Як змінювалась ситуація на валютному ринку

Ліцензіати валютних операцій традиційно були привілейованою кастою з високою маржинальністю. Але існуючі регуляції позбавляють їх гнучкості та роблять легкою мішенню для штрафів і перевірок. Тоді як алгоритми Meta та Tik-Tok пропонують ринку нові «чорні» обмінники з переходом в крипту, перестановами та без лімітів за обсягами.

З погляду клієнтоорієнтованості — це абсолютно закономірно, однак, несе ризики для курсової стабільності. Так, нові хвилі паніки (які є цілком ймовірними, що показав досвід комісій за обмін зношених купюр), при зростанні частки нерегульованих обмінників, буде все складніше подавити. Курсові очікування можуть знову погіршитись, що абсолютно не на часі, враховуючи плани НБУ повернутись до плаваючого курсоутворення.

Нагадаю, ще у другому кварталі минулого року готівковий обмінний курс, який майже не регулювався Національним банком, використовувався в ролі квазі-орієнтиру для умовно-реального курсу. Це формувало відповідні курсові очікування бізнесу та стимулювало зростання цін, оскільки саме готівковий курс залишається ключовим орієнтиром у ціноутворенні для багатьох підприємств.

Відтак, на початку третього кварталу 2022 року регулятор був змушений запровадити інструмент спеціальних тримісячних депозитів, які дозволяли купувати валюту спочатку на суму 50 тис. грн на місяць в еквіваленті, а починаючи з вересня — 100 тис. грн на місяць.

Також, із метою поступового насичення ринку готівковою валютою наприкінці липня банкам дозволили продавати готівкову валюту в розмірі половини від купленої у громадян із 13 квітня 2022 року безготівкової валюти. Сукупно, за липень 2022 — червень 2023 для покриття відкладеного попиту населення на валюту та нормалізації настроїв було, де-факто, спрямовано з резервів $5,6 млрд ($2,4 млрд — відновлення готівкового обігу валюти, $3,2 млрд — купівля у безготівковій формі через депозит).

Важливо зазначити, що саме запровадження конвертаційних депозитів дозволило, хоча й з часовим лагом, сформувати стійкий приплив готівкової валюти на ринок, що звузило спред між готівковим та офіційним курсом і, зі свого боку, дозволило відновити населенню продаж безготівкової валюти.

Загалом, середньомісячний чистий продаж готівкової валюти банками у березні-липні 2022 року зберігався на рівні менше $2 млн (де-факто, був відсутній, надходження готівкової валюти забезпечувались, переважно, «картковими туристами»). Із серпня 2022 року почалось відновлення продажу готівкової валюти банками, і середній чистий продаж за серпень 2022 — червень 2023 склав $215 млн на місяць.

Готівковий валютний ринок у січні-червні 2023 року був розподілений між банками та небанківськими установами в пропорції 24% і 76% відповідно. Незважаючи на те, що обсяги купівлі валюти небанківськими установами дорівнюють обсягам продажу, тобто зводяться з нульовим сальдо, важливою функцією небанківських установ є підтримка ліквідності ринку (формування його інфраструктури).

Варто зазначити, що ліцензовані небанківські установи перебувають у прямій зоні впливу регулятора. Тому може бути забезпечений повноцінний механізм трансмісії та впливу НБУ на поведінку валютного ринку. Водночас, «чорний» сегмент ринку обміну валюти перебуває поза контролем регулятора, особливо щодо норм комісій та інших складових нормативного поля.

Загалом, готівкова валюта залишається основним фінансовим інструментом заощаджень в Україні. З початком повномасштабного вторгнення готівкова валюта значно посилила свою роль, як засіб збереження капіталу. Так, кумулятивний обсяг приросту готівкової валюти поза банками у березні 2022 — травні 2023 склав $13,5 млрд. За аналогічний період приріст доларових депозитів становив $2,5 млрд, при цьому обсяг депозитів у гривні терміном понад рік скоротився на 2,8 млрд грн.

Встановлення комісій на обмін зношеної валюти підриває довіру готівкової валюти, як основного інструменту заощаджень. Теоретично, такий крок міг би підвищити привабливість гривневих активів та інших альтернативних форм заощаджень. Однак, на практиці це призвело до появи нової хвилі паніки на готівковому ринку та зростання попиту на доларові банкноти нового зразка та євро. Тобто досягнута рівновага на валютному ринку є досить крихкою.

Чому виникає загроза для легальних обмінників

Чинне законодавство, що регулює ринок обміну готівкової валюти, створює нерівні умови для банків та небанківських установ, обмежуючи конкурентні позиції останніх. У поєднанні з введенням оподаткування кожного окремого пункту обміну валют, це може спричинити каскадне банкрутство небанківських установ та поступове зростання частки неконтрольованого «чорного» ринку.

За таких умов також буде складно вирівнювати часові та географічні лаги. Так, може утворитись географічна диспропорція, що існувала з початку повномасштабного вторгнення, проте уже в другому кварталі 2022 року регіональні розбіжності в курсі поступово вирівнялись (як це було в регіонах у травні-червні для «нових синіх» та «старих» доларів).

Читайте також: До 50% комісій за старі купюри та відмови їх приймати: як здати не нову банкноту

Особливої актуальності проблема неконтрольованого «чорного» ринку набуває також у зв’язку з виникненням на ринку нових, раніше невластивих «чорним» обмінникам послуг, таких як конвертація гривні або валюти у віртуальні активи з можливістю їх використання для зовнішніх переказів.

Як змінити ситуацію

Пропоновані зміни можуть бути оперативно внесені до законодавства, що сприятиме зростанню ліквідності та прозорості валютного ринку, його детінізації та усуненню різких коливань курсів купівлі та продажу валюти для громадян та малого бізнесу (в умовах режиму фіксованого обмінного курсу), які не відповідають макроекономічним умовам.

1. Крок «Крос-курси»: пояснення процедури оформлення та виконання операцій обміну однієї іноземної валюти на іншу, а також внесення відповідних змін до Постанови № 18.

2. Крок «Операції інкасо»: надання можливості небанківським фінансовим установам проводити операції інкасо безпосередньо або за допомогою банківської установи-партнера в Україні. Розробка Національним банком відповідної інструкції.

«Банк (філія, відділення)/небанківські фінансові установи приймають на інкасо від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів (на умовах, що визначаються банком разом із банком-кореспондентом)» — так, наразі дані операції для небанківських установ є дозволеними, однак відсутній чіткий порядок проведення таких операцій.

3. Крок «Відкриття рахунків в іноземних брокерів»: надання небанківським установам права на відкриття рахунків у іноземних брокерів для операцій FOREX із метою хеджування валютних ризиків. Дозволити таким установам підтримувати сукупний залишок на цих рахункаху розмірі, що не перевищує 15% їх власного капіталу.

4. Крок «Операції з обміну монет та/або банкнот однієї валюти»: внесення змін до чинних постанов Національного банку для забезпечення можливості отримання комісійної винагороди небанківськими установами за додаткові фінансові операції.

5. Крок «Встановлення прямої співпраці небанківських установ із банками щодо купівлі-продажу готівкової валюти»: ініціювання змін до законодавства, що дозволять небанківським уповноваженим установам співпрацювати між собою та/або банками у сфері купівлі-продажу готівкової валюти.

6. Крок «Стосовно залишків санкційної валюти»: забезпечити прояснення позиції Національного банку щодо залишків санкційної валюти у окремих підрозділах фінансових установ.

7. Крок «Розпорядження валютними цінностями фінансових установ»: надати можливість небанківським уповноваженим установам вільно розпоряджатися всіма наявними валютними цінностями у їх касах та відокремлених підрозділах, що розглядаються як еквівалент їх власного капіталу, та внести відповідні зміни до Постанови № 18.

8. Крок «Встановлення диференційованих курсів для різних клієнтів»: надати можливість небанківським установам встановлювати різні курси обміну валют для клієнтів протягом одного операційного дня, залежно від обсягу операції та номіналу банкнот.

9. Крок «Операції з торгівлі валютними цінностями, банківськими металами»: пропонується внесення змін до Постанови № 1 Національного банку України, щоб дати небанківським установам змогу проводити операції з валютними цінностями — зокрема, банківськими металами.

10. Крок «Операції з інвестиційними монетами»: варто розробити та впровадити нормативно-правове регулювання операцій з інвестиційними монетами.

11. Скасувати вимогу щодо надання підтверджуючих документів, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу верифікує громадянина України через системи BankID або «Дія».

Читайте також: Банкіри спрогнозували курс до кінця літа і визначили кращий час для купівлі долара

12. Заборонити правоохоронним і фіскальним органам вилучення залишків готівкової іноземної та національної валют, які наявні в пунктах надання фінансових послуг, якщо такі відповідають залишкам РРО, та відсутні докази, що такі кошти здобуті злочинним шляхом. Перевірки пунктів надання фінансових послуг мають бути узгоджені з відповідним департаментом Національного банку України.

13. Врегулювати діяльність надавачів фінансових послуг у сфері віртуальних активів.