25−0,5% річних максимум за строками на 3 місяці. Великі ж держбанки, «дочки» іноземних банків та найбільші банки з вітчизняним капіталом обмежаться разовими акціями для підтримки існуючої бази фондування.
За моїм прогнозом, рівень ставок за гривневими депозитами фізосіб у серпні у банках із вітчизняним капіталом перебуватиме в межах:
- 3 місяці — до 13,0−17% річних,
- 6 місяців — до 14−16,5% річних,
- 9 місяців — до 14,5−16,7% річних,
- 12 місяців — до 15−16,5% річних.
З огляду на оподаткування та військовий збір, «чиста» дохідність за гривневими вкладами становитиме:
- 3 місяці — до 10,01−13,09% річних,
- 6 місяців — до 10,78−12,71% річних,
- 9 місяців — до 11,17−12,86% річних,
- 12 місяців — до 11,55−12,71% річних.
Держбанки та «дочки» іноземців даватимуть на 1−3% річних менше за кожним із зазначених вище строків.
За депозитами юросіб розкид ставок у серпні 2026 року залишиться досить широким, залежно від індивідуальних завдань конкретного банку щодо подальшого розміщення таких гривневих ресурсів, їх суми та строків.
Загалом, за моїм прогнозом, це буде:
- до 7−13% річних за місячними ресурсами від 1 млн грн,
- до 8−14% річних — на строки до 4 місяців,
- до 12,5−15% річних — на строк від 5 до 9 місяців,
- до 13−15,5% річних — на рік.
Банки з вітчизняним капіталом залишаться оперативнішими та гнучкішими щодо домовленості з компаніями за депозитними відсотковими ставками, ніж їхні державні та «іноземні» колеги.
За валютними депозитами для юросіб та фізосіб ставки у серпні залишаться на минулому рівні. Навіть якщо ФРС США та ЄЦБ свої ставки збільшать на 0,25% річних на найближчих липневих засіданнях. За моїм прогнозом, ставки за валютними депозитами та вкладами у серпні будуть:
- від 0,1% до 1,3−2% річних у євро
- від 0,1% до 2,5% річних у доларі.
Деякі невеликі банки добиратиму клієнтську базу за рахунок «акційних» пропозицій до 2,5% річних у євро та до 2,75% річних у доларі. Але це, радше, буде виняток, а не правило.
Робота банків та клієнтів із ОВДП
Після підписання нашими західними партнерами останніх зобов'язань щодо фінансування України на 2026−2027 роки обсягом щонайменше 90 млрд євро (і це ще без урахування домовленостей з МВФ та іншими міжнародними організаціями) Мінфін дещо охолодів до масованого залучення коштів до бюджету через ОВДП. Точніше, гроші Мінфіну, як і раніше, дуже потрібні, але зараз ключовим стало питання ціни.
Тому, навіть за високого рівня інфляції в Україні Мінфін у серпні не залучатиме кошти «дорого», а прагнутиме виконувати основний план із залучення ресурсів до бюджету за рахунок продажів банкам бенчмарк-ОВДП. Проте для закриття бюджетних «дір» Мінфіну доведеться пропонувати дохідність за гривневими облігаціями щонайменше на 3−5 відсоткових пунктів вище за офіційний рівень інфляції, щоб зберегти інтерес інвесторів.
Оскільки, на відміну від депозитів, доходи за ОВДП не оподатковуються, я прогнозую поступове зростання вкладень громадян та бізнесу в ці інструменти. За моїми оцінками, «чистий» перетік коштів із банків до ОВДП у серпні становитиме ще щонайменше 6−8 млрд гривень за рахунок коштів громадян, і ще близько 4−7 млрд гривень — за рахунок бізнесу.
Решту приросту портфеля облігацій забезпечать купівлі банками бенчмарк-ОВДП та інших випусків. Насамперед — державними банками, а також частково дочірніми структурами іноземних банків.
ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
Нагадаю, що фізособи станом
Чинні ставки за ОВДП
За моїми прогнозами, ставки дохідності в серпні за валютними ОВДП, що розміщуються Мінфіном, в євро перебуватимуть в межах до 3,2% річних, у доларі — до 3,5% річних, а в гривні — від 12,7% річних до 16% річних, залежно від строків розміщення ОВДП.
На вторинному ринку громадяни та бізнес зможуть мати за ними дохідність у межах на 0,5−1,5% річних нижче, ніж «на первинці».
Валюта
В умовах глобальної геополітичної невизначеності у світі та війни, що триває в Україні, банки в серпні продовжать активно заробляти як на безготівковій, так і на готівковій валюті. І хоча завдяки валютним інтервенціям Нацбанку ситуація на ринку долара залишиться під повним контролем НБУ, всі світові коливання пари євро/долар в Україні позначатимуться насамперед на курсі євро щодо гривні.
Це знову зробить євро у серпні 2026 року головним інструментом для спекуляцій як на світовому, так і українському валютному ринку. При цьому девальваційний тиск на гривню збережеться.
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро
Збереження стабільного попиту на євро з боку бізнесу для розрахунків із європейськими партнерами у поєднанні з активними покупками євровалюти населенням — як на банківські картки, так і через обмінні пункти — дозволить банкам активно заробляти на валютно-обмінних операціях майже весь серпень. При цьому періодичні коливання пари євро/долар на світових ринках лише підвищать привабливість операцій на валютному ринку — як за рахунок гри на внутрішньому курсі валют щодо гривні, так і безпосередньо на парі євро/долар на зовнішньому ринку.
Розмір комісій банків при купівлі та продажу клієнтами валюти на міжбанку становитиме 0,25−1% від суми операції. При цьому великі та постійні VIP-клієнти, які продають валюту, можуть розраховувати і на нижчі комісії — аж до нульових, оскільки банки, як і раніше, зазнають дефіциту клієнтів — продавців валютного виторгу.
Практика активного завезення банками готівкової валюти до країни в обсязі, еквівалентному $600 млн — 1 млрд на місяць (переважно доларів США та євро), у серпні продовжиться. При цьому частка готівкового євро в загальному обсязі поставок поступово зростатиме і досягне 40−50%, а в окремі періоди — і більше.
На готівковому ринку спред за доларом та євро у відносно спокійні для валютного міжбанку дні серпня в касах банків складе 15−20 копійок. У періоди підвищеної волатильності курсу євро на світових ринках та українському міжбанку спред за готівковим євро розширюватиметься до 25−70 копійок, а за доларом — до 30 копійок. Збережеться і практика встановлення деякими «найжадібними» мережами обмінних пунктів спреду між курсами купівлі та продажу долара та євро на рівні до 1 гривні.
З огляду на те, що Нацбанк через інтервенції з продажу долара продовжує повністю контролювати ситуацію на валютному ринку, очікуване збереження облікової ставки НБУ 30 липня на рівні 15% річних додатково на курс не тиснутиме. При цьому динаміка курсу долара (а опосередковано — і євро), а також темпи девальвації гривні залежатимуть передусім від тактики та обсягів валютних інтервенцій Нацбанку з поправкою на поведінку пари євро/долар на світових ринках у кожний конкретний момент часу.