Водночас у багатьох українців необхідність співпраці з Фондом викликає сумніви. Які міфи виникають навколо МВФ і чи відповідають вони дійсності, на своїй сторінці у фейсбук розповів колишній міністр економіки і президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.
«Досить жити у кредит»
Майже всі країни живуть у кредит. Нічого поганого в цьому немає. Уряди позичають гроші для інвестиції в розвиток і для соціальних виплат, коли не вистачає надходжень від податків або економіка знаходиться в кризі. І виплачують ці кредити, коли ситуація покращується.
«Потрібно оголосити дефолт»
По суті — це пропозиція кинути, не виконати свої зобов’язання. Так, це можна зробити, але доведеться заплатити високу ціну. І тому це просто невигідно.
Чому українські бізнеси вартують в рази менше, ніж такі самі бізнеси в Польщі або Німеччині? Тому що для оцінки бізнеса береться прибуток за рік (дуже спрощено) і множиться на певну кількість років. Так от, в Україні множать на 4−5, а в ЄС на 8−10. Через «ризик країни». Тому що щось може піти не так. Україна — ризикова країна.
Через цей ризик, наші бізнеси коштують менше, а наші бізнесмени і громадяни платять вищі ставки за кредитами — міжнародними і місцевими. Будь-який дефолт або реструктуризація підвищить цю «премію ризику» на роки вперед, зробивши вартість наших бізнесів меншою, а витрати на капітал та інвестиції вищими.
«МВФ — це зовнішнє управління»
Мовляв, МВФ нав’язує нам умови і це принизливо, неправильно, шкодить нам, або означає, що країною керує хтось інший. В цьому випадку — Захід. Але це не так. МВФ, як і будь-який інший кредитор, ставить свої вимоги. Зараз йдеться про антикорупційну та судову реформу, незалежність НБУ, та реалістичність бюджету.
Читайте також: НБУ виконав свої зобов’язання перед МВФ — Рожкова
Все це вигідно, перш за все, нам самим. Нам потрібна судова та антикорупційна реформи, потрібний НБУ, незалежний від політиків, який не буде друкувати гроші, та потрібен бюджет, який реально виконати.
Диявол криється в деталях. Є багато розбіжностей між МВФ та Україною в тому, як саме досягати цих цілей. І тут з’являється маніпуляція про зовнішнє управління. Що МВФ диктує всі деталі реформ і бюджету. На практиці це не так. Обидві сторони жорстко відстоюють свої позиції. Перемовини з МВФ завжди нелегкі. І завжди сторони знаходять компроміс десь посередині. Чим краще ми підготовлені та скоординовані, чим більш компетентні люди представляють Україну в цих перемовинах, тим кращий результат.
Читайте також: Скільки можна заробити на проблемах країни
Для того, щоб спростувати міф про зовнішнє управління, достатньо подивитись на нашу Верховну Раду. Законопроекти голосуються там. І ніякий МВФ не спроможний диктувати ВР, що приймати, а що ні. Тому ні, зовнішнього управління немає, а жорсткі переговори є.